Рішення № 30812630, 09.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/18106-2012 09.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва

до Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 474970,97 грн.

Колегія суддів: Паламар П.І. - головуючий,

Самсін Р.І.,

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача Пац В.О.,

від відповідача Семенов А.М., Поштар П.С., Самелюк В.В.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем укладено договір № БО-3/2 на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 р., згідно з яким він протягом листопада 2011-червня 2012 років передав відповідачу 336862 м3 газу вартістю 1313229,81 грн.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний природний газ, заборгувавши йому 352701,72 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 1837,48 грн., три проценти річних з простроченої суми 12431,65 грн., пеню 55284,93 грн., штраф 52715,19 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у нього боргу за отриманий за спірним договором природний газ, просив з цих підстав припинити провадження у справі. Також вказував на відсутність його вини у неналежному виконанні зобов'язань за спірним договором, зумовленому невчасним виділенням з державного бюджету субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що виробляється та постачається його споживачам.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 191212,48 грн. боргу слід припинити, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2011 р. між сторонами по справі укладено договір № БО-3/2 на купівлю-продаж природного газу, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу протягом жовтня 2011-грудня 2012 років природний газ в обсязі до 345000 м3 згідно наведеного графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Відповідно до умов п. 5.2 договору ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом встановлена у розмірі 4139,57 грн. з ПДВ, з 11 жовтня 2011 р. на підставі додаткової угоди № 1 від 11 жовтня 2011 р. - 3449,64 грн. з ПДВ, з 1 січня 2012 р. -додаткової угоди № 2 від 31 січня 2012 р. - 3945,90 грн. з ПДВ, з 1 липня 2012 р. -додаткової угоди № 3 від 27 червня 2012 р. - 4661,74 грн. з ПДВ.

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.

Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині реалізації газу з 1 жовтня 2011 р. до 31 грудня 2012 р., в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією вищезгаданого договору, додаткових угод до нього.

Поясненнями представників сторін, актами приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2011 р., 31 грудня 2011 р., 31 січня 2012 р., 29 лютого 2012 р., 31 березня 2012 р., 30 квітня 2012 р., 31 травня 2012 р., 30 червня 2012 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом листопада 2011-червня 2012 років 336862 м3 природного газу вартістю 1313229,81 грн.

Доводи відповідача щодо обсягів одержаного від позивача природного газу належними доказами не підтверджені, тому є необґрунтованими.

Згідно з поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, та його представника у судовому засіданні, поданою позивачем довідкою від 12 лютого 2013 р. та актом звірки розрахунків з 1 листопада 2011 до 31 січня 2013 років отриманий за договором природний газ оплачений відповідачем у розмірі 1063086,28 грн., борг по оплаті цього газу становить 250143,53 грн., крім того на час розгляду справи у відповідача існує переплата 88654,29 грн. за природний газ за цим же договором, поставлений у липні-грудні 2012 року. При цьому, вказував, що сплачені відповідачем на підставі платіжного доручення № 1 від 9 січня 2013 р. кошти у розмірі 675650,76 грн. ним частково зараховані в рахунок погашення спірної заборгованості, оскільки решту платежу у розмірі 484438,28 грн. (675650,76-(352701,72-250143,53)-88654,29) було зараховано в рахунок погашення боргу за природний газ, поставлений на підставі того ж договору у ІІ півріччі 2012 року.

Заперечуючи вказані обставини, відповідач вказував на те, що після пред'явлення позивачем даного позову на загальну суму 474970,97 грн. ним на підставі платіжного доручення № 1 від 9 січня 2013 р. було сплачено на користь позивача 675650,76 грн. з призначенням платежу "заборгованість за природний газ за 2012 рік згідно договору № БО-3/2 від 30 вересня 2011 р.", що свідчить про повну оплату заявлених обсягів природного газу.

Суд критично оцінює доводи сторін щодо розміру оплати за природний газ, що є предметом розгляду даної справи виходячи з наступного.

