Ухвала суду № 30829585, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.справа № 2а-7535/10/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Драгун К. П.

за участю представників:

позивача: - Сулейманов Ю. К. (дов. від 18.01.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року

у справі № 2а-7535/10/0470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріга» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 15.06.2010: №0000282344/3 (№0000282344/2 від 30.03.2010, №0000282344/1 від 11.02.2010, №0000282344/0 від 04.12.2009) про визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 76892,00 грн., у т.ч. основний платіж - 51261,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 25631,00 грн.; №0000292344/3 (№0000292344/2 від 30.03.2010, №0000292344/1 від 11.02.2010, №0000292344/0 від 04.12.2009) про визначення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 56682,00 грн., у т.ч. основний платіж - 33788,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 16894,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог законодавства, підтверджений первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, виданими ТОВ «Тревел-НВХ». Визнання недійсними установчих документів контрагента з моменту його реєстрації не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих цим контрагентом на час здійснення господарської операції. Крім того, сам факт скасування державної реєстрації контрагента не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2011 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.107), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, винести рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит та валові витрати, оскільки податкові накладні підписані особою, яка не могла їх підсувати.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Тріга» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Тревел-НВХ», за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складений акт №600/23/3-13440309 від 18.11.2009 (т.1 а.с.37).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальником товару ТОВ «Тревел-НВХ»;

абз.4 п.п.5.3.9. п.5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 135152,0 грн., чим занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33788,00 грн.;

п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 51261,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2009 року - 16585,00 грн.; травень 2008 року - 13920,00 грн., липень 2008 року - 20756,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов, виходячи з наступних обставин.

02.04.2008 між позивачем (покупець) та ТОВ «Тревел-НВХ» (постачальник) укладений договір поставки, предметом якого є поставка теплотехнічного обладнання, металополімерних систем, запорної арматури та іншого товару.

За період з 01.04.2008 по 31.08.2008 позивачем отримано обумовлений договором товар на загальну суму 345211,29 грн., в т.ч. ПДВ - 57535,04 грн.

Фактичне виконання товару підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями та виданим ТОВ «Тревел-НВХ» податковими накладними.

Вартість отриманого позивачем від ТОВ «Тревел-НВХ» товару віднесена позивачем до складу валових витрат, податок на додану вартість в ціні цього товару - до складу податкового кредиту за податковими накладними ТОВ «Тревел-НВХ» у відповідних податкових звітних періодах.

Висновки про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток обґрунтовані тим, що договір поставки між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ» є нікчемним, таким, що не спричиняє реального настання правових наслідків, оформлені з посиланням на вказаний договір первинні документи не мають юридичної сили та доказовості.

При цьому податковий орган виходив з того, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 у справі № 2-а-9283/09/1070 на підставі пояснень засновника ТОВ «Тревел-НВХ» ОСОБА_2 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Тревел-НВХ» з моменту державної реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - з моменту видачі. За фактом використання завідомо підроблених документів, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.258 КК України, стосовно посадових осіб ТОВ «Тревел-НВХ» порушена кримінальна справа, при чому слідством не встановлено посадових осіб підприємства, відповідальних за фінансово-господарську діяльність, та/або осіб, причетних до діяльності підприємства.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Тревел-НВХ» у квітні-липні 2008 року податкові зобов'язання по ТОВ «Тріга» не декларувало.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282344/0 від 04.12.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 76892,00 грн., в т.ч. 51261,00 грн. - основний платіж, 25631,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0000292344/0 від 04.12.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 56682,00 грн., в тому числі 33788,00 грн. - основний платіж, 16894,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем означені податкові повідомлення-рішення оскаржені в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Скарги позивача залишені без задоволення, за результатами розгляду скарг відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення, якими не змінено суму визначеного до сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток: від 11.02.2010 №0000282344/1, від 30.03.2010 №0000282344/2, від 15.06.2010 №0000282344/3; від 11.02.2010 №0000292344/1, від 30.03.2010 №0000292344/2, від 15.06.2010 №0000292344/3.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавству.

Встановлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ», відображення позивачем операцій з поставки товару у відповідних податкових (звітних) періодах, сторонами не спростовуються, підтверджені наявними в матеріалах справи документи.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізації договору поставки контрагент позивача ТОВ «Тревел-НВХ» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 у справі № 2-а-9283/09/1070 про визнання недійсними установчих документів TOB «Тревел-НВХ» вже після здійснення господарських операцій, за якими ними були видані податкові накладні.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Факт поставки обумовленого договором товару підтверджений належним чином складеними документами, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» є первинними, підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

Наведені обставини підтверджені відповідачем під час перевірки, матеріалами справи не спростовуються.

Доводи відповідача про нікчемність договору поставки між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ» колегія суддів вважає недоведеними та необґрунтованими.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), під час укладення договору між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ» дотримані. Вказаний договір не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо укладення договору поставки без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим договором, або нікчемного договору відповідачем не зазначені, суду не подані.

Дії позивача та його контрагента ТОВ «Тревел-НВХ», вчинені на виконання умов договору поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Отриманий позивачем товар використаний ним у власній господарській діяльності, що підтверджено відповідними договорами з ТОВ «Бізнес-Центр», ТОВ «Спецбудпроект», накладними та актами прийому виконаних підрядних робіт.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ТОВ «Тревел-НВХ», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат, податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Також відсутні докази того, що позивач був обізнаний про сумнівність формування податкового кредиту по операціях з зазначеним контрагентом та про наявність ознак «фіктивності» контрагента.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що оскільки на момент здійснення господарських операцій з поставки товару контрагент позивача ТОВ «Тревел-НВХ» цивільної дієздатності та статусу платника податку на додану вартість позбавлений не був, валові витрати та податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість, висновки відповідача щодо порушення позивачем правил податкового обліку є безпідставним.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року у справі № 2а-7535/10/0470 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко