Рішення № 30829865, 17.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2013 р.Справа № 916/541/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО";

до відповідачів 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2. Приватне підприємство "Південна продовольча компанія"

про стягнення 228445,43грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Румянцев О.С. - представник за довіреністю №1 від 18.02.13р.;

Від відповідача 1: -не з'явився;

Від відповідача 2: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю " ВИН АГРО " звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Приватного підприємства "Південна продовольча компанія" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 1000 грн. забезпеченою порукою та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму боргу в розмірі: основний борг в розмірі 204955,44грн., пеня в розмірі 18754,32грн., 3% річних в розмірі 3735,67грн.

13.03.2013р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про перегляд ухвали шляхом прийняття додаткової ухвали щодо виключення неналежного відповідача 1.

Суд розглянувши клопотання відповідача вважає відмовити відповідачу в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Так як, відповідачем подано клопотання про перегляд ухвали шляхом прийняття додаткової ухвали щодо виключення неналежного відповідача 1, яке суперечить вимогам ст. 88 ГПК України, суд відмовляє в його задоволенні

17.04.2013р. представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" заборгованості в сумі 1000 грн. забезпеченою порукою та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму боргу в розмірі: основний борг в розмірі 204955,44грн., пеня в розмірі 15235,04грн., 3% річних в розмірі 3735,67грн.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Згідно з Договором дистрибьюції № 84 від 01 червня 2010 р., укладеного між ТОВ «Вин Агро» (далі продавець- позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач-дистриб'ютор) , позивач передає дистриб'ютору у власність, а дистриб'ютор приймає та оплачує Товар. Товаром по даному договору є виноробна продукція (п.п. 1.1, 1.2.).

На підставі вищезазначеного Договору ТОВ «Вин Агро» поставило ФОП ОСОБА_1 виноробну продукцію, що підтверджується товаро-транспортними та видатковими накладними: товаро-транспортна накладна № 091379 від 13.01.2012 р. на суму 53 294,04 грн. в т.ч. ПДВ (видаткова накладна № Ц-ВА-0000114 від 13.01.2012 р.); товаро-транспортна накладна № 091380 від 13.01.2012 р. на суму 123 423,84 грн. в т.ч. ПДВ (видаткова накладна № Ц-ВА-0000115 від 13.01.2012 р.); товаро-транспортна накладна № 090009 від 12.03.2012 р. на суму 34 191,90 грн. в т.ч. ПДВ (видаткова накладна № Ц-ВА-0000766 від 12.03.2012 р.); товаро-транспортна накладна № 090010 від 12.03.2012 р. на суму 29 767,50 грн. в т.ч. ПДВ (видаткова накладна № Ц-ВА-0000767 від 12.03.2012 р.) на загальну суму 240677,24грн..

Відповідно до п. 4.6. Договору дистрибьюції № 84 від 01 червня 2010 р. дистриб'ютор (відповідач 2) повинен оплачувати переданий йому товар на протязі тридцяти календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач2 розрахувався з позивачем за поставлений товар частково, в результаті чого за неналежного виконання умов Договору перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 205955,44грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Отже, сума боргу за договором дистрибьюції № 84 від 01 червня 2010 р. складає 205955,44 грн..

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати за поставлений товар з боку відповідача2.

Станом на день розгляду справи, відповідач1 борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Крім того, 06 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вин Агро» та Приватним підприємством «Південна продовольча компанія» був укладений договір поручительства, за яким ПП «Південна продовольча компанія» на добровільних підставах бере на себе зобов'язання солідарно відповідати перед ТОВ «Вин Агро» у випадку порушення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань, що виникають із умов Договору дистрибьюції № 84 від 01 червня 2010 р., але не більше 1 000,00 грн. (п.п. 1.2., 2.1. 2.2. Договору поручительства).

Тобто, вказаним договором закріплено солідарну відповідальність Боржника і Поручителя за невиконання Боржником своїх обов'язків перед Кредитором.

Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з огляду на умови договору поруки, Поручитель несе відповідальність перед Кредитором в сумі не більше 1 000 грн..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 1000 грн. забезпеченою порукою та стягнягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму боргу в розмірі: основний борг в розмірі 204955,44грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача2 трьох процентів річних у сумі 3735,67грн..

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача2 за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3735,67грн. підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача2 пені в розмірі 15235,04грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

П. 6.3, Договору дистрибьюції № 84 від 01 червня 2010 р.. встановлено, що у випадку прострочки покупцем оплати товару Дистрибьютор несе відповідальність в виді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені з урахуванням уточнень, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 15235,04грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідачів, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1) та з Приватного підприємства "Південна продовольча компанія" код 37279986 ( 65114, м. Одеса, вул.. Люстдорфська дорога, 140-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВИН АГРО" (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 6-В) у розмірі 1 000 гривень.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВИН АГРО" (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 6-В) основний борг в розмірі 204955,44грн., пеню в розмірі 15235,04грн., 3% річних в розмірі 3735,67грн.

3. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1) та з Приватного підприємства "Південна продовольча компанія" код 37279986 ( 65114, м. Одеса, вул.. Люстдорфська дорога, 140-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВИН АГРО" (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 6-В) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4478,52 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.04.2013р.

Суддя Літвінов С.В.