Постанова № 30827947, 15.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/1576/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Фісуна Є.Е.,

представника відповідача - Давиденко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Аризона Груп") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року №0000232310, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 49 334 грн.

В обґрунтування даної вимоги позивач зазначив, що контролюючим органом порушено права та інтереси ТОВ "Аризона Груп" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Стверджував, що доводи контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій з ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", на підставі яких відповідач дійшов висновку про завищення ТОВ "Аризона Груп" податкового кредиту загалом в розмірі 39 467 грн., спростовуються належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Аризона Груп", посилаючись на обставини, встановлені в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" та ТОВ "Галактика М" за період з 01 грудня 2011 року по 30 вересня 2012 року, викладені в акті перевірки від 31 січня 2013 року №446/22.4-11/37497972.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Аризона Груп" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, з 25 січня 2011 року перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 18 лютого 2011 року №100325736 /т. І, а.с. 45, 47-48; т. ІІ, а.с. 139/.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22), електромонтажні роботи (43.21), надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у. (77.39), ремонт обладнання зв'язку (95.12), інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (62.09), надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (63.99) /т. І, а.с. 46/.

Фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Аризона Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" та ТОВ "Галактика М" за період з 01 грудня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 31 січня 2013 року №446/22.4-11/37497972 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу зменшено суму податкового кредиту загалом в розмірі 39 467 грн. (в т.ч., за грудень 2011 року - 3 013 грн. 50 коп., січень 2012 року - 3 296 грн. 50 коп., лютий 2012 року - 1743 грн. 50 коп., березень 2012 року - 7 388 грн., квітень 2012 року - 5 683 грн. 33 коп., травень 2012 року - 2 953 грн. 33 коп., червень 2012 року - 3 354 грн., липень 2012 року - 3 442 грн. 50 коп., серпень 2012 року - 4 075 грн., вересень2012 року - 4 517 грн. 50 коп.) /т. І, а.с. 10-31/.

На підставі даного висновку Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 14 лютого 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000232310, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 49 334 грн. (в т.ч., 39 467 грн. - основний платіж, 9 867 грн. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 9/.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473) та ТОВ "Галактика М" (код ЄДРПОУ 31890900), протягом грудня 2011 року - вересня 2012 року зараховано до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість загалом в розмірі 39 467 грн.

Однак, позаплановою документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Аризона Груп" виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту у вказаному періоді на 39 467 грн.

При цьому, вказаний висновок контролюючий орган мотивує тим, що надані на перевірку податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ загалом в розмірі 39 467 грн., оформлено з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, оскільки в них не зазначено прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Зазначає, що перевіркою не встановлено фактичного надання позивачу послуг його контрагентами, а витрати, понесені платником податків на придбання послуг у ТОВ "Ривс" та ТОВ "Галактика М", не призвели до отримання ТОВ "Аризона Груп" економічної вигоди. Звертає увагу на те, що на перевірку позивачем не надано документів, які підтверджували б факт приймання-передачі послуг по доставці поліграфічної продукції та залученню потенційних клієнтів.

Суд погоджується з вищевикладеними доводами ДПІ у м. Полтаві з огляду на наступне.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано розділом V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

За змістом абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що правильність формування платником податку податкового кредиту з ПДВ залежить від наявності зв'язку витрат такого платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність зазначених чинників в їх сукупності виключають можливість формування платником податку податкового кредиту навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ТОВ "Аризона Груп" протягом грудня 2011 року - квітня 2012 року придбало у ТОВ "Галактика - М" послуги з інформування та залучення потенційних абонентів до укладення заявок про надання послуг доступу до пакетів телепрограм та Інтернет загальною вартістю 45 456 грн. (в т.ч., ПДВ - 15 629 грн. 50 коп.).

Крім того, за твердженням представника позивача, протягом березня - вересня 2012 року ТОВ "Аризона Груп" придбало у ТОВ "Ривс" послуги з доставки поліграфічної продукції до адресатів загальною вартістю 143 026 грн. (в т.ч., ПДВ - 23 837 грн. 66 коп.).

