Постанова № 30834049, 03.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/69/13-a

категорія 5.2

03 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Житомирської митниці від 14.12.12. №№ 74-75,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р" від 14.12.2012р. за №№ 74 та 75.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані рішення були винесені на підставі акту перевірки, яка була проведена митним органом без повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Вважає висновки, викладені в акті перевірки протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України. При цьому позивач заперечує факт допущення ним порушення стосовно неправильно вказаних у ВМД кодів УКТ ЗЕД на підставі того, що при здійснені процедури розмитнення товарів не допускало порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного і податкового законодавства. Також позивач вказує, що при митному оформленні товару «поліпропілен Capilene марки МТ 34 ЕС у первинних формах з вмістом інших функціональних добавок, без неорганічних компонентів (барвників, наповнювачів, тощо), в гранулах (для виготовлення поліпропіленової тканини)», Житомирська митниця протягом тривалого часу розмитнювала вказаний товар та погоджувалась з кодом товарної номенклатури зазначеної імпортером у товарній позиції 3902 «Полімери пропілену або інших олефінів у первинних формах», за кодом 3902100000 згідно з УКТ ЗЕД, ставка ввізного мита 0%. Товар по відповідним ВМД був пропущений на митну територію України, без зміни коду, а тому у відповідача не було правових підстав для визначення додаткових податкових зобов`язань з ПДВ та ввізного мита.

Представник позивача, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що за наслідками проведеної перевірки встановлено невірна класифікація імпортованих товарів, що призвело до нарахування додаткових податкових зобов'язань платнику податків. За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.12.2012р. за №№ 74,75 у відповідності до вимог чинного законодавства, тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Також зазначили, що зміна коду товару, який був заявлений до митного оформлення позивачем, відбулася у зв'язку з тим, що відділом митних платежів Житомирської митниці 08.11.2012 року було прийнято Рішення про визначення коду товару № КТ-101000005-0620-2012 на товар, заявлений до митного оформлення позивачем. Вказаним рішенням було встановлено, що товар «Поліпропілен Capilene марки МТ 34 ЕС» за визначеними характеристиками, які додатково надані декларантом, не відповідає заявленому у МД №101060000/2012/019868 від 06.11.2012 року коду товару та повинен класифікуватись за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 3902300090, ставка ввізного мита 5%.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Працівниками Житомирської митниці було проведено невиїзну документальну перевірку повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «Грайф Флексіблс Україна», код ЄДРПОУ 20428705, за результатами якої складено акт № 39/12/101000000/0020428705 від 22.11.2012р.

Згідно висновків акту перевірки Житомирською митницею встановлено, що при митному оформленні товару «поліпропілен Capilene марки МТ 34 ЕС у первинних формах з вмістом інших функціональних добавок, без неорганічних компонентів (барвників, наповнювачів, тощо), в гранулах (для виготовлення поліпропіленової тканини)» за МД: №№ 101060000/2012/011699 від 19.07.2012р., 101060000/2012/012954 від 02.08.2012р., 101060000/2012/014394 від 22.08.2012р., 101060000/2012/014860 від 29.08.2012р., 101060000/2012/016464 від 19.09.2012р., 101060000/2012/017983 від 10.10.2012р., 101060000/2012/019311 від 29.10.2012р. ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» порушено вимоги Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції Закону України від 05.04.2001р. №2371 «Про митний тариф» (зі змінами та доповненнями), та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 31 січня 2004 р. № 68, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 194594,09 грн. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них:

- ввізне мито (вид 020) у сумі 162161,74 грн.;

- ПДВ (вид 028) у сумі 32432,35 грн.

За наслідками розгляду акту проведеної невиїзної документальної перевірки та заперечень до акту перевірки відповідачем винесені:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.12.2012 року за № 74, яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 243242,61 грн., в тому числі за основним платежем 162161,74 грн. та за штрафними санкціями 81080,87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.09.2012 року за № 75, яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ з товарів, що ввозяться на територію України, у розмірі 48648,53 грн., в тому числі за основним платежем 32432,35 грн. та за штрафними санкціями 16216,18грн.

Судом встановлено, що підставою для донарахування позивачу зазначених грошових зобов'язань митним органом була, на думку останнього, невідповідність заявленому декларантом у митній декларації митного коду товару, який повинен класифікуватись за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 3902 30 00 90 (співполімер пропілену, що не використовується для промислового складання транспортних засобів), ставка ввізного мита 5%.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом червня -листопада 2012 року при митному оформленні вищевказаного товару «поліпропілен Capilene марки МТ 34 ЕС» класифікував його у товарній позиції 3902 «Полімери пропілену або інших олефінів у первинних формах», за кодом 3902100000 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита 0%. При визначенні коду зазначеного товару позивач керувався «Рішенням про визначення коду товару» від 23.10.2008 року № КТ -110-680-08, згідно з яким товар «поліпропілен Capilene марки МТ 34 ЕС у первинних формах з вмістом інших функціональних добавок, без неорганічних компонентів (барвників, наповнювачів, тощо), в гранулах (для виготовлення поліпропіленової тканини)» відповідає коду УКТ ЗЕД 3902100000.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо правомірності визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита, внаслідок встановлення митним органом невірного визначення коду товару (митне оформлення якого завершене), то судом враховано наступні норми чинного законодавства.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-УІ ( далі - МКУ).

