Ухвала суду № 30832177, 10.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р.Справа № 1570/3859/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

20 червня 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008272301 від 11 травня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт позапланової невиїзної перевірки №124/22-214/26016621/105 від 25 квітня 2012 року, у якому податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Тетрабудсервіс» не спричинили реального настання правових наслідків - є нікчемними, а відтак, занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4435 грн. за серпень 2011 року. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0008272301, яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «Комфорт». Позивач не погоджується з висновками перевірки оскільки вважає, що виконання правочину з його контрагентом підтверджуються первинними документами, що свідчить про реальне настання правових наслідків за укладеним правочином.

Також позивач зазначив, що податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів, посилаючись на фіктивний характер відносин і нереальністю здійснюваних операцій. Однак фіктивність правочинів відповідно до ст. 234 ЦК України встановлюється судом. Крім цього, необхідною умовою нікчемності правочину відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є його безпосередня спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним. Оскільки рішення суду про визнання правочину фіктивним відсутнє, позиція податкової інспекції не обґрунтована і не може бути визнана доведеною. Відтак, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначив, що акт та висновки податкового органу ґрунтуються на актах перевірки контрагента позивача, що не відповідає діючому законодавству.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву згідно якої просить справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, жодних клопотань чи заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Державної податкової служби України № 0008272301 від 11 травня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт» судові витрати в розмірі 111 гривень сплаченого судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Державної податкової служби України.

Не погодившись з таким рішенням Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «Комфорт» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 12 червня 2001 року товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт» зареєстроване 12 червня 2001 року у Іллічівській районній адміністрації м.Одеси. Відповідно до свідоцтва №100152687 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30 листопада 2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт» є платником податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

25 квітня 2012 року податковим органом складено акт №124/22/214/26016621/105 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комфорт» щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс», за серпень 2011 року, в висновках якого зазначені наступні порушення: п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством ТОВ «Комфорт» занижено суму ПДВ всього на 4435 грн., в т.ч. за серпень 2011 року на 4435 грн.; ч.1 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16 січня 2003 року (із змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Комфорт» з ТОВ «Тетрабудсервіс» код 37508271 у серпні 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки №124/22/214/26016621/105 від 25 квітня 2012 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року №0008272301.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначене податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI. Відповідно вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

31 серпня 2011 року позивачем з ТОВ «Тетрабудсервіс» укладено договір №14-Д на виконання капітального ремонту та ремонтно-будівельних робіт , відповідно до якого ТОВ «Тетрабудсервіс» у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами всі передбачені замовленням роботи, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію замовнику, забезпечує на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкта недоробки, обумовлені неякісним виконанням робіт.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, позивачем надані первинні документи. Так, що стосується підтвердження виконання умов договору від 31 серпня 2011 року №14-Д, до суду надано: копію довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Тетрабудсервіс»; копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на ТОВ «Тетрабудсервіс»; копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на ТОВ «Тетрабудсервіс»; копію ліцензії ТОВ «Тетрабудсервіс» на ведення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за серпень 2011 року; копію акту прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року; копію податкової накладної від 31 серпня 2011 року.

З цього вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, а відтак податковим органом неправомірно зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Тетрабудсервіс».

При розгляді справи, відповідач не надав до суду доказів того, що операції за договорами між ТОВ «Комфорт»з ТОВ «Тетрабудсервіс»мали фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦК України від 16.01.2003 року, фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином.

Судова колегія не погоджується з доводами податкового органу про те, що доказом фіктивності діяльності є виявлені порушення за результатами перевірок Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва контрагента позивача - ТОВ «Тетрабудсервіс» відповідно, оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику ТОВ «Тетрабудсервіс», через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення - рішення визнанню протиправним та скасуванню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач (позивач), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.04.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький