Ухвала суду № 30827133, 19.04.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/8618/2012

Провадження 2/639/484/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.

за участю секретаря - Ткаченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Харківський коксовий завод, Приватного акціонерного товариства Термолайф про відшкодування шкоди, завданої здоровю ,

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Харківський коксовий завод, Приватного акціонерного товариства Термолайф про відшкодування шкоди, завданої здоровю.

Позивачі звернулись до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просять суд негайно заборонити відповідачам здійснювати викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище до отримання відповідних дозвільних документів, передбачених Законом України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності від 19.05.2011 року № 3392- VI, накласти арешт на грошові кошти та майно відповідачів у межах заявленого позову про нанесення шкоди здоровю позивачів.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Верховний Суд України в своїй Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) зазначив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачами у поданій до суду заяві про забезпечення позову не зазначено на яке саме майно відповідачів необхідно накласти арешт, що згідно наказу Міністерства Юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» робить неможливим виконання забезпечення позову.

Крім того, на час вирішення питання щодо забезпечення позову цивільна справа по суті не розглянута, докази, якими позивачі обґрунтовують у позовній заяві викладені ними обставини у позові у судовому засіданні на час розгляду забезпечення позову не досліджувались, у звязку з чим суд вважає за неможливе застосувати зазначений позивачами необґрунтований вид забезпечення позову, а саме заборонити відповідачам здійснювати викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище до отримання відповідних дозвільних документів, передбачених Законом України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності від 19.05.2011 року № 3392- VI , оскільки тим самим суд фактично передчасно по суті вирішує питання , що стосується предмету позову.

Окрім того, суд вважає , що заявниками не обґрунтовано в заяві , що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у звязку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачам у накладенні арешту на грошові кошти відповідачів.

Все зазначене дає підстави суду відмовити позивачам у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали .

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя С.М.Гаврилюк