Ухвала суду № 30833017, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року м. Київ К-20934/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Приходько І.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010

у справі № 2-а-38816/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків Хімпром"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Харків Хімпром" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення № 0000222200 від 14.04.2009.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з 01.10.2007 по 30.09.2008 та валютного законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008 та складено акт № 1118/234/33120146 від 02.03.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 000022200 від 14.04.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 90875, 20 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем у період з 01.10.2007 по 30.09.2008 законодавчо встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті по експортному контракту № 2 від 09.02.2006, укладеному з PETERS&BURG LTD та по імпортному контракту № 3 від 27.08.2007, укладеному з PETERS&BURG LTD, у відповідності до яких останньому була нарахована пеня у розмірі 72495,4 грн. за контрактом № 2 від 09.02.2006 та пеня у розмірі 18 379, 8 грн. за контрактом № 3 від 27.08.2007.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій (статті 239, 241 Господарського кодексу України), порядок нарахування і стягнення яких не регулювалися Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених ст. 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на те, що факт порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності відбувся 29.12.2007, а адміністративно-господарські санкції спірним рішенням застосовано податковим органом 14.04.2009, тобто пізніш як через один рік з дня такого порушення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 у справі № 2-а-38816/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 у справі № 2-а-38816/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді І.В. Приходько О.І. Степашко