Ухвала суду № 30820481, 11.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 180749/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої - судді Большакової О.О.,

суддів Гуляка В.В. , Глушка І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Західсталь" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області паро скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь» (далі по тексту - ТОВ «Торгова група Західсталь») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі по тексту - Луцька ОДПІ ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0004352301. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті № 904/22-1/32273650 від 25.04.2012 року щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 11499 гривень внаслідок укладання угоди, яка не спрямована на реальне настанні наслідків, не відповідають вимогам законодавства, оскільки позивач придбав товар, оплатив його, податковий кредит підтверджено належними первинними документами, а тому підстав для зменшення податковим органом сум бюджетного відшкодування немає.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Торгова група Західсталь» було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об»єднаної державної податкової інспекції від 18 травня 2012 року № 0004352301.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом не враховано, що згідно даних Алчевської ОДПІ ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Західсталь» на запит податкового органу не надало первинної документації на підтвердження господарських відносин з позивачем, транспортні засоби на цьому підприємстві не зареєстровані, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності наявних трудових ресурсів, на іншого майна, що економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів. За результатами перевірки зроблено висновок про завищення ТОВ «Транс Агенство Сервіс» за період з січня по серпень 2011 року сум податкових зобов»язань з податку на додану вартість на суму 63624067 гривень та завищення сум податкового кредиту на 58842506 гривень. Тому апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка TзOB «Західсталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 904/22-1/32273650 від 25.04.2012 року.

Згідно цього акту податковим органом встановлено, що на порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 ПК України ТОВ «Торгова група Західсталь» завищено податковий кредит за січень 2011 року на 11498,74 грн. по операціях з придбання металопродукції у ТОВ «Транс Агентство Сервіс», перевіркою якого не підтверджено поставку товарів (робіт, послуг) покупцям та встановлено завищення податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року.

На підставі акту перевірки № 904/22-1/32273650 від 25.04.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 18.05.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004352301, яким ТОВ «Торгова група Західсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 11499 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 гривня .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у січні 2011 року проводив операції з придбання у ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» металопродукції ТМЦ згідно з договором поставки № 11/2798/01/10-0 від 10.01.2011 року (а. с. 35-37).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд першої інстанції, розглянувши даний адміністративний спір, належним чином з»ясував обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

Так, здійснення поставок брухту позивачу ТОВ Торгова група «Західсталь» підтверджено належним чином складеними первинними документами - податковими та видатковими накладними (а. с. 40-42). Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Про факт оплати за придбаний товар свідчить банківська виписка (а. с. 43).

Також реальність отримання товару підтверджується виписаними довіреностями згідно витягу із журналу довіреностей (а. с. 140), карткою рахунку 63.1 (а. с. 139).

Крім того, про подальше використання придбаного товару в господарській діяльності позивача свідчить його реалізація ВАТ ППМ «Львівметал» згідно з договором купівлі-продажу від 11.01.2010 року № 13, угодою № 1 від 06.09.2010 року про доповнення до договору № 13 від 11.01.2010 року, додатковою угодою від 12.01.2010 року до договору купівлі-продажу № 13 від 11.01.2010 року (а. с. 144-149), що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання металопродукції (а. с. 47-53).

Про реальність господарських операцій свідчить й те, що у позивача були в наявності складське приміщення для зберігання придбаної металопродукції по вул. Навроцького, 1 в м. Львові, що підтверджено договором оренди № 1ор/04-01 від 04.01.2011 року, а факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.01.2011 року (а. с. 150).

Суд правильно відхилив доводи представника на акт перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 10.02.2012 року № 310/236-36713483 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року», оскільки ним не доведено безтоварності укладеної угоди.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення на відшкодування цього податку, що був сплачений в ціні товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції , що у акті перевірки відповідач не навів доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для учасників операції, збитковості спірних операцій, або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а висновки суду мають базуватись на належних та допустимих доказах.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області відхилити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Західсталь" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області паро скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судове рішення подається відповідно до статті 212 КАС України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.В. Гуляк

І.В. Глушко