Рішення № 30843072, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4975/13 16.04.13За позовом Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (ДП "Укрметртестстандарт")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "07 Продакшн"

про стягнення 6093, 35 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Дьяконов І.О. за дов.

Від відповідача: Зайома О.А. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення 6093,35 грн. заборгованості за виконані роботи по заявці № 30 від 28.10.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив оплату робіт - проведення випробувань за показниками мікробіології та мікотоксини продукції оселедець в майонезі п'яти торгових марок, які, як стверджує, позивач, були ним виконані по наданій відповідачем заявці № 30 від 28.10.2011р. та передані відповідачу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та надав письмові пояснення по справі, в яких вказує, що 08.11.2011р. ДП "Укрметртестстандарт" виконало за замовленням відповідача роботи з проведення випробувань харчової продукції, за результатами чого складено протокол випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х. Стверджує, що вказаний протокол, акт здачі-приймання виконаних робіт № 17-07023/11 та рахунок № 17-07023/11 від 02.11.2011р. були передані представнику відповідача, проте останнім не підписані; вказує, що результати виконаних робіт були використані відповідачем в телепрограмі «Знак якості» на телеканалі Інтер.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що надані відповідачем акт № 17-07023/11 та рахунок № 17-07023/11 від 02.11.2011р. не є доказами виконання робіт та передачі їх відповідачу в розумінні ст. 33 ГПК України. Зазначає, що заборгованість відповідача станом на час розгляду справи відсутня, у задоволені позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вимогами про стягнення з відповідача 6093,35 грн. заборгованості за виконані по заявці № 30 від 28.10.2011р. роботи - проведення випробувань за показниками мікробіології та мікотоксинів продукції оселедець в майонезі п'яти торгових марок, посилаючись на п.1 ст. 181 ГК України, ст. 638, п.1 ст. 639, ст. 641, ч.2 ст.642 ЦК України та укладення між сторонами договору підряду відповідно до ст. 837 ЦК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку це стосувалось позивача який мав довести факт належного виконання та передачі виконаних робіт за заявкою № 30 від 28.10.2011р. відповідачу та наявність зобов'язання відповідача щодо їх оплати.

В якості доказів виконання робіт на заявлену суму позивач надав заявку № 30 від 28.10.2011р., протокол випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х від 08.11.2011р., акт здачі-приймання виконаних робіт № 17-07023/11, рахунок № 17-07023/11 від 02.11.2011р., а також компакт-диск відеозапису телепередачі «Знак якості».

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України, на яку посилається позивач, визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, що 02.10.2011р. позивач факсом отримав від відповідача заявку № 30 від 28.10.2012р., адресовану Генеральному директору ДП «Укрметртестстандарт» Мухарському М.Я. із проханням у рамках телевізійного співробітництва проекту «Знаку якості» та Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів Укрметртестстандарт» провести хімічну експертизу продуктів - оселедець п'яти торгових марок для перевірки мікробіології та мікотоксинів.

Проте, вказане замовлення не містить будь-яких посилань на вартість робіт чи спосіб визначення/узгодження цін на проведення відповідної експертизи; строки виконання робіт, порядок передачі продуктів для проведення випробувань, а тому не є належним доказом виникнення зобов'язань сторін в розумінні ст. 33 ГПК України.

У протоколі випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х від 08.11.2011р. визначено об'єкти випробувань та їх реєстраційні номери, дата їх отримання для випробувань, вказівка на акт відбору зразків із зазначенням, що зразки придбані у торгівельній мережі м. Києва і доставлені представником заявника та ін.

Проте доказів на підтвердження передачі замовником та отримання позивачем вказаних зразків для проведення випробувань по заявці № 30 від 28.10.2011р., суду не надано.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і приймання їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Акт здачі-приймання виконаних робіт № 17-07023/11 відповідачем не підписаний та не містить дати складання, а рахунок № 17-07023/11 від 02.11.2011р. на суму 6093,35 грн. не містить вказівки на заявку № 30 від 28.10.2011р.

Доказів надсилання відповідачу для підписання акту здачі-приймання виконаних робіт № 17-07023/11, та виставлення для оплати рахунку № 17-07023/11 на суму 6093,35 грн., суду не надано.

Твердження позивача про отримання вказаних документів представником відповідача наручно не приймається судом до уваги у зв'язку з недоведеністю.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 3-19/63 від 25.01.2013р. з вимогою оплати 6093,35 грн. боргу за виконані по заявці № 30 роботи, а також копію заявки № 30 від 28.10.2011р. на 1 арк. в 1 прим. (п.1 додатку до претензії) та копію протоколу випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х від 08.11.2011р. на 4 арк. в 1 прим (додаток 2 до претензії).

Проте, вказана претензія, як і наданий позивачем компакт-диск відеозапису телепередачі «Знак якості» не є належними доказом приймання-передачі робіт на спірну суму в розумінні ч. 4 ст. 882 ЦК України.

Таким чином, позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження того, що роботи на спірну суму реально виконані позивачем і прийняті відповідачем, що було б підставою для виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та не доведеністю.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим, підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 22.04.2013р.