Постанова № 30834059, 09.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/409/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача - Клячко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 00074711530/1484.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що викладені у акті перевірки висновками та прийнятим за його наслідками податковим повідомленням-рішенням про визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю є протиправними, оскільки позивач не є суб'єктом сплати земельного податку, на нього не поширюється положення статті 286 Податкового кодексу України. ТОВ "Цегла Кременчука" сплачує орендну плату за землю виключно на умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного із Кременчуцькою міською радою Полтавської області. Додаткових угод до договору оренди землі про зміну істотних умов договору не укладалось, у зв'язку із чим позивач виконує умови договору, сплачуючи оренду плату за землю згідно умов зазначеного правочину.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 09.04.2013 року явку свого уповноваженого представника не забезпечив, надав до суду заперечення та інші докази, в обґрунтування яких вказував, що рішенням Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року з 01 січня 2011 року введено в дію нову грошову оцінку землі, у зв'язку із чим фізичним і юридичним особам вказано про необхідність в двохмісячний термін звернутися до Управління Держкомзему у м. Кременчуці та замовити витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні або власності. Зазначив, що ТОВ «Цегла Кременчука» при визначенні належних до сплати сум орендної плати в декларації не враховано положення рішення Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року, та положення п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України про орендну плату за землю, яка не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, у зв'язку із чим занижено суму орендної плати за землю. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

ТОВ «Цегла Кременчука» зареєстроване розпорядженням Кременчуцької міської ради народних депутатів від 07.02.2005 року № 15851020000000740, ідентифікаційний код 33357583, що підтверджується належним чином завіреною копією довідки АБ № 495682 з ЄДРПОУ (а.с.56). Перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 03.09.2012 року по 07.09.2012 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Цегла Кременчука», поданої за 2012 рік (від 14.02.2012 року № 9005159200) по питанню правильності нарахування плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За наслідками проведення вказаної перевірки відповідачем складено акт від 14.09.2012 року № 3585, яким зафіксовано заниження позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за січень-липень 2012 року на суму 28651,68 грн, в тому числі: за січень 2012 року - 3800,80 грн, за лютий 2012 року - 3800,80 грн, за березень 2012 року - 3800,80 грн, за квітень 2012 року - 3800,80 грн, за травень 2012 року - 3800,80 грн, за червень 2012 року - 4823,84 грн, за липень 2012 року - 4823,84 грн (а.с. 12-15).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012 року №0007471503/1484, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 42977,52 грн, в тому числі: 28651,68 грн - за основним платежем та 14325,84 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 11).

Позивач не погодившись із вказаним рішенням відповідача, оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 27.09.2012 року №0007471503/1484, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, в період, який перевірявся Кременчуцькою ОДПІ, січень-липень 2012 року ТОВ «Цегла Кременчука» орендувало земельну ділянку, яка розташована в м. Кременчуці, на підставі договору оренди, укладеного з виконкомом Кременчуцької міської ради Полтавської області, а саме: земельна ділянка по вул. Крупської, 135, землі сільськогосподарського призначення, загальною площею 23031 кв. м, плата за землю вноситься у розмірі 1,5 % від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка складає 39,45 грн за 1 кв. м (а.с. 18-21).

Матеріали справи містять копію податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Цегла Кременчука», поданої за 2012 рік від 14.02.2012 року № 9005159200), згідно якої загальна сума нарахованої орендної плати за землю по вищевказаної земельної ділянки складає 34187,22 грн (а.с. 37-39).

За твердженням Кременчуцької ОДПІ, позивачем задекларовано орендну плату за землю без врахування витягу (довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що стало підставою для визначення суми орендної плати за період січень-липень 2012 року самостійно Кременчуцькою ОДПІ.

В ході судового розгляду справи позивачем вказувалось на наявність укладеного між ТОВ «Цегла Кременчука» та Кременчуцькою міською радою Полтавської області договору оренди вищезазначеної земельної ділянки. За твердженням представника позивача дані про розмір орендної плати, визначений сторонами договорів оренди земельних ділянок є єдиним джерелом для визначення сум орендної плати, належних до декларування і сплати, а Кременчуцька ОДПІ не має права втручання до правовідносин, що склались між сторонами господарських договорів оренди.

Суд не погоджується із такою позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні податки та збори.

Згідно із підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, плата за землю.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платниками податку, згідно із статтею 269 Податкового кодексу України, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.

Конституцією України, а саме частиною 1 статті 67, пунктом 1 частини 2 статті 92 встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Стосовно визначення розміру орендної плати виключно в договорі оренди земельної ділянки, суд зазначає, що відповідно до положень пунктів 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Слід зазначити, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до положень підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Посилання позивача на те, що між ТОВ «Цегла Кременчука» та Кременчуцькою міською радою Полтавської області не укладалось додаткових угод до договорів оренди про зміну розміру орендної плати, а відповідно відсутні підстави для врахування розміру, іншого, ніж встановлений договором, не приймаються судом до уваги, оскільки в силу положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно, застосування при розрахунку ставки плати за землю (орендної плати) розміру, встановленого законом є обов'язковим.

Суд зазначає, що ставки плати за землю, особливості їх встановлення, порядок обчислення та строки сплати плати за землю встановлені розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Так, згідно із пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Для визначення розміру податку та орендної плати, відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше одного разу на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, згідно статті 20 Закону України "Про оцінку земель", оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до положень статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Суд зазначає, що зазначені положення законодавства України спростовують твердження позивача про неможливість використання ним при визначенні розміру орендної плати за землю даних інших, ніж зазначені в договорі оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцька міська рада рішенням від 24 листопада 2009 року сесії V скликання "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" передбачила введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель з 1 січня 2011 року.

