Рішення № 30836137, 02.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2013 р. Справа № 911/559/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту, Житомирська область, Овруцький район, с. Бондарі

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 192771,30 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Гаєвський В.П. (доручення №117 від 28 лютого 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 192771,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1 від 14 лютого 2012 року, а саме, відповідач не повернув позивачу вибракувані в результаті дефекації неремонтопридатні деталі, агрегати та інше, в результаті чого позивачем заявлено до стягнення з відповідача 192771,30 грн. збитків.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 20 лютого 2013 року та призначено справу до розгляду на 5 березня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 19 березня 2013 року позивачем до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до зазначеної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 168287,40 грн. збитків.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 20 лютого 2013 року, від 5 березня 2013 та від 19 березня 2012 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

2 квітня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) 14 лютого 2012 року укладено договір за №1.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник зобов'язується надати в ремонт наступний об'єкт: «ДГУ ПДГ-1м у кількості 1 шт., в строк до березня 2012 року, вартістю 452711,00 грн.».

Згідно пункту 1.2 договору виконавець проводить капітальний ремонт об'єкта, згідно «Правил заводського ремонту». Строк виконання ремонту - 45 діб з моменту находження об'єкту на завод виконавця.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 28 квітня 2012 року за №1 до договору текст договору доповнено п. 2.9, відповідно до якого сторони погодили, що виконавець зобов'язаний повернути замовнику вибракувані в результаті дефекації неремонтопридатні вузли, деталі, агрегати та інше.

Згідно пункту 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу в ремонт дизель ДГУ ПДГ-1М.

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за договором №1 від 14 лютого 2012 року відповідач виконав частково, а саме, здійснив капітальний ремонт дизелю ДГУ ПДГ - 1М, що підтверджується актом виконаних робіт №3 від 30 липня 2012 року (том 1, а.с. 45).

Вартість робіт, згідно зазначеного акту, становить 896683,20 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивач повністю оплатив виконану відповідачем роботу, що підтверджується платіжними дорученнями №1272 від 5 вересня 2012 року, №788 від 7 червня 2012 року, №774 від 6 червня 2012 року, №766 від 5 червня 2012 року, №593 від 4 травня 2012 року та №363 від 22 березня 2012 року.

В матеріалах справи наявний дефектний акт (том 1, а.с. 42) з якого вбачається, що після дефектації дизелю ПДГ - 1М спеціалістами заводу виявлено вузли та деталі, які не увійшли в планову калькуляцію та підлягають заміні. Загальна вартість зазначених вузлів та деталей становить 526166,00 грн.

Згідно планової калькуляції (том 1, а.с. 43) вартість покупних та комплектуючих виробів становить 208528,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.9 договору відповідач був зобов'язаний повернути позивачу вибракувані в результаті дефектації неремонтопридатні вузли, деталі, агрегати та інше.

В порушення умов договору зокрема п. 2.9, відповідач не повернув позивачу вибракувані в результаті дефектації деталі.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надсилались лист №620 від 17 жовтня 2012 року та претензія №643 від 2 листопада 2012 року з вимогою повернути позивачу вибракувані в результаті дефектації неремонтопридатні вузли, деталі, агрегати та інше.

Однак, відповіді на зазначені лист та претензію відповідач не надав, вибракувані в результаті дефекації неремонтопридатні вузли, деталі, агрегати та інше позивачу на повернув.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 5 березня 2013 року, 19 березня 2013 року та 2 квітня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому, складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.

Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення - зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну - протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б однієї з цих складових цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду докази на підтвердження порушення відповідачем умов договору №1 від 14 лютого 2012 року. Протиправна дія (неповернення вибракуваних в результаті дефекації неремонтопридатних вузлів, деталей та агрегатів) відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком таких дій (порушення). Вина відповідача полягає в тому, що він діяв свідомо та передбачав, або міг передбачити, або повинен був передбачити настання шкідливих наслідків для позивача. Згідно умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позивачу вибракувані в результаті дефекації неремонтопридатні вузли, деталі, агрегати та інше.

Відповідно до пункту 23 порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року за №1314 «Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності» Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

Облік запасних частин ведуть за такими цінами: нові та зняті з автомобілів, але придатні для експлуатації - за діючими цінами придбання; відремонтовані - в розмірі 50% діючої ціни придбання; які потребують ремонту - у розмірі 25% діючої ціни придбання;

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що неповернення відповідачем вибракуваних в результаті дефекації неремонтопридатних вузлів, деталей, агрегатів та іншого позивачу, призвело до збитків, яких зазнав позивач, у розмірі 168287,40 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 168287,40 грн., судовий збір у розмірі 489,68 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту (11152, Житомирська область, Овруцький район, с. Бондарі, код 04990896) - 168287 (сто шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 40 коп. заборгованості та 3365 (три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 75 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 4 квітня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.