Постанова № 30812522, 12.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1542/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року о 11 год. 16 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Сон К.Е. (по довіреності)

представника відповідача - Азарніна А.С. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000192200 від 21.02.2013 року, №0000202200 від 21.02.2013 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях до позову (аркуші справи 159-162), оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Іпсум», їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення винесено неправомірно та вони підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (аркуші справи 108-111), оскільки операції позивача з його контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, контрагент позивача не мав транспортних засобів та не міг здійснювати перевезення товару для позивача, товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, відсутні документи, складання яких передбачено договором між ПАТ «Одеський коровай» та ТОВ «Іпсум», а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради та знаходиться на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби.

Позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №200018817 (аркуш справи 39), основним видом діяльності якого за КВЕД є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, надання в оренду власного й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, вантажний автомобільний транспорт (аркуш справи 38).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби у період з 27.12.2012 року по 01.02.2013 року, відповідно до наказів №418 від 25.12.2012 року, №10 від 11.01.2013 року, №14 від 17.01.2013 року, на підставі направлень №453, №454 від 25.12.2012 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Одеський коровай» з питань достовірності визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Іпсум» за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №34/22-0/00376886/4 від 08.02.2013 року (аркуші справи 13-25, 112-114, 116-117).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПАТ «Одеський коровай» п. п. 138.1, 138.2, 138.4, п. п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 749227 грн., п. п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 149987 грн.

На підставі виявлених порушень Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 21.02.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 149987 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 74993,5 грн., податкове повідомлення-рішення №0000202200 від 21.02.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 749227 грн. (аркуші справи 11, 12).

З акту перевірки вбачається, що підставами для висновку податкового органу про завищення від'ємного значення з податку на прибуток та заниження податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Іпсум» стала відсутність фактичного перевезення товару, відсутність у контрагента позивача транспортних засобів зазначених в товарно-транспортних накладних, складення товарно-транспортних накладних не належним чином, відсутність документів, складання яких передбачено умовами договору та наявність акту №32625/7/22-5/12 від 23.08.2012 року «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Іпсум» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Тел-Сервіс» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2012 року».

Суд погоджується з висновками податкового органу та вважає недоведеним позивачем здійснення господарських операцій з ТОВ «Іпсум» виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, яка складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно із п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Крім того, відповідно до п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Витрати - сума будь-яких витрат платника податку, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Згідно із положеннями ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати назву; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих позивачем до суду первинних документів вбачається, що між ПАТ «Одеський коровай» та ТОВ «Іпсум» 31.10.2011 року укладено договір №31/10/11, за яким ТОВ «Іпсум» зобов'язується приймати та перевозити хлібобулочні вироби в торгівельні точки ПАТ «Одеський коровай» та передавати їх уповноваженим особам, а ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується надати до перевезення хлібобулочні вироби та здійснити оплату наданих послуг (аркуші справи 68-74).

Виконання транспортування хлібобулочних виробів за цим договором оформлено актами надання послуг (аркуші справи 85-93) та ТОВ «Іпсум» виписано позивачу податкові накладні №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, від 29.02.2012 року (аркуші справи 94-107), суми по яким в лютому 2012 року включені позивачем до податкового кредиту та по цім операціям сформовані валові витрати, які вплинули на об'єкт оподаткування з податку на прибуток в першому кварталі 2012 року.

Оплату за надані послуги здійснено у безготівковій формі, шляхом перерахування ПАТ «Одеський коровай» коштів на рахунок ТОВ «Іпсум», про що позивач надає платіжні доручення (аркуші справи 62-67).

На підтвердження реалізації продукції ПАТ «Одеський коровай», позивач надає договір комісії №2-10300 від 31.12.2011 року укладений між позивачем та ТОВ «Іпсум», за яким контрагент позивача зобов'язується здійснити продаж хлібобулочних та кондитерських виробів (аркуші справи 75-81), акт виконаних робіт та звіт комісіонера складені при виконанні умов зазначеного договору (аркуші справи 82, 83).

Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів та вважає позовні вимоги не обґрунтованими в повній мірі, виходячи з наступного.

За умовами п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 договору №31/10/11 від 31.10.2011 року транспортування здійснюється в торгівельні точки позивача згідно із графіком подачі автотранспорту та нормативом турів перевезень, який є додатком до договору та містить номери турів, нормативи, час завантаження, фасування, тощо. Допуск до роботи водіїв ТОВ «Іпсум» здійснюється на підставі путьового листа та карточки БЧК. Підставою для видачі вантажу є путьовий лист, виданий ТОВ «Іпсум» водію, та документ, який встановлює особу водія. Специфікації на технічні характеристики автотранспорту є невід'ємною частиною договору. Доставка вантажу відбувається згідно графіку поставки. Закінчення туру перевезення вантажу здійснюється шляхом здачі водіями належним чином оформлених ТТН у відділ доставки ПАТ «Одеський коровай», а також оформленням «Довідки про виконані перевезення на протязі зміни».

