Рішення № 30842035, 16.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/984/13 16.04.2013 16.04.2013 16.04.2013

Провадження №22-ц/784/1105/13 Суддя по 1 інстанції - Васильченко Н.О.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

при секретарі судового засідання - Левківській Н.С.,

за участю представника відповідача ПОП «Вікторія» - Довбні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

приватно-орендного підприємства «Вікторія»

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2012 року у справі за

позовом

ОСОБА_3 до приватно-орендного підприємства «Вікторія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держкомзему в Новобузькому районі, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди,

встановила :

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до приватно-орендного підприємства «Вікторія» (далі - ПОП «Вікторія») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обгрунтування позову посилався на те, що успадкував від матері належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка перебуває в оренді у відповідача без законної правової підстави. Посилався на відсутність волевиявлення та саме її підпису на договорі оренди від 1 січня 2006 року, укладеним з відповідачем на 30 років.

В листопаді 2012 року представник позивача доповнив позовні вимоги, зазначивши додатковою підставою для визнання недійсним договору оренди відсутність у договорі істотної умови, а саме: умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Посилаючись на викладене та порушення його прав землевласника, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, повернути йому земельну ділянку, витребувавши її із незаконного володіння відповідача та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

Ухвалою Новобузького районного суду від 26 листопада 2012 року за клопотанням представника позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено відділ Держкомзему в Новобузькому районі.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на безпідставність позову.

Рішенням Новобузького районного суду від 19 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі. Визнано недійсним оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений 1 січня 2006 року між ОСОБА_4 та відповідачем, земельна ділянка витребувана у відповідача та повернута позивачеві. Скасована державна реєстрація вказаного договору оренди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПОП «Вікторія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 1 січня 2006 року між ПОП «Вікторія» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,89 га, яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новобузького району, строком на 30 років (а.с. 12). Зазначений договір зареєстрований 2 квітня 2007 року в Центрі державного земельного кадастру Новобузького округу і з цього часу він набрав чинності (а.с. 12).

Земельна ділянка, зареєстрована за двома кадастровими номерами, належала ОСОБА_4 на підставі одного державного акту на право приватної власності на землю, виданого їй 2 квітня 2001 року Новомихайлівською сільською радою Новобузького району.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Вказану земельну ділянку успадкував її син - позивач у справі, який 5 грудня 2011 року отримав державні акти на кожну із двох земельних ділянок, а саме: площею 1,9800 га. та 3,9073 га., а всього загальною площею 5, 89 га (а.с.8, 10-11), а у вересні 2012 року звернувся до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хоча позивачем і не доведено того, що волевиявлення орендодавця в момент укладання договору оренди не було вільним з тих підстав, що підпис на договорі вчинено від імені орендодавця іншою особою, однак в договорі не зазначена одна із істотних його мов, а саме: умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Тому визнав такий правочин недійсним, посилаючись на вимоги ст. 15 Закону України «По оренду землі».

Однак, суд прийшов до помилкового висновку про те, що на момент вчинення сторонами правочину зазначена істотна умова була передбачена вимогами закону.

Так, відповідно до положень ст. 638 ЦК, дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст. 207 ЦК).

Статтями 14, 20 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності.

У разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 ЦК України, є недійсним.

Статтею 15 Закону визначені істотні умови договору оренди, а також передбачено, що відсутність у договорі оренди однієї із істотних умов є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Між тим, редакція цієї статті, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не передбачала серед переліку істотних умов договору таку як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ОСОБА_3

За такого, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового Ірпеня про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила :

Апеляційну скаргу приватно-орендного підприємства «Вікторія» задовольнити.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватно-орендного підприємства «Вікторія» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: