Ухвала суду № 30820835, 16.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р.Справа № 2а/1570/4886/2011

Категорія: 5.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника "HAKAN AGRO DMCC" - Ніц Анатолія Сергійовича та представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі - Медведєвої Світлани Віталіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу "HAKAN AGRO DMCC" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом "HAKAN AGRO DMCC" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державної податкової служби України, Державної податкової служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року компанія "HAKAN AGRO DMCC" звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання протиправними дії Державної податкової адміністрації України в Одеській області щодо направлення пропозиції Державної податкової адміністрації України про необхідність застосування до компанії "HAKAN AGRO DMCC" спеціальних санкцій індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, про визнання протиправними дії Державної податкової адміністрації України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подання в частині включення позивача до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічного діяльності, а також з вимогою скасувати Наказ Міністерства економіки України "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до іноземних суб'єктів господарської діяльності" від 02 серпня 2010 року за №958 в частині застосування до компанії "HAKAN AGRO DMCC" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності.

В обґрунтування позовних вимог компанією "HAKAN AGRO DMCC" зазначалось, що застосування до компанії позивача спеціальних санкцій індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення стоків надходження виручки резидентів на їх валютні рахунки встановлених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є протиправним, оскільки позивач не отримував товар від свого контрагента - ПП "Квадро" за контрактом від 26 травня 2008 року за № 069/3482, а тому в нього відповідно відсутня заборгованість перед ПП "Квадро", і як наслідок не має обов'язку перераховувати грошові кошти контрагенту.

Під час судового розгляду суд першої інстанції допустив заміну відповідачів на їх правонаступників: Міністерство економіки України на Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Державну податкову адміністрацію України на Державну податкову службу України та Державну податкову адміністрацію України в Одеській області на Державну податкову службу України в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову компанії "HAKAN AGRO DMCC" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державної податкової служби України, Державної податкової служби України в Одеській області відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником компанії "HAKAN AGRO DMCC" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2010 року фахівцями державної податкової інспекції у м. Іллічівську було проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Квадро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт від 14 травня 2010 року за №1522/23-0302/01-32333912, яким встановлено порушення ПП "Квадро" ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" внаслідок ненадходження у законодавчо встановлені строки розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності валютної виручки від компанії "HAKAN AGRO DMCC" на суму 175 140, 00 дол. США за відвантажену муку об'ємом 417 630 кг, що вбачається з ВМД за № 000804 від 20 липня 2008 року.

В зв'язку з виявленням простроченої економічної заборгованості, Державною податковою адміністрацією в Одеській області було надано пропозиції до Державної податкової адміністрації України на застосування спеціальних санкцій до компанії "HAKAN AGRO DMCC" відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

24 червня 2010 року за вихідним № 7432/5/22-6016 Державною податковою адміністрацією України було направлено подання Міністерству економіки України щодо застосування спеціальних санкцій, відповідно до якого Державна податкова адміністрація України згідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Національного банку України "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю" від 26 грудня 1995 за № 1044 надала пропозиції про застосування спеціальних санкцій до резидента ПП "Квадро" та нерезидента компанії "HAKAN AGRO DMCC" (Об'єднанні Арабські Емірати).

Наказом Міністерства економіки України від 02 серпня 2010 року за № 958 за порушення ст. 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та відповідно до Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", починаючи з 17 серпня 2010 року було застосовано до компанії "HAKAN AGRO DMCC" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Винесення зазначеного наказу та неправомірне, на думку позивача, застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України і стало підставою для звернення компанії "HAKAN AGRO DMCC" до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що експорт товару на користь компанії "HAKAN AGRO DMCC" відбувся, а тому застосування до позивача спеціальних санкцій - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності за неповернення грошових коштів на валютний рахунок резидента є правомірним, а оскаржуваний наказ Міністерства економіки України "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до іноземних суб'єктів господарської діяльності" від 02 серпня 2010 року за № 958 в частині застосування санкцій до компанії "HAKAN AGRO DMCC" був прийнятий на підставі та в межах повноважень, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року за № 959-XII (далі Закон № 959-XII) суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема, принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України.

Положеннями статті 6 Закону № 959-XII встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Окрім іншого, судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2008 року ПП "Квадро" уклало з компанією "HAKAN AGRO DMCC" зовнішньоекономічний контракт за №069/3482/08 на поставку пшеничного борошна українського походження у відповідній кількості. Згідно умов контракту "HAKAN AGRO DMCC" здійснює 100% передплату проти гарантії передплати, отриманої від АБ "Надра" до банку Банк де Коммерс де Пласман.

