Рішення № 30829645, 16.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.13 р. Справа№ 914/1144/13

За позовом: Підприємства об'єднання громадян «Черкаситара» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості», м. Черкаси

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів

про стягнення 311 898 грн. 45 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

При секретарі Іванів Н.С.

Представники сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Поліщак Р.В. - юрисконсульт 1-ї категорії

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 16.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 22.04.2013 року.

Позов заявлено Підприємством об'єднання громадян «Черкаситара» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості» до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» про стягнення 311 898 грн. 45 коп., з яких 300 000,00 грн. - основного боргу, 11 898,45 грн. - пені.

Ухвалою суду від 25.03.2013 року порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 16.04.2013 р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, у позовній заяві та письмовому пояснені позивач заявив клопотання розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами без участі його представника у зв'язку із скрутним фінансовим станом підприємства. Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що на виконання укладеного 21.08.2012 року з ДТГО «Львівська залізниця» договору поставки №Л/НХ-122115/НЮ позивач на замовлення Відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» від 22.08.2012 р. №НХ-2473, згідно рахунків - фактур, видаткових накладних поставив відповідачу мило господарське (72%, 200 гр.) у кількості 200 000 шт., за ціною вказаною у специфікації №1, на загальну суму 300 000,00 грн. У зв'язку з відсутністю оплати поставленого товару, позивач 13.02.2013 р. (згідно фіскальних чеків №8620, №8619) направив відповідачу (на дві адреси зазначені у договорі) претензію від 12.03.2013 р. №68 з вимогою перерахувати основну суму заборгованості в розмірі 300 000,00 грн. та пеню в розмірі 7 829,55 грн. протягом трьох днів з моменту отримання претензії. Проте жодної відповіді на претензію від відповідача не надійшло та оплати не поступило. Також позивач направив відповідачу для підписання листом від 12.02.2013 р. №67 два примірники Актів звірки взаємних розрахунків за 01.09.2012 р. - 31.01.2013 р., однак підписаного відповідачем примірника так і не отримав. Станом на 18.03.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 300 000,00 грн. Крім стягнення основного боргу позивач в порядку п. 7.5 Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 11 898,45 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що відокремлений підрозділ «Служба матеріально-технічного постачання» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» та відокремлений підрозділ «Головний матеріально-технічний склад» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» не наділені повноваженнями представляти інтереси Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в якості відповідача в господарському суді.

Що стосується позову, то відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти наявності основного боргу в сумі 300 000,00 грн. Зазначив, що на даний час відповідач не погасив основного боргу через відсутність фінансування та наявність значної кредиторської заборгованості. Також відповідач вважає, що пеня нарахована позивачем у розмірі 11 898,45 грн. безпідставно, а повинна становити 5 948,63 грн.

Позивач у письмовому поясненні №159 від 05.04.2013 р. (яке надійшло до суду 08.04.2013 р. за вхідним №11101/13) проти клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені заперечив.

Доказів наявності у ВП «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» та ВП «Головний матеріально-технічний склад» ДТГО «Львівська залізниця» повноважень на представництво інтересів юридичної особи в якості відповідача в господарському суді, зокрема положення про підрозділи, суду не надано.

Таким чином, відповідачем у справі є Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Підприємством об'єднання громадян «Черкаситара» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості» (постачальником) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» (покупцем) 21.08.2012 року укладено договір поставки №Л/НХ-122115/НЮ, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується у 2012 році поставити покупцеві (відповідачу) товар, зазначений у Специфікації №1 (Додаток №1 до договору), а покупець - прийняти та оплатити товар (п.1.1); найменування (номенклатура, асортимент) товару: мило та чистильні препарати (господарське мило). Кількість товару (визначається у Специфікації №1 (Додаток №1) (п.1.2).

У відповідності до п. 3.1 договору, ціна товару визначається договором. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації №1 (додаток №1). Сторони узгодили, що ціна договору на момент підписання становить 655 050,00 грн. (п.3.2).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору та за замовленням відповідача (лист від 22.08.2012 р. №НХ-2473) позивач поставив відповідачу товар (згідно Специфікації №1) на загальну суму 300 000,00 грн., що підтверджується підписаними повноважними особами сторін видатковими накладними №РН-0000285 від 04.09.2012 р. на суму 150 000,00 грн. та №РН-0000293 від 05.09.2012 р. на суму 150 000,00 грн., а також довіреністю ЯОЗ №249561/0179 від 04.09.2012 р. виписаною на повноважну особу відповідача для отримання від позивача мила господарського (72%, 200 гр.), в кількості 200 000 штук.

Пунктом. 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару протягом 70-ти банківських днів після дати поставки товару.

Відповідно до п.4.3 договору, датою оплати вважається дата перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника.

Відповідач у встановлений Договором термін за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 300 000,00 грн. Вказане підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.04.2013р., підписаним повноважною особою відповідача.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач суму основного боргу у розмірі 300 000,00 грн. визнав, доказів добровільного погашення заборгованості суду не надав, а відтак вимога позивача в частині стягнення основного боргу підлягає до задоволення.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Норма аналогічного змісту передбачена і у ст.1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

У відповідності до п. 7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 7.5 договору сторони встановили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені, то позивачем допущено помилку при її нарахуванні. Зокрема позивачем не враховано, що пунктом 7.5. договору сторони погодили пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Тоді як позивач, в порушення згаданої умови договору, нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до часткового задоволення у відповідності до наведеного відповідачем у відзиві розрахунку суми пені за період з 12.12.2012 р. по 18.03.2013 р. в розмірі 5 948,63 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193, 343 ГК України, ст.ст. 526,610,612,692 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43,49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Підприємства об'єднання громадян «Черкаситара» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 159/3, ідентифікаційний код 36262458) - 300 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 5 948 грн. 63 коп. - пені, 6 118 грн. 97 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5 949 грн. 82 коп. відмовити

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.