Рішення № 30811747, 16.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2013 Справа № 920/408/13-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська», м. Суми

про стягнення 6 128 грн. 00 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач, згідно поданого позову, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 128 грн. 00 коп., у тому числі 5 548 грн. 00 коп. заборгованості по оплаті за надані охоронні послуги відповідно до умов договору № 1761/ФО від 06.03.2012, 431 грн. 00 коп. пені, 149 грн. 00 коп. - сума 3% річних, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вих. № 175 від 15.04.2013), в якому повідомив, що згідно платіжного доручення № 837 від 03.04.2013 він сплатив частину заборгованості у розмірі 1 000 грн. 00 коп., а також просить відкласти розгляд справи через неможливість участі його представника в даному судовому засіданні у зв'язку з його участю в іншій судовій справі.

Розглянувши заявлене у відзиві клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, по-перше, до поданого клопотання не додано доказів, на підтвердження неможливості прибуття представника відповідача в судове засідання через зайнятість у іншому судовому процесі (як то посвідчення про відрядження, повістка про виклик до суду тощо), а по-друге, суд вважає таке відкладення розгляду справи затягуванням судового процесу, оскільки за досить значний строк (провадження у справі було порушено 13.03.2013) відповідач мав можливість скористатись правами, наданими йому ст. 22 ГПК України (визнати позов чи подати обґрунтовані заперечення на нього, ознайомитись з матеріалами справи, сплатити суму заборгованості тощо).

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі 06.03.2012 був укладений договір № 1761/ФО на охорону об'єкта, за умовами якого (п. 1.1) замовник (відповідач у справі) доручив, а виконавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання щодо фізичної охорони силами одного цілодобового (24-х годинного) поста охорони об'єкта замовника, який знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 19 (кондитерська фабрика).

Відповідно до п. 2.2.10 укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за послуги охорони.

Відповідно до п. 4.4 договору по закінченню поточного місяця виконавець (позивач) до 1-го числа наступного місяця надає замовнику (відповідачу) два примірники акту приймання наданих послуг. Замовник до 5-го числа наступного місяця зобов'язаний підписати акт і повернути один примірник виконавцю.

Згідно з актом надання послуг № 977 від 31.03.2012, складеного на виконання умов договору № 1761/ФО, позивачем були надані послуги з охорони об'єкта у березні 2012 року на загальну суму 7 548 грн. 00 коп. Даний акт підписаний повноважним представником відповідача без зауважень та претензій.

Відповідно до п. 4.3 укладеного договору оплата послуг по охороні здійснюється замовником до 20 числа поточного місяця шляхом перерахування визначеної у рахунку-фактурі суми.

В позовній заяві позивач зазначає, що з 01.04.2012 дію договору № 1761/ФО за домовленістю між сторонами було припинено, однак відповідач, в порушення взятих не себе зобов'язань, не оплатив у повному обсязі послуги, надані йому позивачем протягом березня 2012 року (позивачем до матеріалів справи додані докази часткової сплати заборгованості у розмірі 2 000 грн. 00 коп. - платіжні доручення № 356 від 18.04.2012, № 456 від 11.05.2012).

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором встановлений у ході судового розгляду та підтверджений матеріалами справи, зокрема: копією договору № 1761/ФО на охорону об'єкта від 06.03.2012, актом надання послуг № 977 від 31.03.2012.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивачем зобов'язання за договором № 1761/ФО від 06.03.2012 виконані належним чином, що підтверджено матеріалами справи та доведено в ході судового розгляду позивачем.

Відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання щодо строків оплати наданих послуг належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 5 548,00 грн. та змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Ані доказів сплати заборгованості, ані аргументованих заперечень щодо позовних вимог відповідачем подано до суду не було.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, а тому визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Повідомлення відповідача щодо сплати ним 1 000 грн. 00 коп. у рахунок погашення заборгованості за договором на охорону об'єкта суд до уваги не приймає, оскільки додана при цьому копія платіжного доручення № 837 від 03.04.2013 не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України через відсутність будь-яких банківських відміток, які б підтверджували факт перерахування вказаної грошової суми.

Крім основного боргу, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 431 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 3% річних в сумі 149 грн. 00 коп.

Розглянувши зазначені вимоги позивача, суд зазначає наступне.

Умовами укладеного договору (пунктом 5.1) сторонами узгоджено, що у випадку ненадходження коштів за надані послуги до закінчення поточного місяця виконавцем (позивачем) нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача сум пені, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідачу були правомірно нараховані 3% річних в розмірі 149 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська» (40030, м. Суми, вул. Путивльська, 19; код ЄДРПОУ 37430216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» (03087, м. Київ, Чоколівський б-р, 27-Б; код ЄДРПОУ 21610122) 5 548 грн. 00 коп. основного боргу, 431 грн. 00 коп. пені, 3% річних в сумі 149 грн. 00 коп., 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013.

Суддя В.Л.Котельницька