На підтвердження викладеного, позивачем надано копії договорів:

- від 01 листопада 2011 року №12/1, укладеного між ТОВ "Аризона Груп" (Замовник) та ТОВ "Галактика-М" (Виконавець), за умовами якого останнє зобов'язувалося надати послуги, визначені даним договором та додатками до нього /т. ІІ, а.с. 67-71/;

- від 01 березня 2012 року №17 /т. І, а.с. 64-65/, від 01 квітня 2012 року №19 /т. І, а.с. 74-75/, від 01 травня 2012 року №21 /т. І, а.с. 79-80/, від 01 червня 2012 року №24 /т. І, а.с. 85-86/, від 01 липня 2012 року №25 /т. І, а.с. 88а-89/, від 01 серпня 2012 року №26 /т. І, а.с. 92-93/, від 01 вересня 2012 року №27 /т. І, а.с. 96-97/, за умовами яких ТОВ "Ривс" (Виконавець) зобов'язувалося доставити поліграфічну продукцію, надану ТОВ "Аризона Груп" (Замовник), до адресатів, вказаних у електронному реєстрі.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.2 вказаної статті визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, відповідно до пункту 16 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01 листопада 2011 року №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071 (набрав чинності 16 грудня 2011 року), усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Дослідивши в судовому засіданні копії податкових накладних від 31 грудня 2011 року №97, від 31 січня 2012 року №206, від 29 лютого 2012 року №247, від 31 березня 2012 року №242, від 30 квітня 2012 року №303, що виписані ТОВ "Галактика-М" /т. ІІ, а.с. 78-82/; від 31 березня 2012 року №623 /т. І, а.с. 73/, від 30 квітня 2012 року №485 /т. І, а.с. 77/, від 31 травня 2012 року №644 /т. І, а.с. 82/, від 30 червня 2012 року /т. І, а.с. 88/, від 31 липня 2012 року №679 /а.с. 90/, від 31 серпня 2012 року №559 /т. І, а.с. 94/, від 28 вересня 2012 року №99 /т. І, а.с. 99/, виписаних ТОВ "Ривс", судом встановлено, що в них не зазначено прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Даний факт, в свою чергу, не дає змогу ідентифікувати таку особу та встановити чи уповноважена вона платником податків на підписання вищевказаних податкових накладних від його імені.

Як визначено підпунктом 6.3 пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Оскільки вищенаведені податкові накладні оформлено з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, суд дійшов висновку, що вони не являються належно складеними та підписаними повноважними особами звітними документами, які підтверджували б факт придбання ТОВ "Аризона Груп" послуг у ТОВ "Галактика-М, ТОВ "Ривс", а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правомірність формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Галактика-М" позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями актів наданих послуг (виконаних робіт), використаного обладнання та матеріалів згідно договору №12/1 від 01 листопада 2011 року від 31 грудня 2011 року №587, від 31 січня 2012 року №222, від 29 лютого 2012 року №669, від 31 березня 2012 року №981, від 30 квітня 2012 року №1515 /т. ІІ, а.с. 73-77/.

Реальність здійснення спірних господарських операцій з ТОВ "Ривс" позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями: актів приймання-передавання рекламно-інформаційної продукції від 01 березня 2012 року, від 01 квітня 2012 року, від 01 травня 2012 року, від 01 червня 2012 року, від 01 липня 2012 року, від 01 серпня 2012 року, від 01 вересня 2012 року /т. І, а.с. 66-72/, актами здачі-прийняття робіт від 31 березня 2012 року №1878 /т. І, а.с. 84/, від 30 квітня 2012 №2620 /т. І, а.с. 76/, від 31 травня 2012 року №3530 /т. І, а.с. 81/, від 30 червня 2012 року №4125 /т. І, а.с. 87/, від 31 липня 2012 року №5068 /т. І, а.с. 89а/, від 31 серпня 2012 року №5750/т. І, а.с. 95/, від 28 вересня 2012 року №6732 /т. І, а.с. 98/ та розшифровками до вказаних актів /т. І, а.с. 100-259; т. ІІ, а.с. 1-64/.

