Постанова № 30837331, 15.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 905/73/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2013р.

у справі № 905/73/13-г Господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007"

про стягнення основного боргу у сумі 1762054,59 грн., пені у сумі 61176,27 грн., 3% річних у сумі 23879,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Енергія" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007", м. Донецьк, про стягнення основного боргу у сумі 1762054,59грн., пені у сумі 61176,27грн., 3% річних у сумі 23879,76грн.

В ході розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007" подано зустрічний позов до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Енергія" про визнання договору поставки №020412 від 02.04.2012р. недійсним.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. (суддя Левшина Г.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2013р. (судді: Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенко В.М.), відмовлено у прийнятті вищезазначеної зустрічної позовної заяви.

Не погоджуючись з названими ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм ст.ст. 60, 62 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а матеріали зустрічного позову передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.01.2013р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Енергія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007" про стягнення основного боргу у сумі 1762054,59грн., пені у сумі 61176,27грн., 3% річних у сумі 23879,76грн. до розгляду, порушено провадження у справі №905/73/13-г та призначено судове засідання на 21.01.2013р.Зазначена ухвала своєчасно, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України, надіслана сторонам у справі.

Як випливає із протоколу судового засідання від 21.01.2013р., в судовому засіданні суду першої інстанції, що відбулось 21.01.2013р., прибув представник позивача, який дав пояснення по суті позовних вимог . Оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. подальший розгляд справи був відкладений на 12.02.2013р.

11.02.2013р., тобто після початку розгляду справи по суті, канцелярією Господарського суду Донецької області була отримана зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007".

Положеннями ч. 5 ст. 22 ГПК України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

З приписів наведених норм процесуального закону вбачається, що подання зустрічного позову можливе лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. При цьому, початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. Неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає початку розгляду позовних вимог.

Господарськими судами встановлено, що зустрічна позовна заява подана Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007" після початку розгляду справи по суті, тому з урахуванням вищенаведених норм процесуального закону, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті вказаної зустрічної позовної заяви.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що до зустрічної позовної заяви не було додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розміру. В переліку документів, доданих до позову також не зазначено таких документів.

З огляду на викладене оскаржені ухвала та постанова відповідають нормам процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРО 2007" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2013р. у справі № 905/73/13-г - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.