Ухвала суду № 30812135, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5939/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Солушнс Україна» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Солушнс Україна» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 22 листопада 2012 року №0000232301.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, на думку апелянта, Київським окружним адміністративним судом порушено вимоги податкового законодавства, а саме п.5.1, пп.5.3.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно яких не включаються до складу валових витрат витрати з придбання, будівництва, реконструкції, модернізації, ремонту та інших поліпшень основних фондів, в т.ч. витрати з добровільного страхування будівельно-монтажних ризиків добровільного страхування перед третіми особами при проведенні будівельно-монтажних робіт, які збільшують первісну вартість таких основних фондів та підлягають амортизації. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог пп.пп.139.1.1, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України визнав правомірною позицію ТОВ «Контур Глобал Солушнс Україна» щодо віднесення до складу валових витрат витрат з оренди житлового приміщення (квартири), які не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив обставини взаємовідносин між сторонами, а також вірно визначив суть та підстави спору, що виник між позивачем та відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 27 лютого 2012 року по 19 березня 2012 року Броварською ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт №132/232/35673424 від 26 березня 2012 року, в ході якої було встановлено порушення суб'єктом господарювання норм податкового законодавства, якими визначено вимоги щодо формування валових витрат, що призвело до їх завищення. Згідно висновків перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.1, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 506386 грн.

На підставі акту №132/232/35673424 від 26 березня 2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року №0000192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 506386,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 122803,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ «Контур Глобал Солушнс Україна» в адміністративному порядку, за результатами чого скарга позивача була задоволена частково - податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 5779,00 грн.

22 листопада 2012 року Броварською ОДПІ Київської області ДПС було винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000232301, яким за порушення п.5.1, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.1, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 506386,00 грн. та застосовано до нього штрафні санкції у сумі 117024,00 грн., яке було отримано платником податків 26 листопада 2012 року та оскаржено в судовому порядку.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з недоведеності суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятого ним рішення та, водночас, підтвердження позивачем своєї правової позиції належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає необхідним зазначити наступне.

Визначаючи суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, відповідач виходив з того, що позивачем в порушення вимог пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесені суми витрат, здійснених на оплату консультаційних послуг спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, а також суми витрат на страхування будівельно-монтажних ризиків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна» згідно договору №70 від 01 серпня 2008 року з ДП «Ютем-Інжиніринг» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» на підставі дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт від 18 березня 2010 року №307/10 здійснювало будівництво газопоршневої когенераційної установки з комбінованого виготовлення електричної енергії, теплової енергії, пару, гарячої води, охолодженої води та вуглекислого газу. В бухгалтерському обліку підприємства будівництво зазначеної установки відображено на балансовому рахунку 15 «Капітальне будівництво».

Крім того, згідно договору від 12 лютого 2009 року №12/02 ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна» замовило та отримало консультаційні послуги спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, яким була створена Симуляція моделі по роботі станції з різними варіантами завантаження та різними варіантами виконання роботи станції на погодинному графіку роботи на період з 2011 по 2030 рік. Виготовлення зазначеної моделі мало на меті раціоналізацію, планування та прогнозування діяльності газопоршневої когенераційної установки; здійснення розрахунків кількості сировини та палива (газу), необхідних для роботи цієї установки, яка використовується позивачем для виготовлення замовленого покупцем обсягу електричної енергії, теплової енергії та вуглекислого газу; фінансового планування діяльності підприємства. Витрати на оплату вказаних послуг в сумі 869518,00 грн. позивач у 2010 році відніс до валових витрат.

Обгрунтовуючи правомірність свого рішення щодо незаконного віднесення зазначеної суми до складу валових витрат, апелянт вказує, що отримані послуги фактично є складовою виготовлення основних фондів (будівництва газопоршневої когенераційної установки), а саме іншими витратами, безпосередньо пов'язаними з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою, у зв'язку з чим є витратами будівництва, що мають включатись до первісної вартості об'єкта основних засобів та підлягати амортизації. Віднесення таких витрат до складу валових заборонено пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Колегія суддів з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки створення інженерами-консультантами симуляції моделі не має безпосереднього зв'язку з виготовленням основного фонду - газопоршневої когенераційної установки. Крім того, можливість роботи зазначеної установки жодним чином не ставиться в залежність від використання чи невикористання позивачем створеної інженерами симуляції моделі роботи цієї установки, оскільки, як вбачається з наявних у справі матеріалів, мета замовлення таких послуг - оптимізація та науково-технічне забезпечення господарської діяльності суб'єкта господарювання. Співпадіння в часі будівництва установки та замовлень послуг з консультацій по створенню моделі симуляції не може мати наслідком віднесення таких витрат за пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заборону їх включення до складу валових витрат.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Крім того, згідно пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 цього ж Закону до валових витрат включаються витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності віднесення до валових витрат витрат, пов'язаних з оплатою консультаційних послуг спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна» до валових витрат, витрат, понесених останнім у зв'язку з страхуванням будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами за договором страхування від 02 лютого 2010 року №300104950.10 при проведенні будівельно-монтажних робіт.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач вважає, що витрати, пов'язані зі страхуванням будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами при проведенні будівельно-монтажних робіт, на підставі положень п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають включенню до вартості основних фондів та подальшій амортизації. Зазначене призвело до збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 250714,00 грн.

Колегія суддів з таким висновком апелянта не погоджується з наступних підстав:

Відповідно до пп.8.4.2 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку. Зазначена норма не передбачає збільшення балансової вартості самостійно виготовлених основних фондів на такий вид витрат, як витрати на страхування майна. Посилання відповідача на приписи п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до зазначеної вимоги до первісної вартості об'єкта основних засобів включаються виключно витрати із страхування ризиків доставки основних засобів. Інші витрати на страхування не відносяться до таких витрат.

Крім того, відповідно до пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування майна платника податку та ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що в податковому та в бухгалтерському обліку витрати на страхування не включаються до вартості об'єкту основних фондів (засобів), а тому і не підлягають амортизації.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності твердження відповідача про неправомірне віднесення до складу валових витрат позивача суми, сплаченої останнім за оренду житлового приміщення (квартири), в розмірі 166490,00 грн.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, акт перевірки, а також заперечення проти позову та апеляційна скарга відповідача не містять доказів правомірності висновку щодо віднесення до складу валових витрат суми, сплаченої за оренду квартири.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було досліджено копії податкових декларацій позивача з податку на прибуток за ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV квартали 2011 року, а також оригінали деталізованих бухгалтерських розшифровок адміністративних витрат, здійснених позивачем протягом зазначеного періоду, на підставі чого було зроблено висновок щодо відсутності в складі адміністративних витрат позивача спірних витрат на оренду приміщення (квартири).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не містять будь-яких додаткових обґрунтувань та доказів податкового органу на підтвердження своєї правової позиції, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення скарги.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що обставини, які були розглянуті в межах цієї справи, вже були предметом судового розгляду між цими ж сторонами. Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі №2а-4709/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та набрала законної сили, позов ТОВ «Контур Глобал Солушнс Україна» було задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року №0000192301, яке було винесене безпосередньо за наслідками перевірки та в подальшому відкликано 26 листопада 2012 року самим же податковим органом відповідно до п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.