Рішення № 30822108, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6002/13 16.04.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія

"ВіДі-Страхування"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

про стягнення 13 726,52 грн.

Представники:

від позивача: Лавренко Н.О.-представник за довіреністю № 29/12_12_Л від 29.12.2012 року

від відповідача: Губенко І.В.- представник за довіреністю № 2 від 01.01.2013 року

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення 13 726,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.09.2011 року між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" та Мамудов Муршуд Мухтар Огли укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АС-005431, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем «Mazda 3» державний номер АА 0521 РВ.

08.05.2012 року на вул.. Урицького, 15-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mazda 3» державний номер АА 0521 РВ під керуванням водія Піддубної К.О. та автомобіля «Hyundai» державний номер АА4072КІ під керуванням водія Пархомець С.М.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2012 року Пархомець Світлану Миколаївну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

05.07.2012 року позивач на підставі страхового акту № АС-004708 від 27.06.2012 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку-фактури № СМмС-0002417 від 11.05.2012 року, та враховуючи Звіт про визначення вартості матеріального збитку № 169 від 28.05.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13 726,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6629 від 05.07.2012 року.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Пархомець Світлани Миколаївни була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1207054.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 13 726,52 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/6002/13, розгляд справи призначено на 16.04.2013 року.

В судове засідання 16.04.2013 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 13 726,52 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. судового збору.

Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2012 року по справі № 2609/13017/13 встановлено, що Пархомець, С.М., 08.05.2012 року о 20 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Урицького, 15-А, керуючи автомобілем «Хюндай» державний номер АА 4072 КІ, під час руху заднім ходом, не переконалась в безпеці маневру, не скористалась допомогою сторонніх осіб, здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Мазда» державний номер АА0521РВ, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Вищевказаною постановою Пархомець Світлану Миколаївну визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору страхування наземного транспортну № АС 005431 від 04092011 року, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" та Мамудов Муршуд Мухтар Огли, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем «Mazda 3» державний номер АА 0521 РВ.

Відповідно до висновку про визначення вартості матеріального збитку № 169 від 28.05.2012 року, вартість матеріального збиту, заподіяного власникові транспортного засобу автомобілем «Mazda 3» державний номер АА 0521 РВ, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 16.05.2012 року, складає 9 207,14 грн.

Згідно страхового акту № АС-004708 регрес від 27.06.2012 року з урахуванням рахунку-фактури № СМмС-0002417 від 11.05.2012 року, розмір страхового відшкодування складає 13 726,52 грн.

На підставі заяви, страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 726,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6629 від 05.07.2012 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai Getz» державний номер АА4072КІ застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1207054.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai Getz» державний номер АА4072КІ, була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1207054, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Позивач, керуючись чинним законодавством України, звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування № 15/04/8.04/238-12 від 09.08.2012 року, проте зазначена заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1207054розмір франшизи складає 500,00 грн.

Як встановлено судом, позивач сплатив своєму страхувальнику 13 726,52 грн., проте відповідно до висновку про визначення вартості матеріального збитку № 169 від 28.05.2012 року, вартість матеріального збиту, заподіяного власникові транспортного засобу автомобілем «Mazda 3» державний номер АА 0521 РВ, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 16.05.2012 року, складає 9 207,14 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 019,38 грн. (13 726,52 грн. (розмір регресних вимог) - (9 207,14 грн. (вартість матеріальної шкоди, відповідно до висновку про визначення вартості матеріального збитку № 169 від 28.05.2012 року) - 500,00 грн. (франшиза)) = 5 019,38 грн.) в порядку регресу визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 8 707,14 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, ідентифікаційний код 30636550) на товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 8 707 (вісім тисяч сімсот сім) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 091 (одна тисяча дев'яносто одна) грн. 36 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.04.2013 року

Суддя С.М.Мудрий