Відповідно договору про надання банківської гарантії від 02 червеня 2008 року за № 084, додатку №1 до договору та додаткової угоди від 04 липня 2008 року №1 Одеське РУ ВАТ КБ "Надра" за дорученням ПП "Квадро" надає гарантію повернення авансового платежу на суму 3 750 000 доларів строком до 11 липня 2008 року (додатковою угодою строк змінено на 25 липня 2008 року) в забезпечення зобов'язань ПП "Квадро" на користь компанії "HAKAN AGRO DMCC". Гарантійним випадком по гарантії є не здійснення постачання товару ПП "Квадро" у відповідності з умовами Контракту.

На виконання умов контракту від 05 червня 2008 року на валютний рахунок ПП "Квадро" від компанії "HAKAN AGRO DMCC" були зараховані грошові кошти у сумі 2 500 000, 00 доларів США, а згідно платіжного доручення від 04 червня 2008 року за №1 05 червня 2008 року на рахунок КБ "Надра" згідно договору про надання банківської гарантії від 02 червня 2008 року за №084 було перераховано 2 500 000, 00 доларів США.

Проте, вже 28 липня 2008 року згідно листа банку Банк де Коммерс де Пласман грошові кошти у сумі 2 500 000, 00 доларів США були повернуті по договору гарантії № 084 від 02 червня 2008 року, як повернення передплати.

Також, згідно статті 32 Закону №959-XII Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Положеннями статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР встановлена вимога, згідно якої, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Відповідно до статті 35 Закону №959-XII суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Крім того, статтею 37 Закону №959-XII встановлено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Згідно п. 2.1. Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі Положення) індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Також, статтею 16 Закону №959-XII визначено, що ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Квадро" 20 липня 2008 року відвантажило "HAKAN AGRO DMCC" пшеничне борошно у кількості 416706 кг на суму 175140, 00 доларів США, а отже строк повернення валютної виручки з урахуванням 180 денного терміну спливає 21 січня 2009 року. Однак, ані 21 січня 2009 року, ані пізніше позивачем не було перераховано на валютний рахунок ПП "Квадро" валютні кошти за контрактом №069/3482/08, тим самим компанією "HAKAN AGRO DMCC" порушено норми чинного законодавства, зокрема, ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що і слугувало підставою для застосування до нього індивідуального режиму ліцензування.

Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності поставки за вищезазначеним контрактом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з ВМД за № 500060740/8/000804 від 20 липня 2008 року випливає, що умовами поставки товару є FOB, які означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження (м. Одеса). Також, на ВМД проставлений відтиск печатки типу 2 з позначкою Е (експорт) та датою 16 липня 2008 року, який підтверджує, що вантаж 16 липня 2008 взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним ПП "Квадро" є неможливим, а згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Крім того, листом Південної митниці повідомлено, що товар, "борошно з м'якої пшениці та полби першого ґатунку білого кольору з жовтим відтінком згідно ГСТУ 46/004-99, призначене для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів", вказаний у ВМД від 20 липня 2008 року за № 500060740/8/000804 було вивезено за межі митної території України на судні МAERSK ANTWERP 23 липня 2008 року.

Також, факт порушення ПП "Квадро" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні контракту від 26 травня 2008 року за № 069/3482/08 було встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі № 2а-8065/10/1570, а вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 06 грудня 2010 року у справі за № 1-294/2010 ОСОБА_1, який займав посаду заступника директора з комерційної роботи, а з 10 червня 2008 року посаду директора ПП "Квадро", визнано винним в умисному ухиленні від повернення в Україну в передбачені законом строки виручки в іноземній валюті в особливо великому розмірі від реалізації на експорт товарів.

Отже, провівши всебічний аналіз доводів сторін та врахувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що комрпнія "HAKAN AGRO DMCC" в порушення норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не перерахувала виручку резидента - ПП "Квадро" у іноземній валюті на його валютний рахунок у граничний строк 180 календарних днів з дати митного оформлення за експортовані товари за контрактом №069/3482/08 від 26 травня 2008 року.

А тому дії ДПА України в Одеській області щодо направлення пропозиції ДПА України про необхідність застосування до позивача індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності, ДПА України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подання в частині включення "HAKAN AGRO DMCC" до переліку суб'єктів, до яких необхідно застосувати спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічного діяльності та оскаржуваний наказ Міністерства економіки України є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Положенню.

Враховуючи все зазначене колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Судова колегія не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу "HAKAN AGRO DMCC" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: