Постанова № 3081422, 30.01.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.01.09Справа №2а-8281/08/8 (16:20) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Коновалова Олена Юріївна, довіреність № 2 від 02.01.09;

від відповідача - Настенко Валентин Валерійович, довіреність № 111/100 від 08.10.08

Суть спору: Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративного арешту активів №24 від 02.12.2008р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.08 відкрито провадження по справі,

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.08 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.08 частково задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме зупинено рішення ДПІ в м. Сімферополі від 02.12.2008 р. № 24 про застосування адміністративного арешту активів платника податків відносно ДП "Кримські генеруючі системи" в частині направлення рішення з вимогою до банків про зупинення руху грошових коштів по рахунках ДП "Кримські генеруючі системи", зазначених в рішенні ДПІ в м. Сімферополі від 02.12.2008 р. № 24, до набрання судовим рішенням у справі № 2-а-8281/08/8 законної сили.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем був застосований умовний адміністративний арешт активів позивача в порушення ст. 8, 9 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого Наказом ДПА України № 386 від 25.09.2001 р., зареєстрованого у Мінюсті України за № 865/6056 від 05.10.2001 р. Позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. щодо підстав для застосування адміністративного арешту активів, а саме недопуск працівників органу державної податкової служби на підприємство та ненадання їм інформації про отримані доходи не є законною підставою накладення адміністративного арешту на активи підприємства допуск працівників державних податкових органів на підприємство. Крім того, позивач посилається на перевищення відповідачем його повноважень щодо надіслання до МРЕВ УДАІ ГУ МВС України в Криму, СМ БРТІ м. Сімферополі, банківських установ оскаржуємого рішення відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на наявність у позивача станом на 02.12.2008 року податкового боргу у розмірі 2218400,00 грн. Саме для виявлення причин несплати розстрочених податкових зобовязань був здійснений вихід на підприємство та запитана відповідна інформація. Позивач відповідача на територію підприємства не допустив, що потягло прийняття спірного рішення відповідно до пп. 9.3.1. ст. 9 п. 9.3 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень п. 1.1 Статуту Державного підприємства "Кримські генеруючі системи", зареєстрованого розпорядженням Сімферопольського міського голови № 582-р від 21.06.2000р., Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" засноване на базі державного майна та підпорядковане Міністерству палива та енергетики України (а. с. 28-38).

Положеннями п. 1.2 зазначеного Статуту позивача передбачено, що Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" створено відповідно до Наказу Мінпаливоенерго від 25.05.2000 р. № 120 "Про створення Державного підприємства "Кримські генеруючі системи".

В 2005 р. позивач прийняв рішення про участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, метою якого є сприяння поліпшенню фінансового положення підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству і підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом врегулювання процедурних питань і впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів з суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету, а також надходжень податку на додану вартість, не сплаченого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" у встановлені строки за природний газ, ввезений на митну територію України у першому кварталі 2008 року, який перебуває під митним контролем, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. "Про реалізацію статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений Порядок, яким визначений механізм перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів - учасників розрахунків до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. з метою погашення взаємної заборгованості позивачем були підписані багатосторонні договори на загальну суму 11907158,63 грн. а саме:

- № 203/440 від 31.07.08 р. з ДК “Газ України” на суму 2195331,68 грн.

- № 282/440 від 14.08.08 р. з ДК “Газ України” на суму 370527,47 грн.

- № 283/440 від 14.08.08 р. з ДК “Газ України” на суму 388 242,85 грн.

- № 287/440 від 14.08.08 р. з ДК “Газ України” на суму 1982484,63 грн.

- № 286/440 від 14.08.08 р. з ДК “Газ України” на суму 728212,00 грн.

- № 284/440 від 14.08.08 р. з ДК “Газ України” на суму 1601635,00 грн.

- № 281/440 від 14.08.08 р. з ДК “Газ України” на суму 1952180,00 грн.