Крім того, ТОВ «Іпсум» зобов'язано надати транспортний засіб під загрузку на підставі заявки позивача, надати копії санітарно-технічних паспортів на автотранспортні засоби, оформити санітарні книжки водіям, надати підписаний та завірений печаткою список водіїв із зразками їх підписів, отримати перепустку на працівників перевізника на підставі заявки, а позивач зобов'язаний надати контрагенту заявки, протокол переліку турів, якій містить кількість торгівельних точок, відстань до них, тощо, «довідку про виконані перевезення за зміну», яка є підтвердженням закінчення робочої зміни водія. Відсутність такої Довідки свідчить про не виконання чи неналежне виконання ТОВ «Іпсум» своїх зобов'язань по Договору та надані послуги за відсутності такої Довідки не сплачуються.

Розрахунок з контрагентом проводиться позивачем в безготівковій формі за рахунками-фактурами на протязі 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Слід зазначити, що позивачем не надано до суду рахунки-фактури, заявки на здійснення перевезень, нормативи турів, протоколи переліку турів, графіки подачі автомобільного транспорту, путьові листи, картки БЧК, документи, які засвідчують повноваження осіб на приймання товару, специфікації на технічні характеристики автотранспорту, графіки поставок, довідки про виконані перевезення на протязі зміни, копії санітарно-технічних паспортів на автотранспортні засоби, санітарних книжок на водіїв, список водіїв із зразками підписів, докази отримання перепусток водіями, тощо.

Разом з цим, суд звертає увагу на той факт, що виготовлення зазначених документів передбачено умовами договору між позивачем та ТОВ «Іпсум», а тому судом пропонувалось надати зазначені документи, проте такі документи не були надані та не обґрунтовано причини відсутності таких документів.

Під час проведення перевірки податковий орган також намагався отримати такі документи шляхом направлення запиту, проте позивач відмовився їх надавати (аркуші справи 145-147).

Позивачем в обґрунтування фактичного перевезення ТОВ «Іпсум» хлібобулочних виробів надано реєстр товарно-транспортних накладних за лютий 2012 року (аркуші справи 163-182), оскільки надання всіх товарно-транспортних накладних є неможливим враховуючи їх велику кількість та розмір.

Крім того, до суду було надано для огляду в судовому засіданні товарно-транспортні накладні по здійсненню перевезень ТОВ «Іпсум» хлібобулочних виробів за 22.02.2012 року №О34-0000051785, №034-0000051634, №034-0000051635, №034-0000051631.

Зазначені товарно-транспортні накладні були оглянуті судом, представниками сторін та суд звертає увагу на те, що за цими товарно-транспортними накладними замовником товару було ТОВ «Вікторія», проте зазначені накладні не заповнені належним чином, не містять посилання на номери та дати подорожніх листів, не містять підписів жодної особи при прийнятті товару, отриманні товару, особи яка відпустила товар, відсутні дані про номери та дати довіреностей за якими особи приймали та передавали товар, тощо, а тому суд не може прийняти до уваги як доказ перевезення товару оформлені таким чином товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що договором №31/10/11 від 31.10.2011 року передбачено, що водій зобов'язаний прийняти вантаж до перевезення, зробивши відмітку в ТТН шляхом зазначення свого прізвища та підпису в графі «Вантаж до перевезення прийняв», вантаж вважається прийнятим при наявності в графі ТТН «Вантаж отримав» підпису особи, яка отримала товар. При цьому, відповідно до п. 5.6 договору в разі неналежного заповнення ТТН позивач має право не здійснювати оплату перевезення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за договором №31/10/11 від 31.10.2011 року перевезення хлібобулочних виробів здійснюється на торгівельні точки позивача, проте за наданими товарно-транспортними накладними товар перевозився для ТОВ «Вікторія», однак позивачем не надано доказів укладення будь-яких договорів з цим підприємством та

ПАТ «Одеський коровай» не надано жодного документу на підтвердження наявності таких торгівельних точок у позивача.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів первинними документами здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Іпсум», що свідчить про правомірність доводів податкового органу та неправомірність формування за цими документами валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, суд при прийнятті рішення по цій справі враховує наявність акту перевірки ДПІ в Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС №32625/7/22-5/12 від 23.08.2012 року про проведення позапланової перевірки ТОВ «Іпсум» щодо документального підтвердження господарських відносин по операціям за лютий 2012 року, яким встановлено відсутність можливості цього підприємства здійснювати транспортні послуги, відсутність майна, складських приміщень, технічного персоналу, виробничих активів, засобів для транспортування, необхідних для здійснення господарських операцій (аркуші справи 119-129) та твердження податкового органу в акті перевірки позивача про зазначення в товарно-транспортних накладних неповних номерів транспортних засобів.

Також, згідно відповіді УДАІ ГУМВС України в Одеській області та інформації, отриманої УПМ ДПС Одеської області транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, що були надані до перевірки не належать ТОВ «Іпсум» та його контрагенту - «Тел Сервіс», який здійснював перевезення товарів для ТОВ «Іпсум» (аркуші справи 135-143).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, обґрунтованими висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000192200 від 21.02.2013 року, №0000202200 від 21.02.2013 року - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 12 квітня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

Повний текст постанови складено .