Рішення № 30811341, 19.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6144/13 19.04.13

За позовом До Про Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» Державне територіальне галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» стягнення 23 283,46 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача: Від відповідача: Не з'явився Мироненко А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення 23 283,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №ПЗ/Т-121168/НЮ на ремонт та шліфування колінчатих валів тепловозів від 30.05.2012 позивач надав відповідачу послуги з ремонту та шліфування колінчастих валів тепловозів ЧМЕЗ на загальну суму 21 162,00 грн., а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 21 162,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 608,89 грн., 3% річних у розмірі 427,87 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 84,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.04.2013.

17.04.2013 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника позивача до міста Харкова та неможливістю його прибуття у судове засідання.

В судове засідання представник позивача згідно заявленого клопотання не з'явився.

У судове засідання представник відповідача з'явився та надав відзив на позовну заяву, за змістом якого просив суд відмовити позивачу у стягненні штрафних санкцій на підставі ст.83 ГПК України. До відзиву відповідачем було також додано докази повного погашення суми основного боргу у розмірі 21 162,00 грн., стягнення якої є предметом позовних вимог.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2012 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір на ремонт та шліфування колінчатих валів тепловозів №ПЗ/Т-121168/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає, а виконавець здійснює ремонт та шліфування колінчастих валів тепловозів ЧМЕЗ (далі об'єктів), переданих замовником виконавцю, згідно правил ремонту та в обсягах згідно Додатку №1.

Відповідно до п.3.2.3. Договору замовник зобов'язується оплатити виконані виконавцем роботи згідно з умовами цього договору та укладених додаткових угод.

Відповідно до п.4.5. Договору сума договору, визначена за погодженими договірними цінами, складає: 21 162,00 грн. (разом з ПДВ), при цьому транспортування об'єктів в ремонт та з ремонту виконується за рахунок замовника.

Згідно Додатку №4 до договору «Протокол погодження ціни ремонту та шліфування колінчатих валів» сторони визначили вартість ремонту та шліфування колінчатого вала дизеля К6S310DR серія ЧМЕЗ у кількості 1 штука у розмірі 21 162,00 грн.

Як зазначає позивач, ним було виконано умови договору щодо надання послуг з ремонту у повному обсязі та належним чином, про що свідчить отримання відремонтованої продукції представником відповідача Коробенко Олегом Миколайовичем згідно довіреності №454 від 21.05.2012.

За наслідками надання послуг з ремонту позивачем було виставлено відповідачу для оплати рахунок №135 від 30.05.2012 на суму 21 162,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.10.2012 та від 16.11.2012 щодо наявної заборгованості відповідача по оплаті рахунку на суму 21 162,00 грн.

Проте відповідач вказаний рахунок не оплатив, відповіді на претензію не надав.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих на підставі Договору послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 21 162,00 грн.

Договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.4. Договору розрахунки за ремонт об'єктів проводяться після акцептування рахунку на підставі акту перевірки виконаних робіт у локомотивному депо замовника, що оформлюється на протязі 3 банківських днів від дати надходження об'єкту до замовника з послідуючою його оплатою протягом 30 банківських днів.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.4 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги з ремонту мало бути виконане не пізніше 30 банківських днів з дати виставлення рахунку, тобто до 16.07.2012.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі було погашено суму основної заборгованості у розмірі 21 162,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №468 від 16.04.2013.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у разі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмір 21 165,00 грн. відсутній, а відтак провадження у справі в даній частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 427,87 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 84,70 за період 16.07.2012 по 18.03.2012, а також пеню у розмірі 1 608,89 грн. за період 16.07.2012 по 16.01.2013.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

При цьому, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини (наявність тяжкого фінансового становища) не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання (прострочення) грошового зобов'язання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проте відповідачем до відзиву не було додано жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин або тяжкого фінансового становища, що не дає суду підстав для задоволення клопотання відповідача.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за несвоєчасний та не в повному обсязі розрахунок замовника з виконавцем за виконаний обсяг робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг становить 1 604,50 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 4,39 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає за можливе задовольнити їх у розмірі визначеному позивачем у розрахунку.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ враховуючи визначений Договором строк виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

За перерахунком суду розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, становить -0,21 грн., що має невід'ємне значення, а тому суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь 3% річних у розмірі 427,87 грн. та пені у розмірі 1 604,50 грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 21 162,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача із позовом до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул.. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 25883147) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпропетровськ, вул.. Краснозаводська, 7, код ЄДРПОУ 00659101) 3% річних у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 87 коп., пеню у розмірі 1 604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 21 162,00 грн. припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Куркотова Є.Б.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2013.