Постанова № 30832854, 17.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5858/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Книжника С.В., Дажука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська фондова компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Подільська фондова компанія" звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року ТОВ "Подільська фондова компанія". За результатами перевірки податковим органом складено акт № 757/15-1/31255142 року, в якому зафіксовані порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. На підставі висновків акту Вінницькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007351520 від 12 вересня 2012 року, яким товариству донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 78215 грн. та за штрафними санкціями на суму 19554 грн. В подальшому, за наслідками адміністративного оскарження зазначене рішення було залишено без змін, а також були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року: №0008351520, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15776 грн. та №0008341520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 7991грн. та штрафними санкціями на 1998 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Колегія суддів, заслухавши думку представників позивача, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника відповідача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за даної явки сторін згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Вінницькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року ТОВ "Подільська фондова компанія". За результатами перевірки податковим органом складено акт № 757/15-1/31255142 року (а.с. 8-10), в якому зафіксовані порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. На підставі висновків акту та за наслідками адміністративного оскарження Вінницькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007351520 від 12 вересня 2012 року, яким товариству донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 78215 грн. та за штрафними санкціями на суму 19554 грн. (а.с. 41).

В подальшому, за наслідками адміністративного оскарження, зазначене рішення було залишено без змін, а також були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року: №0008351520, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15776 грн. та №0008341520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 7991грн. та штрафними санкціями на 1998 грн. (а.с. 34-35).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до Вінницької ОДПІ податкову декларацію із податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2012 року (декларацію) разом із Додатком ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатку ІД до декларації, та відобразив в додатку ЦП розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами за перше півріччя 2012 року та повністю переніс від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) року, відобразивши його в рядку додатку ЦП 1.3 в сумі 650 грн., рядку 2.3 в сумі 105447 грн., рядку 3.3 в сумі 1540083 грн.(а.с.17-20).

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що, на думку податкового органу, позивач не мав права на врахування всього від'ємного фінансового результату операцій із цінними паперами, що виник за попередній звітний (податковий) рік, а мав врахувати лише 25 відсотків від нього, оскільки пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення", статтею 150 Податкового кодексу України передбачено якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення, то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

Вирішуючи по суті існуючий спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що норма пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України не може застосовуватися при врахуванні від'ємного фінансового результату операцій із цінними паперами, оскільки її реалізація суперечить правилам пункту 21 статті 56 Податкового кодексу України, яка вимагає прийняття рішень на користь платників податків. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2012 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними при їх розміщенні, повторному продажу емітентом чи в результаті внеску до статутного фонду. В свою чергу, якщо протягом звітного періоду доходи від операцій із цінними паперами перевищують витрати, понесені на придбання цінних паперів також виду, то прибуток включається до складу доходів платника податків за відповідний період. В випадку, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 ПК України.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Наказом Міністерства фінансів України № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 28 вересня 2011 року встановлено, що витрати, пов'язанні із придбанням цінних паперів відображаються окремо в Додатку ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Податкової декларації як розрахунок фінансових операцій та не включаються в рядок 04 "Витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування" податкової декларації із податку на прибуток підприємств.

Позивачем було подано до Вінницької ОДПІ уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, в якому збільшено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на 15840 грн. та задекларовано збитки в сумі 15776 грн. З урахуванням поданого розрахунку Вінницькою ОДПІ проведено перерахунок об'єкта оподаткування з податку на прибуток та внесено зміни до акту перевірки від 22.08.2012 року, в результаті чого визначено суму донарахованого податку на прибуток 78215 грн.

Враховуючи те, що ТОВ "Подільська фондова компанія" в податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року (з урахуванням уточнюючої декларації) занижено рядок 03 ІД "Інші доходи" на 426279 грн., підприємство занизило об'єкт оподаткування за І півріччя 2012 року на 410503 грн., та завищило від'ємне значення об'єкта оподаткування на 15776 грн.

Оскільки за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 року №0007351520 ДПС у Вінницькій області збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9989 грн. (7991 грн. - основний платіж та 1998 грн. - штрафна санкція), Вінницькою ОДПІ правомірно складено та направлено на адресу позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.11.2012 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська фондова компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська фондова компанія".

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "19" квітня 2013 р.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.