Рішення № 30829818, 16.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.13 Справа№ 914/1104/13

За позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Львівської міської ради в особі Львіського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Львівський ДБК- 2», м. Львів

про стягнення 162790грн. 21коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

прокурор: Телюк Г.В.

від позивача: Грицак Г.І.

від відповідача: не з'явився

Прокурору та представникові позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Шевченківського району м.Львова в інтересах Львівської міської ради в особі Львіського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Львівський ДБК-2» про стягнення 156472грн. 58коп. основної заборгованості, 4885грн. 69коп. пені, 1173грн. 34коп. 3% річних та 258грн. 60коп. втрат, заподіяних внаслідок інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 22.03.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.04.2013р. Ухвалою суду від 02.04.2013р. у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 16.04.2013р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 16.04.2012р. позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.04.2013р. (вручене 05.04.2013р.)

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, суд встановив наступне:

01.08.2008р. між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація, позивач) та Дочірнім підприємством «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Львівський ДБК-2» (споживач, відповідач), укладено договір №4275/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1 якого енергопостачальна організація (позивач) взяла на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2. договору передбачено обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одно ставковим.

Споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження, яка визначається як 1/12 величини річної плати за приєднане теплове навантаження, якщо тариф на теплову енергію є двоставковим.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії. Однак, відповідачем своїх зобов'язань по її оплаті належним чином не виконано, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.05.2012р. по 31.01.2013р. становить 156 472грн. 58коп.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

З огляду на викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 156472грн. 58коп. заборгованості з оплати теплової енергії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

В п.7.2.3 договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зважаючи на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.08.2012р. по 25.02.2013р. в розмірі 4885грн. 69коп.

Згідно проведеного судом перерахунку, розмір пені підлягає задоволенню частково в сумі 4880грн. 15коп., в решті позовні вимоги щодо стягнення пені є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача 3% річних, які відповідно до поданого розрахунку за період з 26.06.2012р. по 25.02.2013р. становлять 1173грн. 34 коп. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 258грн. 60коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 156 472грн. 58коп. основної заборгованості, 4 880грн. 15коп. пені, 1 173грн. 34коп. 3% річних та 258грн. 60коп. втрат, заподіяних внаслідок інфляційних процесів. В частині стягнення решти суми пені слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.509, 526, 530, 625, 629, 714 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 230, 231 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49,75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Львівський ДБК-2», м.Львів, вул.Творча, 8 (ідентифікаційний код 32327736) на користь Львіського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів, вул. Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 156472грн. 58коп. основного боргу, 4880грн. 15коп. пені, 1173грн. 34коп. 3% річних та 258грн. 60коп. втрат, заподіяних внаслідок інфляційних процесів. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3.В задоволенні прешти позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5грн. 54коп. відмовити.

4.Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Львівський ДБК- 2», м.Львів, вул.Творча, 8 (ідентифікаційний код 32327736) в доход державного бюджету 3255 грн. 70коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 22.04.2013р.