Рішення № 30811997, 16.04.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 рокуСправа № 912/373/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/373/13-г

за позовом: публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат", Черкаська область, м. Звенигородка

до відповідача: фізичної особи-підприємця Григоренко Людмили Георгіївни, м. Кіровоград

про стягнення 21175,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Звіздун А.М., довіреність № б/н від 23.01.13;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Звенигородський сироробний комбінат" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 28.02.2013 р. про стягнення з фізичної особи - підприємця Григоренко Людмили Георгіївни заборгованості за договором № 27 дистрибуції на продаж продукції від 18.04.2011 року у розмірі 19 392,99 грн., пені в сумі 1434,54 грн., 3% річних в сумі 347,47 грн., всього 21 175,00 грн., з покладенням на відповідача судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням фізичною особою - підприємцем Григоренко Людмилою Георгіївною своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за поставлену продукцію згідно договору дистрибуції на продаж продукції №27 від 18.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2013 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 14.03.2013, яка була надіслана відповідачу за місцем його знаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2013 (а.с.124-125).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011 року між ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат", яке змінило назву на ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" на підставі Закону України "Про акціонерні товариства" (надалі - підприємство) та фізичною особою - підприємцем Григоренко Людмилою Георгіївною (надалі - дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції на продаж продукції №27, згідно з умовами якого підприємство зобов'язується продати, а дистриб'ютор прийняти, оплатити та провести реалізацію молочної продукції на умовах та в строки передбачені даним договором (п. 1.1. договору).

Позивач у період з 2011-2012 роки здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 330 566,30 грн., що підтверджується відповідними доказами, видатковими накладними підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств (а.с.21-88).

Відповідач за умовами п. 4.5. договору дистрибуції на продаж продукції №27 зобов'язався здійснити розрахунок за продукцію не пізніше 14 календарних днів з дати отримання продукції; датою отримання продукції вважається дата, зазначена в накладних документах.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач здійснював оплату за поставлений товар частково та нерегулярно, що підтверджується Реєстром за 2011-2012 р.р. поставленої продукції та перерахованих за неї коштів згідно договору дистрибуції на продаж продукції №27 від 18.04.2011 року (а.с.14-15), у зв'язку з чим, станом на 28.02.2013 року, заборгованість відповідача перед позивачем становила 19 392,99 грн.

Відповідачем повернуто позивачу продукцію на суму 671,98 грн.

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2012 р., за змістом якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 392,99 грн.

З метою досудового врегулювання спору ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" 23.10.2012 року направило на адресу відповідача претензію від 23.10.2012 року №2383 з вимогою погасити заборгованість перед позивачем в сумі 19 392,99 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без реагування.

Станом на 22.02.2013 року заборгованість фізичної особи - підприємця Григоренко Людмили Георгіївни перед ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" становить 19 392,99 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" №471 від 22.02.2013 року (а.с.16).

Оригінали вказаних документів були надані для господарському суду для огляду.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Фізична особа - підприємець Григоренко Людмила Георгіївна своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару в строки визначений договором дистрибуції на продаж продукції №27 від 18.04.2011 року належним чином не виконало. Доказів сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 19 392,99 грн. відповідачем господарському суду подано не було.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 392,99 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 25.07.2012 року по 27.02.2013 року складає 347,47 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення проведення розрахунків за товар відповідно до договору дистрибуції на продаж продукції №27 від 18.04.2011 року, яка згідно розрахунку позивача за період з 25.07.2012 по 20.01.2013 року становить 1 434,54 грн.

В п. 7.2. договору сторони погодили відповідальність дистриб'ютора, а саме: за порушення строків проведення розрахунків передбачених п.4.5., останній сплачує підприємству пеню в розмірі 1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення оплати, починаючи з наступного дня, що йде за днем , коли дистриб'ютор повинен був провести таку оплату.

З огляду на положення п. 7.2. договору та положення ст. ст. 216, 230 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України вимоги позивача про стягнення 1 434,54 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, господарський суд враховує, що позивачем пред'явлено до стягнення суму пені, яка нарахована останнім з дотриманням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (втратив чинність на підставі Закону №5076-VI від 05.07.2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження повноважень представника на зайняття адвокатською діяльністю позивачем подано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №80/45 від 30.12.1993 року на ім'я Звіздуна Анатолія Михайловича.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження отримання та оплати позивачем адвокатських послуг, останнім подано договір про надання правової допомоги від 21.02.2013 року, платіжне доручення №974 від 25.02.2013 року, відповідно до якого адвокат Звіздун А.М. отримав гонорар в сумі 3500,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 3500,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Григоренко Людмили Георгіївни (25002, м. Кіровоград, просп. Перемоги, буд. 12, корп. 3, кв. 56, ідентифікаційний номер 20018155681) на користь публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат" (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35-А, ідентифікаційний код 00447818) основну заборгованість в сумі 19 392,99 грн., пеню в сумі 1434,54 грн., 3% річних в сумі 347,47 грн., 1720,50 грн. судового збору, 3 500,00 грн. витрат пов"язаних із наданням правової допомоги адвоката.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя С. Б. Колодій