Так, положенями ч.ч.1-3 ст. 69 МКУ визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Частиною 5 ст. 69 МКУ визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Разом з тим , суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 6 ст. 69 МКУ, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Водночас ч. 22 ст.356 МКУ передбачено, що з метою встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, затребувати з підприємств-виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення.

Судом встановлено, що всі відомості та документи на вимогу посадових осіб митного органу, необхідні для підтвердження заявлених позивачем кодів товарів, поданих до митного оформлення були надані в повному обсязі (договори (угоди), інвойси та сертифікати походження видані виробником та ін. супутні документи, в яких зазначено, що позивач купує саме «поліпропілен Capilene марки МТ 34 ЕС»). Будь-яку іншу техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення товару, що розмитнювався позивачем, Житомирською митницею затребувано не було.

Отже, при митному оформленні Житомирська митниця за вищевказаними номерами ВМД: №№ 101060000/2012/011699 від 19.07.2012р., 101060000/2012/012954 від 02.08.2012р., 101060000/2012/014394 від 22.08.2012р., 101060000/2012/014860 від 29.08.2012р., 101060000/2012/016464 від 19.09.2012р., 101060000/2012/017983 від 10.10.2012р., 101060000/2012/019311 від 29.10.2012р., ніяких розбіжностей в документах або неправильної класифікації по коду УКТ ЗЕД не виявила, будь-яких суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД не виникло.

Крім того, позивач при визначенні коду товару керувався Рішенням митного органу від 23.10.2008 року № КТ -110-680-08, та як встановлено в судовому засіданні, Житомирська митниця протягом тривалого часу (у період червень -листопад 2012 року) розмитнювала вказаний товар та погоджувалась з кодом товарної номенклатури зазначеної імпортером.

Водночас, з досліджених судом документів вбачається, що до митного оформлення була надана також ВМД №101060000/2012/019868 від 06.11.2012 року, за якою було відразу відмовлено в оформленні товару та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів. Рішення щодо такої відмови у прийнятті зазначеної ВМД було зумовлено прийняттям 08.11.2012 року відділом митних платежів Житомирської митниці Рішення про визначення коду товару № КТ-101000005-0620-2012, відповідно до якого товар повинен класифікуватись за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 3902300090, ставка ввізного мита 5%.

У відповідності до ч. 7 ст. 69 МКУ, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку.

Зі встановлених судом обставин справи вбачається, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням вищевказаного товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення відповідачем законодавства України в тому рахунку і щодо невірного визначення коду товару. Натомість проставлянням відбитка печатки в графі 2) вантажних митних деклараціях (за переліком наведеним у акті перевірки ) митниця підтвердила правильність та достовірність заповнених ВМД, що є завершальною стадією митного оформлення. Отож, митниця впродовж тривалого періоду здійснювала митне оформлення та випуск у вільний обіг, обумовленого товару виходячи з класифікації товару виходячи з відомостей відображених у власному рішенні про визначення коду товару від 23.10.2008 року.

Під час розгляду справи в суді, не знайшло свого обґрунтування твердження відповідача, що Рішення про визначення коду товару від 23.10.2008 року № КТ -110-680-08, яким керувався позивач при визначенні коду товару, заявленого до митного оформлення, приймалося митницею щодо іншого товару, а тому не могло бути застосоване в даному випадку. Крім того, безпідставним є посилання відповідача на Рішення про визначення коду товару № КТ-101000005-0620-2012, яке було прийняте 08.11.2012 року та його застосування до тих правовідносин, які виникли до його офіційного оприлюднення. До того ж, як встановлено судом зазначене рішення від 08.11.2012 року приймалось на підставі поданих на момент розмитнення документів, для розмитнення товару по конкретній ВМД на виконання конкретного контракту.

Зважаючи на те, що відповідач своїм рішенням від 23.10.2008 року відніс товар до певного коду товарної номенклатури, прийняв вантажні митні декларації, здійснив митні процедури та пропустив товар на митну територію України після сплати позивачем передбачених законом податків і зборів, а позивач в свою чергу не допустив порушень вимог вище зазначеної ч.6 ст. 69 МКУ (щодо подання недостовірних документів, недостовірної або всієї наявної інформації щодо характеристик товару, тощо), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття спірних податкових-повідомлень рішень форми «Р» №№ 74,75 від 14 грудня 2012 року про донарахування податкових зобов'язань в загальній сумі 291891,14 грн., в т.ч. з податку на додану вартість у розмірі 32432,35 грн., ввізного мита у сумі 162161,74 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 97297,05 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14 грудня 2012 року №№ 74, 75 не надано, а тому з урахуванням вище викладеного, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Митним Кодексом України, ст.ст. 158-163,254 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14.12.2012року № 74 та № 75.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 10 квітня 2013 р.