Рішення № 30822073, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5697/13 16.04.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Капітал"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

Про стягнення 7 343,78 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Навроцький О.В. (дов. №27/02/13 від 27.02.2013р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Український Страховий Капітал" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 7343,78 грн. заборгованості за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №ТР09/044/1558 від 07.09.2009 року, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/5697/13, розгляд справи призначено на 16.04.2013 року.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

16.04.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в зв'язку з неправильним проведення оцінки нанесеної шкоди, що підлягає виплаті, без врахування фізичного зносу транспортного засобу.

В судове засідання 16.04.2013 року відповідач не з'явився, проси провести судове засідання без явки представника відповідача.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2009 року між позивачем та Савченко В.Г. було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного) №ТР 09/044/1558.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля "Subaru Forester Turbo 3 ", д.р.н. АА 6121 ВО.

22.07.2010 року в 19 год. 40 хв. в місті Києві по вул. Р. Окіпної, 4 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням Савченко Сергія Анатолійовича, що належить Савченко Вікторії Георгіївні та автомобіля "Lexus RX-350", д.р.н. АА 1117 ВВ під керуванням Сиволапенко В'ячеслава В'ячеславовича.

Як вбачається з деталізованої довідки ВДАІ з обслуговування Дніпровського району міста Києва про ДТП №8657703 від 19.08.2010 року, гр. Сиволапенко В.В., керуючи автомобілем "Lexus RX-350", д.р.н. АА 1117 ВВ порушив правила маневрування, що призвело до ДТП.

Так, відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.10 року у справі № 3-3643/10, ДТП сталася в результаті порушення Сиволапенко В.В. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Позивач нарахував та виплатив потерпілому -Савченко В.Г. суму страхового відшкодування, яка склала 7343,78 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія Сиволапенко В.В. вина якого в ДТП встановлена відповідно до Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13.08.2010р. на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" на підставі Полісу № ВС 8790992, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

Щодо викладених у відзиві Відповідача заперечень, що Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги, оскільки відповідно до наявних документів ступінь вини учасників ДТП не встановлена, а отже не встановлені і межі цивільної відповідальності, то судом ці заперечення відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.10р. у справі № 3-3643/10 про притягнення Сиволапенко В.В. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП встановлено, що останній, керуючись автомобілем марки "Lexus RX-350", д.р.н. АА 1117 ВВ по вул. Р.Окіпної, 4 в м. Києві не врахував дорожню ситуацію на дорозі, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки "Subaru Forester Turbo 3 ", д.р.н. АА 6121 ВО, чим порушив п. 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху України.

В результаті даної ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Тобто, як вбачається з тексту вищенаведеної постанови, судом встановлено ступінь вини Сиволапенко В.В.

Вищенаведене підтверджується і відповідно до деталізованої довідки про обставини ДТП № б/н, де було встановлено, що дана ДТП сталася внаслідок порушення Сиволапенко В.В.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини, і шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Посилання відповідача на те, що було невірно здійснено оцінку понесеної матеіральної шкоди, є не підтвердженим жодними доказами, оскільки в матеріалах справи міститься висновок спеціаліста № 380/10, яким оцнено понесену шкоду у розмірі 10989,72 грн. При цьому, позивачем здійснено виплату потерпілій особі навіть у розмірі меншому, ніж оцінена шкода, у розмірі 7343,78 грн.

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При при зверненні до суду з даним позовом, Позивачем не було враховано франшизу встановлену Полісом ВС/8790992 - 510 грн., а тому, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, в сумі 6833,78 грн.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) (далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відповідач.

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; код ЄДРПОУ 30636550; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства "Український страховий альянс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2-А, н/п 43; код ЄДРПОУ 23707357) 6833,78 (шість тисяч вісімсот тридцять три) грн. 78 коп. частки страхового відшкодування, 1601 (тисячу шістсот одна) грн. 02 коп. судового збору

3.В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 22.04.2013 року

Суддя Бондаренко Г.П.