Ухвала суду № 3081268, 18.02.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

18.02.2009 Справа № 5020-4/243

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Санакоєвої М.А.,

суддів           Ілюхіної Г.П. , Дугаренко О.В.                      при секретарі судового засідання          Колб Т.П. за участю представників відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя - Луговської Г.В., Булата К.М.,

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Остапова К.А. ) від 11.11.08 у справі №5020-4/243

за позовом          Приватного підприємства "Рєгєнт" (вул. Хрустальова, 67 кв. 64,Севастополь,99040) до          Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99011)

про скасування повідомлення-рішення № 000254151/0 від 14.09.2007, -

                                                            ВСТАНОВИЛА:

                    16.05.2008 позивач –приватне підприємство «Рєгєнт»звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя про скасування повідомлення –рішення № 000254151/0 від 14.09.2007 про визначення суми податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних ( фінансових санкцій) до ПП «Рєгєнт»у розмірі 340 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ним відповідно до вимог закону, своєчасно була надана звітність за результатами господарської діяльності за звітний ( податковий) період до органу державної податкової служби, однак відповідач безпідставно вважаючи останнім днем подання звітності 19 число місяця, що наступає за звітним ( податковим) періодом, ігноруючи норми законодавства, прийняв незаконне повідомлення –рішення № 000254151/0 від 14.09.2007 про застосування штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 340 грн.

                    Постановою господарського суду м. Севастополя від 11 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення –рішення № 000254151/0 від 14.09.2007, прийняте Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Севастополя про застосування до приватного підприємства «Рєгєнт»штрафних санкцій на суму 170 грн.

                    В решті позову –відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, відповідач –Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Севастополя, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду від 11.11.2008 у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів заявник апеляційної скарги посилається на ту обставину, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що подання підприємством розрахунку сплати єдиного податку за 1 квартал 2005 року 20.04.2005 з граничним строком подання до 20.04.2005, не є порушенням діючого законодавства і ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя не мала законних підстав нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності.

                    Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників відповідача, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

                    Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 01.08.2007 Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «Рєгєнт»з питання своєчасності подання податкової звітності ( а. с.8 –9).

                    За результатами перевірки був складений акт перевірки № 13518/10/151/32088479 від 01.08.2007.

                    В акті зафіксовано порушення відповідачем вимог статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності СМП»: розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року по строку надання 19.04.2005 позивачем був наданий 20.04.2005, розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року по строку надання 19.04.2006 позивачем був наданий 26.04.2006.

                    На підстави зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення –рішення № 000254151/0 від 14.09.2007 про визначення суми податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних ( фінансових санкцій) в розмірі 340 грн. за платежем «єдиний податок» ( а. с. 35).

                    Не погодившись з даним рішенням, позивач в порядку апеляційного оскарження звернувся до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя, Державної податкової адміністрації в м. Севастополі, а потім і до Державної податкової адміністрації України, якими за результатами розгляду скарги позивача були прийняти рішення про залишення без змін оскаржуваного податкового повідомлення –рішення.

                    Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 № 746/99 передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.

                    Згідно пункту 3 Указу № 746/99, суб’єкти підприємницької діяльності –юридичні особи сплачують єдиний податок не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

                    Відповідно до абзацу 9 пункту 4 Указу № 746 за результатами господарської діяльності за звітний період суб’єкти малого підприємництва –юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

                    Матеріалами справи підтверджується, що розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року по строку надання 19.04.2005 позивачем був наданий 20.04.2005, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя.

                    На підстави викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що останнім днем строку для подання розрахунку про сплату єдиного податку є 20 число місяця, що настає за звітним ( податковим) періодом, а податковим органом зроблений невірний висновок про порушення Указу № 727 у даному випадку.

                    Крім того, позивачем заявлені вимоги про скасування податкового повідомлення –рішення № 000254151/0 від 14.09.2007 по розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року.

                    Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року по строку надання 19.04.2006 позивачем був наданий 26.04.2006.

                    Рекомендований лист з розрахунком сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року позивачем був зданий на пошту 20.04.2006, що підтверджується фіскальним чеком від 20.04.2006 на а. с. 11.

                    На думку позивача, належною та своєчасною подачею розрахунку є його здача на пошту 20.04.2006, тобто у останній день строку. При цьому позивач в обґрунтування своїй позиції посилається на ст.255 Цивільного Кодексу України.

                    Відмовляючи позивачу у задоволені позову у цієї частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу України є помилковими.

                    З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

                    Відповідно до преамбули Закону України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

                    Судовою колегією не приймаються до уваги доводи позивача відносно регулювання питання строків надання звітності до податкового органу підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з тих підстав, що указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 № 727/98 є спеціальним нормативно –правовим актом у відношенні до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому має статус переважного застосування перед Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 .

                    Відповідно до підпункту 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію ( розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

                    Відповідно до частини другої статті 5 Указу № 727 суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

                    Згідно із пунктом 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

                    Матеріалами справи підтверджується порушення позивачем вимог статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме здача рекомендованого листа з розрахунком сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року на пошту лише 20.04.2006 ( а. с. 11).

                    З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення –рішення на суму 170 грн. відносно подачі позивачем розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року необґрунтовані у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

                    Правова оцінка, яку суд дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

                    Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає, постанова судом першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, відповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.

                    Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                            УХВАЛИЛА:

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

                    Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 11.11.08 у справі №5020-4/243 - залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Ухвала може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        М.А.Санакоєва

Судді                                         Г.П.Ілюхіна                               О.В.Дугаренко