Ухвала суду № 30832183, 09.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-4539/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Ваіс» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ваіс" до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.12р. №00000450231, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "Ваіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.12р. №00000450231.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Ваіс"до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.12р. №00000450231 - відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватного підприємства «Ваіс» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правових відносин з ТОВ "Інтер Груп Союз" за результатами якої було складено акт від 23.01.12р. №217/231-00/31671622 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, всього у сумі 109701грн.

Крім того, відповідачем в акті перевірки було встановлено, що операції з поставки товарів (послуг) зазначеним в акті контрагентом на адресу позивача є "безтоварними", оскільки контрагент відсутній за місцем реєстрації, не має будь -яких основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання тощо), для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, формальний засновник підприємства контрагента фактично не має ніякого відношення до реєстрації та діяльності ТОВ "Інтер Груп Союз" (контрагента позивача).

Відповідачем, на підставі зазначеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.12р. №0000450231, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 137126,25грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що правоутворюючим фактом, з якими чинне законодавство пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Інтер Груп Союз» позивачем надано суду копії первинних документів (податкові декларації з ПДВ, реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Позивачем також було надано до перевірки документи по взаємовідносинам із ТОВ "Інтер Груп Союз" за жовтень 2011р., а саме: декларація з ПДВ з додатками за жовтень 2011р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за жовтень 2011 року; податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) отримані від ТОВ "Інтер Груп Союз" за жовтень 2011р.; банківські виписки; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011р.; доручення від 01.06.11р. на ім'я ОСОБА_3

Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій або виконання робіт (послуг) іншою особою визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, доказів сплати контрагенту вартості послуг з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, слід погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що самі по собі такі документи не можуть підтверджувати право позивача на податкову вигоду. Так само і власне сплата грошових коштів платником за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) не може бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

При здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтер Груп Союз", а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, позивачем не надано документів, які б підтвердили фактичне виконання робіт (послуг), тобто документи щодо транспортування ТМЦ та фактичного надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Інтер Груп Союз" по зборці вузлів камери КЛ-160 (місце виконання таких робіт, хто саме виконував ці роботи, та кому були в подальшому передані (реалізовані) вказані роботи податковому органу позивачем не надано.

Таким чином, інших доказів, які можуть свідчити про дійсне виконання робіт та надання послуг по зборці вузлів камери КЛ 160, позивачем не подано.

Судом обґрунтовано взято до уваги висновки відповідача, які базуються на акті перевірки отриманого від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а саме акт від 24.11.11р. №2438/2304/37269936 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Інтер Груп Союз" з питань правильності нарахування і податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за період з 22.11.2010р. по 31.10.2011р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що діяльність зазначеного контрагента позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача).

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків.

Посилання апелянта на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2012 року по справі №2а-18027/11/2670, як на підставу скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, є необґрунтованим, оскільки незаконність призначення перевірки не впливає на виявлені порушення податкового законодавства та вказаним рішенням суду не було спростовано висновки акту перевірки ТОВ "Інтер Груп Союз" Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Отже, відповідач при прийнятті податкового повідомлення - рішення керувався не тільки висновками акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а й власними висновками, які базувались на вивченні первинних документів наданих позивачем під час перевірки.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ваіс» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: