Постанова № 30837235, 15.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 5015/4906/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Мельник В.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р.

у справі № 5015/4906/12 Господарського суду Львівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго"

про стягнення 963 420,58грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2012р. (суддя - Гуменюк З.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. (судді: Давид Л.Л., Данко Л.С., Юрченко Я.О.), позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 812677грн.87коп. заборгованості за спожитий природний газ, 12421грн.26 коп. пені, 56887грн.45 коп. 7% штрафу, 8158грн.53 коп. інфляційних втрат та 23590грн.41коп. 3 % річних, 19268грн.41коп. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення суми пені в розмірі 49685грн.05коп. - відмовлено.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині зменшення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" 49685,05грн. пені. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

30 вересня 2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством „Дрогобичтеплоенерго" (покупець) укладено Договір № 14/2496/11 на купівлю - продаж природного газу з додатковою угодою до нього за № 1 від 30.09.2011р. та додатковою угодою № 2 від 11.10.2011р.

Згідно з п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальним) підприємствами на власні потреби та втрати.

Пунктом 2.1. зазначеного Договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 1 жовтня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. газ в обсязі 5400 тис. м. куб., в т.ч. по місяцях.

Розділом ІІ Договору передбачено кількість та якість природного газу, який поставлятиметься, розділом ІІІ - порядок та умови передачі газу; розділом ІV - порядок обліку газу, V - ціна газу.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Додатковою угодою № 2 до Договору на купівлю - продаж природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2496/11 з 11 жовтня 2011р. внесено зміни в п. 5.2. щодо ціни за 1000 куб.м. природного газу.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю (позивачу) крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у жовтня 2011р. природній газ у кількості 213,167тис.куб.м. на суму 812667,87грн.

В порушення своїх зобов'язань за названим договором, відповідач за отриманий природний газ не розрахувався, в результаті чого утворився борг в розмірі 812677грн.87коп.

На вказану суму боргу позивачем нараховано 62106,32грн. пені, 7% штрафу у розмірі 56887,45грн., 8158,53грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 23590,41грн. Вказані розрахунки перевірені судами та визнані правильними.

Разом з тим, відповідач просив господарський суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм наведеного законодавства господарські суди правомірно задовольнили позов у частині заявлених до стягнення сум основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо стягнення з відповідача сум неустойки (зокрема, пені), то судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з урахуванням наступного.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином нормами ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 223 Господарського кодексу України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Господарські суди дослідили наявність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені та дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначений розмір пені слід зменшити до 12421грн.26 коп., з чим погоджується і суд касаційної інстанції. При цьому господарські суди стягнули з відповідача на користь позивача суму 7% штрафу в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. у справі №5015/4906/12 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.