З матеріалів справи та пояснень сторін слідує, що виконання спірного договору позивачем здійснювалося як протягом спірного періоду (листопад-грудень 2011-І півріччя 2012 років), так і протягом ІІ півріччя 2012 року.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не подано доказів відсутності станом на 9 січня 2013 р. заборгованості перед позивачем за природний газ, придбаний у ІІ півріччі 2012 року.

За таких обставин, виходячи з призначення платежу, що передбачає сплату заборгованості за весь 2012 рік, позивач був вправі зарахувати частину одержаних на підставі платіжного доручення № 1 від 9 січня 2013 р. грошових коштів у розмірі 484438,28 грн. в рахунок оплати природного газу за договором, переданого у ІІ півріччі 2012 року.

Тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

При цьому, решта суми платежу у розмірі 191212,48 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення боргу, що є предметом розгляду справи.

Доводи позивача про те, що сума платежу у розмірі 88654,29 грн. не підлягає зарахуванню в рахунок оплати природного газу І півріччя 2012 року, оскільки визначена платником (відповідачем) як сума податку на додану вартість на природний газ, операції з яким у цей період оподаткувалися за ставкою 0%, необґрунтовані.

За своєю правовою природою податок на додану вартість входить як елемент в ціну реалізації товару. Таким чином, покупець, зобов'язаний оплатити придбаний товар, сплачує не сам податок, а ціну товару, з якої вже продавець як податковий агент, зобов'язаний сплатити суму податку. Тому сума проведеного відповідачем як покупцем платежу повністю підлягає зарахуванню в рахунок оплати придбаного ним товару. Питання ж оподаткування не впливають на правовідносин сторін, що виникли з господарсько-правового договору.

Отже, на підставі платіжних дорученнями №№ 375, 376 від 22 грудня 2011 р., 382, 389 від 27 грудня 2011 р., 8, 9 від 12 січня 2012 р., 26 від 2 лютого 2012 р., 124 від 30 травня 2012 р., 193 від 9 серпня 2012 р., 196, 198 від 20 серпня 2012 р., 219 від 14 вересня 2012 р., 226 від 12 жовтня 2012 р., 227 від 15 жовтня 2012 р., 230 від 18 жовтня 2012 р., 231 від 7 листопада 2012 р., 233 від 28 листопада 2012 р., 1 від 9 січня 2013 р. одержаний протягом листопада 2011-червня 2012 років за спірним договором природний газ оплачений відповідачем у розмірі 1151740,57 грн., у т.ч. 191212,48 грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 191212,48 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 161489,24 грн. боргу (1313229,81-1151740,57), 12431,65 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення задоволенню не підлягають, оскільки заявлені без дотримання вимог ст. 625 ЦК України, що передбачають право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а не лише за ті періоди, коли індекс інфляції становив більше 100%. Під час застосування дійсних індексів інфляції за грудень 2011-листопад 2012 років втрати внаслідок інфляції мають негативне значення, тому до стягнення на користь позивача не підлягають.

У зв'язку з прострочення оплати позивач вправі вимагати від відповідача сплати належних відповідно до умов п. 7.2 договору штрафних санкцій.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи судом, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, співрозмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін у забезпеченні сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу, суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належних з відповідача на користь позивача пені до 25000 грн. та штрафу до 25000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, розмір штрафних санкцій зменшено судом, в іншій частині провадження у справі припинено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру правомірно заявлених, задоволених та припинених вимог.

Керуючись п. 11 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 5011-42/18106-2012 в частині вимог про стягнення 191212,48 грн. боргу припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 10-А, код 24521985) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 161489,24 грн. боргу, 12431,65 грн. три проценти річних з простроченої суми, 25000 грн. пені, 25000 штрафу, 9462,67 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Колегія суддів: П.І.Паламар - головуючий,

Р.І.Самсін,

Р.Б.Сташків.