- № 285/440 від 14.08.08г. з ДК “Газ України” на суму 2688545,00 грн.

В результаті проведених розрахунків відповідно по Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008р., враховуючи збиток підприємства за підсумками 9 місяців 2008 р., податок на прибуток позивача до сплати склав 2858918,00 грн., що відображено в декларації з податку на прибуток підприємства, поданій позивачем до ДПІ м. Сімферополя 06.11.2008р., про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції відповідача (а. с. 68).

Позивач є платником консолідованого податку на прибуток, тому податок на прибуток був розподілений пропорційно між структурними підрозділами підприємства. До сплати податок на прибуток позивач (код податку 11021900) склав:

- ДП “Кримські генеруючі системи” (код ЄДРПОУ 30909683) 1668108,00 грн.,

- структурний підрозділ Сімферопольська ТЕЦ ДП “КГС” (код ЄДРПОУ 24407249) - 877688 грн. (а. с. 69).

З метою сплати податкових зобовязань, що виникли по розрахунках з бюджетом, між Головним управлінням Державного казначейства України АР Крим, Міністерством фінансів АР Крим, Міністерством житлово-комунального господарства АР Крим та ДП “Кримські генеруючі системи” був укладений договір № 21/440 від 03.11.2008 року про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року №440, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року №440 (а. с. 64-66).

Згідно умов цього договору Державне казначейство України перераховує кошти Головному управлінню Державного казначейства України в АР Крим, яке перераховує кошти Міністерству фінансів АР Крим, що в свою чергу перераховує кошти Міністерству житлово-комунального господарства АР Крим, яке перераховує кошти позивачу Державному підприємству “Кримські генеруючи системи” для перерахування коштів у сумі 2545796,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету на погашення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства (код 11021900), який виник в результаті проведення розрахунків по Постанові КМУ від 25.04.2008 р № 440 .

Відповідно до ст.14 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181) та Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов`язань платників податків, затвердженого Наказом ДПА України № 378 від 18.09.2001 р., зареєстрованого у Мінюсті України за № 912/6103 від 29.10.2001р., позивач неодноразово звертався до ДПІ в м.Сімферополі із заявами про надання розстрочки податкових зобов`язань, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи позивача №961 від 21.10.2008р., №986 від 27.10.2008р., №996 від 28.10.2008р., № 1005 від 29.10.2008р., №1035 від 05.11.2008 року) (а. с. 40-45) .

19 листопада 2008 року ДПА в АРК прийняті рішення № 14 та №15 про розстрочення податкових зобов`язань позивачу по податку на прибуток на суму 1668108,00 грн. з 19.11.2008 року до 29.12.2008 року по податку на прибуток підприємств та на суму 1186800,00 з 19.11.2008р. по 29.12.2008р. по частині прибутку господарських товариств, що вилучається до бюджету (а. с. 71-72).

20 листопада 2008 р. між позивачем та відповідачем були укладені договори про розстрочку податкового зобов`язання від 20.11.2008р. № 16/24-3 та №16/1/24-3, якими встановлені наступні строки і суми сплати розстроченого податкового зобов`язання:

За договором від 20.11.2008р. № 16/24-3:

- 01.12.2008 р. 593400,00 грн.;

- 29.12.2008р. 593400,00 грн. (а. с. 47-49)

За договором від 20.11.2008р. № 16/1/24-3:

- 01.12.2008 р. 834054,00 грн.;

- 29.12.2008р. 834054,00 грн. (а. с. 73-75).

25 листопада 2008 року позивач (вих. № 1133) звернувся до відповідача з заявою про відстрочення першого платежу по наданій розстрочці строком до 12 грудня 2008 року, яка отримана відповідачем 26.11.2008р. (а. с. 51).

Судом встановлено, що відповіді на заяву позивача від 25.11.2008 року № 1133 про відстрочення першого платежу по наданій розстрочці строком до 12 грудня 2008 року відповідачем не надано, натомість 26.11.2008 р. відповідачем складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №207/24-01, відповідно до якого проведено опис активів підприємства на суму 1505308,61грн. (а.с. 50).

01.12.2008р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації погашення податкового боргу управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ в м.Сімферополі ОСОБА_1 спільно із оперуповноваженим ВПМ ДПІ в м.Сімферополі ОСОБА_2 складений акт №211\24-1 про те, що 01.12.2008р. ними здійснений вихід по фактичній адресі ДП «Кримські генеруючі системи» за адресою: м.Сімферополь, вул.Набережна, 69а, з метою отримання інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства, отриманих доходів, видатків підприємства. В зазначеному акті зазначено, що посадові особи позивача відмовили у допуску на територію підприємства і наданні інформації про отримані доходи підприємства та їх розподіл (а.с.57).

02.12.2008 року відповідачем відносно позивача було винесено Рішення № 24 "Про застосування адміністративного арешту активів платника податків", відповідно до якого застосований умовний адміністративний арешт активів Державного підприємства "Кримські генеруючі системи", що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Набережна, б. 69-а; вирішено спрямувати це рішення: позивачу - з вимогою про тимчасову заборону відчуження активів, що обліковуються на балансі підприємства; начальнику МРЕВ УДАІ ГУ МВС України в Криму з вимогою про тимчасову заборону відчуження автотранспорту, яке обліковується за позивачем; начальнику Сімферопольського МБРТІ - з вимогою про тимчасову заборону відчуження нерухомості, що обліковується за позивачем; банкам з вимогою про зупинення руху грошових коштів по 34 перелічених у рішенні розрахункових рахунках позивача у різних банківських установах (а. с 9).

Зазначене рішення мотивоване тим, що керівництву позивача надіслано перша податкова вимога №1/2831 від 15.10.2007 р., друга податкова вимога №2/3260 від 24.11.2007 р., прийнято рішення про стягнення за рахунок активів №09/241 від 14.01.2008 р. Станом на 01.12.2008 р. податковий борг складає 785974,10 грн. Посадові особи ДП “КГС” в порушення п.п. “г” п. 8.6.1. ст. 8 Закону № 2181 відмовились допустити працівників ДПІ у м. Сімферополі на підприємство та надати інформацію про отримані підприємством доходи та їх розподіл.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м.Сімферополі є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Пунктом 9.1.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону;

б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;

г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;

д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;

е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Зазначений перелік підстав застосування арешту є вичерпним.

Як передбачено пунктом 9.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути повним або умовним.

Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пункт 9.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає порядок застосування арешту активів.

Так, відповідно до п.п. 9.3.1. ст. 9 Закону №2181 за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається:

б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;

в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Отже, судом встановлено, що підставою для адміністративного арешту активів позивача згідно п.п. "г" пп. 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 є відмова платника податків від допуску посадових осіб відповідача 01.12.2008р. на територію підприємства і наданні інформації про отримані доходи підприємства та їх розподіл, про що свідчить акт №211\24-1 від 01.12.2008р., складений за адресою ДП «Кримські генеруючі системи»: м.Сімферополь, вул.Набережна, 69а.

П.п. 9.3.8. ст. 9 Закону № 2181 встановлено, що адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Відповідно до п.5.4. Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України № 386 від 25.09.2001р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за № 865/6056 передбачено, що якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування слід установити факт відмови платника податку від такого допуску, зафіксувати його актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.

Отже судом встановлено, що понятих при проведенні обстеження приміщення позивача за адресою: м.Сімферополь, вул. Набережна, 69-а, не було, і в акті від 01.12.2008р. поняті не зазначені, що є порушенням вищенаведеного Порядку.

Крім того, судом встановлено, що фактичним місцезнаходженням позивача є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м.Сімферополь, вул. Набережна, 69-в, а не вул. Набережна, 69-а, що підтверджується випискою з рішення виконкому Сімферопольської міськради №2466 від 14.09.2007р. (а.с.109). Як пояснили представники позивача в судовому засіданні будівля за адресою: м.Сімферополь, вул. Набережна, 69-а ніколи не належала позивачу, знаходиться на відстані 300 метрів від будівлі, в якій розміщені офісні приміщення позивача, на підтвердження чого суду були надані матеріали космічної зйомки обох будівель із мережі Інтернет (а.с. 110).

Отже, суд критично ставиться до законності проведення обстеження приміщення позивача за адресою: м.Сімферополь, вул. Набережна, 69-а та вважає, що складання такого акту в порушення вимог законодавства не відповідає фактичним обставинам справи, носить надуманий характер, щоб бути формальною підставою для застосування п.п. "г" пп. 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 в якості відмови від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування.

Згідно п.4.11 Порядку № 378 та листа ДПА України від 05.09.2008 р № 17966/7/24-0117 “Про перенесення термінів сплати розстрочених (відстрочених) податкових зобов`язань” у період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом державної податкової служби питання про перенесення термінів сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах граничних строків сплати таких сум у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин.

У цьому разі платник подає заяву про перенесення термінів погашення платежу до органу державної податкової служби, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення), яка розглядається керівництвом.

З зазначеного слідує, що ДПІ м. Сімферополя повинна була розглянути та відповісти на заяву позивача про перенесення строків сплати податку на прибуток до настання дати першого платежу.

В порушення діючого законодавства заява позивача про перенесення строків сплати розстроченого зобов`язання була залишена відповідачем без розгляду та відповіді, строки платежу до державного бюджету не були перенесені, чим були порушені положення п.4.11 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов`язань платників податків, затвердженого Наказом ДПА України № 378 від 18.09.2001 р.

Отже, відповідач ігноруючи наявність угод з позивачем про розстрочку податкового зобовязання № 16/24-3 № та 16/1/24-3 від 20.11.2008 р. та всі письмові звернення позивача щодо затримки бюджетних коштів, для погашення податкових зобовязань позивача, не враховуючи ненадходження коштів з бюджету на погашення податкового боргу юридичний статус позивача та його пряму залежність від державного фінансування безпідставно застосував виключний засіб забезпечення державою, в особі органу державної податкової служби, можливості погашення податкового боргу платника податків шляхом застосування умовного адміністративного арешту активів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 09 грудня 2008 року позивач отримав з Державного бюджету субвенцію на погашення різниці в тарифах в сумі 1668108,00грн. (а.с.54), та того ж дня перерахував ці кошти в повному обсязі до Держбюджету, про що свідчить платіжне доручення №9 від 08.12.2008р. (а. с. 53).

Судом встановлено, що рішеннями ДПА в АРК № 2 та №3 від 09.12.2008р. про скасування розстрочення податкових зобовязань скасовані з 09.12.2008р. рішення від 19.11.2008р. №14 та №15 відповідно про розстрочення податкових зобовязань (а.с.81-82), які отримані такі рішення позивачем лише 23.12.2008р. (а.с.80).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість прийнятого відповідачем до позивача рішення № 24 "Про застосування адміністративного арешту активів платника податків" від 02.12.2008р., що свідчить про його протиправність.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідачем правомірність та обгрунтованість застосування до позивача адміністративного арешту активів в якості виключного заходу для погашення податкового боргу суду не довів, що є підставою для задоволення позову.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами позивача.

В судовому засіданні 30.01.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови, в повному обсязі постанову складено 04.02.09.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків № 24 від 02.12.2008р. до Державного підприємства "Кримські генеруючі системи".

3. Стягнути на користь Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (м.Сімферополь, вул. Монтажна, 1) з Державного бюджету України ( розрахунковий рахунок 31115095700002; Банк: ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО 824026; Отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; код ЄДРПОУ 34740405) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.