Постанова № 3083089, 18.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.02.2009 р.                                                                                 № 16/5

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дивосвіт-Плюс»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

провизнання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ недійсним           На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.02.09 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.           

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання протиправними дій відповідача по винесенню акта про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Дивосвіт-Плюс», визнання рішення відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Дивосвіт-Плюс»від 26.06.08 р. недійсним та зобов’язання відповідача відновити свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Дивосвіт-Плюс»з 26.06.08.

          Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними в позовній заяві і зводяться до того, що позивач виконував норми Закону України «Про податок на додану вартість», своєчасно подавав декларації з ПДВ, а дії відповідача вчинені всупереч вимог чинного законодавства.

          Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив про необґрунтованість позову, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

          За результатами розгляду документів і матеріалів, наданих сторонами, пояснень їх представників, Окружний адміністративний суд м.Києва, встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Дивосвіт-Плюс»зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.06.2001р., ідентифікаційний код 31486347.

          31.03.03р. Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість, про що було видано свідоцтво № 36735655.          

Як встановлено судом, 26.06.08 р. відповідачем було складено Акт № 398/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв’язку з тим, що останній подає податковому органу податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткування поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що підтверджується довідкою про результати документальної невиїзної перевірки від 24.06.08 р. та подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.05.2007 р. з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок. У зв’язку з цим на підставі п.п «г»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР відповідач прийняв рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 26.06.08 р. та зобов’язав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

          Відповідно до п.п. «г»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або надає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.

          Відповідно до п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (далі –Наказ № 79) передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г»цього пункту.

          Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава –підпункт «г»пункту 9.8 статті 9 Закону), про що зазначено, зокрема, і в запереченні відповідача на позовну заяву.

          Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта.

          Зі змісту п. 1.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі –Наказ № 327) вбачається, що для проведення невиїзної планової документальної перевірки податковий орган повинен надіслати платнику податків письмове запрошення і в разі неявки посадових осіб суб’єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб’єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

          З наданих позивачем пояснень та заперечень відповідача судом встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог Наказу № 327 щодо направлення позивачу запрошення на перевірку. Під час розгляду справи відповідачем зворотного доведено не було.

          Крім того, відповідно до зазначеного вище наказу № 327 встановлені вимоги до акта, зокрема, невиїзної документальної перевірки. Оцінюючи надану відповідачем Довідку від 24.06.08 р., на підставі якої прийнято рішення по відношенню до позивача, складеною головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування, суд приходить до висновку, що остання не відповідає вимогам, викладеним в Наказі № 327, а отже за своїм змістом та формою не є актом перевірки та не може вважатися підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

          Згідно з Наказом № 327 передбачено, що до підписання акта перевірки мають бути враховані зауваження посадових осіб платника податків (п.4.1). А відповідно до п.4.3. Наказу № 327 підписання акта посадовими особами суб’єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби у разі проведення невиїзних документальних перевірок здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб’єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

          Відповідачем також не було доведено виконання вимог зазначеної норми Наказу № 327.

          Крім того, суд звертає увагу й на те, що в судовому засіданні позивачем спростовані доводи відповідача про відсутність у позивача оподатковуваних поставок з 01.05.07р.

          Наявність за дванадцять послідовних податкових місяців оподатковуваних поставок підтверджується податковими деклараціями вх. 16.06.07, 18.07.07, 16.08.07, 14.09.07, 16.10.07, договором про надання послуг від 25.07.07, податковою накладною від 06.08.07.

          За таких обставин суд вважає, що дії відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Дивосвіт-Плюс»є неправомірними, а позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в цій частині.

          Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання дій ДПІ у Оболонському районі м. Києва по винесенню акта про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Дивосвіт-Плюс»неправомірними, в цій частині суд відмовляє в задоволенні, оскільки винесення акта про анулювання є доказом по справі, в якому зазначені встановлені відповідачем обставини, що в свою чергу стали підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва.

          Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

          Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивосвіт-Плюс»від 26.06.2008 року недійсним.

          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва відновити свідоцтво платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивосвіт-Плюс»з 26.06.2008 р.

          В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –19.02.2009 р.