Пунктом 3 даного рішення визначено, що фізичним та юридичним особам в 2-х місячний термін необхідно звернутися в Управління Держкомзему у м. Кременчук та замовити витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні або власності.

Таким чином, рішенням Кременчуцької міської ради зобов'язано власників земель та землекористувачів звернутися до Управління Держкомзему у м. Кременчуці за для отримання даних з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, позивач зобов'язаний був вжити всіх заходів для отримання витягу про грошову оцінку земель, що знаходились в його користуванні і при декларуванні плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік повинно бути враховано показники грошової оцінки землі, введеної в дію з 01 січня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ХIV сесії Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року внесено зміни до рішення Кременчуцької міської ради від 24.11.2009 року, яким встановлено, що з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року нормативна грошова оцінка земель розраховується з коригуючим коефіцієнтом 0,65.

Рішенням ХХ сесії Кременчуцької міської ради від 29.05.2012 року встановлено, що з 01.06.2012 року нормативна грошова оцінка земель розраховується з коригуючим коефіцієнтом 0,75.

Відповідно до заперечень відповідача, Кременчуцькою ОДПІ зроблено запит до управління Держкомзему у місті Кременчуці Полтавської області від 20.12.2011 року № 49507/10/15-221 та отримано відповідь, згідно якої орендна плата за землю за 2012 рік по вул. Крупської, 135, повинна складати 177,68 грн.

Таким чином, орендна плата за спірний період повинна складати: за січень 2012 року - 6649,74 грн, за лютий 2012 року - 6649,74 грн, за березень 2012 року - 6649,74 грн, за квітень 2012 року - 6649,74 грн, за травень 2012 року - 6649,74 грн, за червень 2012 року - 7672,78 грн, за липень 2012 року - 7672,78 грн, а всього за даний період - 48594,26 грн.

Сума орендної плати задекларована ТОВ «Цегла Кременчука» за січень-липень 2012 року склала 19942,58 грн.

Розрахунок суми проведений позивачем без врахування показників нормативної грошової оцінки землі, введеної в дію з 01 січня 2011 року рішенням Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2011 року, що ТОВ «Цегла Кременчука» не заперечується.

Виходячи з вищевикладеного, суд погоджується з висновками перевіряючих в частині заниження позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за січень-травень 2012 року на суму 19004,00 грн, в тому числі: за січень 2012 року - 3800,80 грн, за лютий 2012 року - 3800,80 грн, за березень 2012 року - 3800,80 грн, за квітень 2012 року - 3800,80 грн, за травень 2012 року - 3800,80 грн та, як наслідок, нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій, визначеній у податковому повідомленні-рішенні від 27.09.2012 року № 0007471503/1484, у розмірі 9502,00 грн.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується висновків відповідача про заниження позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за період: червень-липень 2012 року та нарахування розміру штрафних (фінансових) санкцій, визначених в спірному податковому повідомленні-рішенні, то суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до вищезазначених норм платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно умов договору оренди від 24.05.2007 року земельна ділянка надається у платне користування строком на п'ять років, а отже, будучи не переукладеним, пролонгованим чи іншим чином не продовженим, його дія закінчується 25.05.2012 року, що сторонами не заперечувалось.

Частиною 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно частини 287.3 тієї ж статті податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі.

Позивачем не заперечується про продовження користування земельною ділянкою за адресою вул. Крупської, 135, м. Кременчук в спірний період після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, зокрема з 28.05.2012 року по серпень 2012 року. Факт користування вказаною земельною ділянкою після закінченні строку дії договору оренди земельної ділянки, згідно якого вона передавалася в оренду позивачеві, підтверджується тим, що позивач є власником об'єктів нерухомості, які розміщенні на вказаній земельній ділянці, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.08.2006 року (а.с.93), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11529438 від 14.08.2006 року (а.с. 94), технічним паспортом на об'єкти нерухомості (а.с. 95-115) та кадастровим планом земельної ділянки (а.с. 116).

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, по закінченню дії вказаного вище договору оренди земельної ділянки позивач звільняється від обов'язку сплати сум орендної плати за землю в розмірі визначеному статтею 288 Податкового кодексу України. Однак, у зв'язку із продовженням користуванням вказаною ділянкою він є землекористувачем та зобов'язаний сплачувати земельний податок виходячи із статей 269 та 274 Податкового кодексу України в розмірі 1 відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно, за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року позивач зобов'язаний сплатити суму податку в розмірі 5115,18 грн (2557,59 грн в місяць х 2 місяці).

Відповідачем згідно висновків акту перевірки було визначено до сплати за травень-червень 2012 року орендну плату (з урахуванням самостійно задекларованої суми позивачем в декларації) в розмірі 9647,68грн (4823,84 грн. х 2 місяці).

Виходячи з викладеного, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене відповідачем за червень-липень 2012 року є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 00074711530/1484 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 4532,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2266,25 грн - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 00074711530/1484 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 4532,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2266,25 грн.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За звернення до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "Цегла Кременчука" сплачено судовий збір в розмірі 429,78 грн згідно платіжного доручення від 07.02.2013 року № ПН43. Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог підприємця в частині визнання неправомірної та скасування податкового повідомлення-рішення 27.09.2012 року № 0007471503/1484, стягненню на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з державного бюджету України на користь позивача суму судового збору у розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27.09.2012 року № 00074711530/1484 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 4532,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2266,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" витрати у вигляді судового збору у розмірі 114,70 грн. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський