Рішення № 30820040, 16.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2013р. Справа № 905/1809/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін

від позивача: Осипова Ю.В. за довіреністю

від відповідача: Смольянінова О.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес Донецької області

до відповідача Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Донецьк

про стягнення заборгованості 5 700,88грн., з яких 3 456,60грн. - заборгованість з орендної плати та сума не донараховної орендної плати; 306,65грн. - індекс інфляції, 309,67грн. - 3% річних, 1 627,96грн. - пеня, -

Державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 4 086,4грн., з яких 3 511,13грн. - заборгованість з орендної плати та сума не донараховної орендної плати; 79,71грн. - індекс інфляції, 79,06грн. - 3% річних., 416,50грн. - пеня.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди невиділеної частини нежитлового приміщення № 34/10 від 01.04.2010р. Відповідач перерахував позивачу орендну плату не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла наявна заборгованість у розмірі 3 511,13грн. та у Позивача виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції.

02 квітня 2013р. Позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача 3 456,60грн. - заборгованість з орендної плати та сума не донараховної орендної плати; 306,65грн. - індекс інфляції, 309,67грн. - 3% річних, 1 627,96грн. - пеня.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Частиною 6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає зменшення або збільшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог здійснено Позивачем внаслідок арифметичної помилки при його розрахунку, суд вважає, що такі дії Позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відтак, суд приймає заяву Позивача про збільшення позовних вимог.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням збільшення.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі несплаченої суми боргу по орендній платі за період з липня 2012р. по січень 2013р. в розмірі 472,40 грн., проти решти позовних вимог заперечив.

Визнання Відповідачем частково позовних вимог повністю відповідає встановленим судом обставинам справи і здійснено уповноваженої на вчинення такої дії особою, тому воно приймається судом, оскільки не вбачається порушення внаслідок такого визнання законодавства або прав чи охоронюваних інтересів іншої сторони.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010р. між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем), укладено договір оренди невиділеної частини нежитлового приміщення №34/10 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) невиділену частину нежитлового приміщення, площею 1 кв.м., розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: Донецька обл., м. Зугрес, вул. Станційна, 1.

Відновна вартість переданого в оренду приміщення становить 4 100,00грн. Відновна вартість із урахуванням індексації становить 4 100,00грн.

Відповідно до п.п.3.1,3.2 Орендна плата на момент укладання договору становить 61,50грн. в т.ч. ПДВ 10,25 грн. за всю площу орендованого приміщення яка становить 1,00кв.м. Орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 15 числа за поточний місяць, у якому приміщення перебуває в оренді на підставі рахунку-фактури Орендодавця. Розмір орендної плати може бути переглянутий сторонами один раз протягом календарного року але не раніше 12 місяців з дати підписання даного договору або останньої дати перегляду вартості орендної плати за письмовою згодою сторін.

Пунктом 5.1 Договору встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату та інші платежі, зазначені в розділі 3 даного Договору розмірі та у строки, передбачені даним Договором.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з умовами даного Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.6.1).

Згідно п 9.1 даний Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2011р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін за цим Договором про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на один рік і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

На виконання п.2.1 Договору актом приймання передачі від 01.04.2010р. Орендодавець передав у користування Орендарю об'єкт оренди.

23 вересня 2011р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, в якій сторони домовились пункт 3.1 Договору викласти у наступній редакції: « 3.1. За користування приміщенням встановлюється щомісячна орендна плата за всю площу орендованого приміщення (1 кв.м.) в розмірі 51,25 грн., крім того ПДВ 10,25 грн., що разом з ПДВ 61,50грн. Сторони домовились про щомісячну індексацію орендної плати. Орендна плата сплачується Орендарем самостійно на підставі Договору оренди, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця про що складається відповідний акт наданих послуг по орендним платежам. Пункт 3.2 Договору викладено в наступній редакції: « 3.2 Передоплата орендної плати сплачується за місяць в безготівковому порядку в національній валюті на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця, в якому використовується приміщення. Розмір орендної плати може бути переглянутий сторонами один раз протягом календарного року але не раніше 12 місяців з дати підписання даного договору або останньої дати перегляду вартості орендної плати за письмовою згодою сторін».

Зазначеною Додатковою угодою сторони дійшли згоди доповнити Договір пунктом 3.3 у наступній редакції: « 3.3 Щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця (в якому використовується приміщення), Орендодавець надає Орендарю підписаний акт наданих послуг за поточний місяць. Вартість комунальних послуг не включається до складу орендної плати.»

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення визначеного договором строку його дії орендні правовідносин сторін автоматично продовжувались на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про зміну або припинення договору в порядку ст.764 Цивільного кодексу України.

Листом №1543 від 17.09.2012р. Позивач повідомив Відповідача про необхідність підписання додаткової угоди на підвищення розміру орендної плати у відповідності до вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області, сформованої по результатах перевірки фінансової діяльності ДП ««Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», якою встановлено порушення Позивачем фінансової дисципліни, а саме: недоотримання орендної плати по договору оренди з Відповідачем внаслідок застосування орендної ставки у заниженому розмірі (15% замість 30%).

У відповідь на зазначене звернення Відповідач у листі №2495/91401 від 15.10.2012р. відмовився від підписання проекту додаткової угоди.

Претензією №2124 від 20.11.2012р. Позивач повідомив Відповідача, що станом на жовтень 2012р. недонарахована та недоотримана орендна плата становить 2 289,05грн.

У відповіді на зазначену претензію Позивач визнав заборгованість частково в частині боргу по орендній платі з липня 2012р. по листопад 2012р. за стовкою орендної плати, визначеною в договорі оренди, а в частині не донарахованої орендної плати у зв'язку з помилковим застосуванням ставки орендної плати - заперечив.

Посилаючись на сплату Відповідачем орендної плати за договором оренди невиділеної частини нежитлового приміщення № 34/10 від 01.04.2010р. не в повному обсязі (за заниженою ставкою), Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з Відповідача 3 456,60грн. - заборгованість з орендної плати та сума не донараховної орендної плати; 306,65грн. - індекс інфляції, 309,67грн. - 3% річних, 1 627,96грн. - пеня.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами Договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір невиділеної частини нежитлового приміщення № 34/10 від 01.04.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендної плати на підставі Договору оренди, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця відповідно до умов п.п.3.1, 3.2 Договору.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання згідно умов договору Відповідач своєчасно не виконав, орендну плату у повному обсязі за період з липня 2012р. по січень 2013р. Позивачу не перерахував, доказів протилежного до справи не надав.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором оренди підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми боргу зі сплати орендної плати, яка виникла за період з липня 2012р. по січень 2013р. в розмірі ставки, передбаченої умовами договору оренди, а саме в сумі 472,40грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційну індексацію, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2012р. по січень 2013р. в розмірі 472,40грн., суд зробивши перерахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за визначений Позивачем період у відповідності до встановлених обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення та 3% річних в розмірі 11,10грн.

Що стосується стягнення інфляційного збільшення заборгованості, суд зазначає, що за зазначений Позивачем період прострочення платежу не відбулось інфляційне збільшення суми боргу, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

До того ж, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені за період з квітня 2010р. по січень 2013р. за порушення виконання ним грошового зобов'язання щодо оплати оренди.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).

Крім того, згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як встановлено судом, угода щодо встановлення розміру неустойки у письмовій формі, відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України сторонами не укладалась, отже нарахування позивачем пені за невиконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати є безпідставним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про стягнення недонарахованої суми орендної плати у розмірі 1 726,73грн. за період з 01.04.2010р. по 31.05.2012р., внаслідок застосування орендної ставки в меншому розмірі, ніж передбачено законом, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря (ч. 2 ст. 284 ГК України).

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір орендної плати може бути переглянутий сторонами один раз протягом календарного року але не раніше 12 місяців з дати підписання даного договору або останньої дати перегляду вартості орендної плати за письмовою згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 ГК України.

Відповідно до ч.1-4 зазначеної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено судом, згоди про укладення додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати за визначений Позивачем період сторонами не досягнуто. Спір про внесення змін до договору не передався і на вирішення суду.

Таким чином, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача недонарахованої орендної плати у розмірі 1 726,73грн. суд вважає необґрунтованими.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес Донецької області до відповідача Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Донецьк про стягнення заборгованості 5 700,88грн., з яких 3 456,60грн. - заборгованість з орендної плати та сума не донараховної орендної плати; 306,65грн. - індекс інфляції., 309,67грн. - 3% річних., 1 627,96грн. - пеня задовольнити частково.

Стягнути з Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 107, ЄДРПОУ 23697280) на користь Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес Донецької області (86783, м. Зугрес, Донецької області, вул. Станційна, 1, ЄДРПОУ 04623778) заборгованість в розмірі 483,5грн. з яких 472,40грн. - заборгованість з орендної плати та 11,10грн. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 107, ЄДРПОУ 23697280) на користь Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес Донецької області (86783, м. Зугрес, Донецької області, вул. Станційна, 1, ЄДРПОУ 04623778) витрати по сплаті судового збору в розмірі 145,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2013р.