Дослідивши в судовому засіданні копії вказаних документів суд вважає за необхідне зазначити, що вони в своїй сукупності не можуть слугувати належними та допустимими доказами фактичного виконання ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс" зобов'язань за вищезазначеними договорами, з огляду на наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, вказаною статтею первинний документ визначено як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, первинні документи, перш за все, мають розкривати зміст господарської операції, а сама господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, надані позивачем, на підтвердження факту отримання від ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс" послуг, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції, що не дає можливості пов'язати такі документи з конкретною господарською операцією.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вищенаведені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складено з порушенням вимог часини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, а відтак, вони не являються первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України не приймаються судом в якості належних доказів у справі.

Посилання представника позивача на те, що зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ "Ривс" розкрито в розшифровках до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) /т. І, а.с. 100-259; т. ІІ, а.с. 1-64/ суд вважає безпідставними, оскільки позивачем не наведено обґрунтувань зазначених в них показників та не надано належних доказів того, що розповсюдження поліграфічної продукції за зазначеними в даних розшифровках адресами проводилося саме ТОВ "Ривс".

З аналогічних мотивів суд вважає необґрунтованими доводи ТОВ "Аризона Груп" про те, що необхідність укладення договорів про надання послуг з розповсюдження поліграфічної продукції з ТОВ "Ривс" обумовлена наявністю договірних правовідносин між ТОВ "Аризона Груп" (виконавець) та ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" (замовник), на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії договору від 31 серпня 2011 року №208-ПП-20110831-01 /т. І, а.с. 49-56/ та актів приймання-передачі рекламно-інформаційної продукції /т. І, а.с. 57-63/.

Окрім того, необґрунтованими, на думку суду, є також посилання позивача на те, що фінансовим результатом начебто отриманих від ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс" послуг є подальше укладення договору про надання телекомунікаційних послуг між споживачами (фізичними особами) та ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи", адже ТОВ "Аризона Груп" ні на перевірку, ані в ході судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів того, що спірні господарські операції виконано саме контрагентами позивача - ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс". При цьому, суд не приймає в якості належних та достатніх доказів копії протоколів замовлених послуг та обладнання /т. ІІІ, а.с. 1-260; т. IV, а.с. 1-282/, адже вони не містять відомостей про залучення при їх складенні позивача чи його контрагентів (ТОВ "Галактика-М", ТОВ "Ривс").

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом господарської діяльності ТОВ "Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473) є інші види оптової торгівлі. Також, видами діяльності даного контрагента є: технічне обслуговування та ремонт автомобілів (50.20.0), оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям (50.30.1), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0). А основним видом господарської діяльності ТОВ "Галактика-М" (код ЄДРПОУ 31890900) є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0).

Зазначене свідчить про відсутність у діях ТОВ "Аризога Груп" та ТОВ "Галактика-М", ТОВ "Ривс" наявних розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання послуг, адже такі правочини суперечать меті та змісту господарської діяльності контрагентів.

Таким чином, враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з надання послуг, відсутність видимих розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання таких послуг, а також відсутність чинників, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, - відсутність зв'язку витрат позивача за вказаними договорами з його господарською діяльністю, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці в сукупності всіх доказів по справі, на встановлених судом обставинах та вищенаведених положеннях законодавства, дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями.

При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача на оплату послуг, в підтвердження чого ним до матеріалів адміністративної справи надано копії актів звірки взаєморозрахунків /т. І, а.с. 78, 83, 91; т. ІІ, а.с. 83-84/ та банківської виписки /т. ІІ, а.с. 65-66/, оскільки сам лише факт перерахування коштів з розрахункового рахунку ТОВ "Аризона Груп" на рахунки його контрагентів не може бути беззаперечним доказом виконання сторонами договірних зобов'язань.

Вищевикладене в своїй сукупності свідчить про правомірність висновків контролюючого органу щодо порушення платником податків вимог статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як визначено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Відтак, спірним податковим повідомленням-рішенням правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9 867 грн.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року №0000232310. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про реальність здійснення спірних господарських операцій між ТОВ "Аризона Груп" та ТОВ "Галактика-М" ТОВ "Ривс". Отже, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, платником податків в ході судового розгляду справи не доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ загалом в розмірі 39 467 грн.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба