Постанова № 30810794, 17.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6821/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю:

представника позивача - Конева К.С.

представника відповідача - П`ятниченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006972200, № 0006962200 від 07.09.2012 року та № 0000222205 від 27.04.2012 року , -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2012 року № 0006972200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 112238 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн., від 07.09.2012 року № 0006962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 89790 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 3 грн. та від 27.04.2012 року № 0000222205, яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 143623,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що покладені перевіряючими в основу акту перевірки висновки про безтоварність господарських операцій із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності. При цьому, представник позивача вважав, що висновки акту ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Представник позивача просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.3-9).

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від № 0006972200 від 07.09.2012 року, № 0006962200 від 07.09.2012 року та № 0000222205 від 27.04.2012 року прийняті на підставі акту перевірки, який складено за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бєлтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.10.2010 по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.10.2010 року по 31.12.2011 року та рішення ДПС України. Представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог 1) п.п 5.2.1, п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9, п.5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та 2) п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., (зі змінами та доповненнями), п.198.2, п. 198.3, п.198.6 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.10.2010 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень виданих ДПІ у Біляївському районі:

- від 15.03.2012 року № 19/22, виданого головному державному податковому ревізору-інспектору сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, раднику податкової служби 3 рангу Підмазко І.К.,

- від 15.03.2012 року № 27/22, виданого головному державному податковому ревізору-інспектору сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, інспектору податкової служби 2 рангу Черновецькій І.М.,

- від 15.03.2012 року № 26/22, виданого головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, інспектору податкової служби 1 рангу Неплію О.В.,

- від 15.03.2012 року № 25/22, виданого старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, інспектору податкової служби 2 рангу Бондаренко О.С.,

- від 15.03.2012 року № 24/22, виданого старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу погашення податкового боргу ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, інспектору податкової служби 2 рангу Слівінській В.В.,

- від 15.03.2012 року виданого головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за проведення готівкових розрахунків управління податкового контролю ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, інспектору податкової служби 1 рангу Димитрову А.В.,

- від 15.03.2012 року № 22/22 виданого старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за проведення готівкових розрахунків управління податкового контролю ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС, інспектору податкової служби 1 рангу Тараканову О.В.,

- від 15.03.2012 року № 21/22 виданого начальнику відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС в Одеській області, раднику податкової служби 2 рангу Ткаченко А.В.,

- від 15.03.2012 року № 21/22 виданого відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС в Одеській області, раднику податкової служби 3 рангу Ротар С.М. на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Бєлтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.10.2010 по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 295/22/37260797 від 11.04.2012 року про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бєлтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.10.2010 по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с.23-76).

На підставі акту перевірки ДПІ у Біляївському районі м. Одеси Одеської області ДПС та рішення ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006972200 та № 0006962200 від 07.09.2012 року., № 0000222205 від 27.04.2012 року за порушення вимог 1) п.п 5.2.1, п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9, п.5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та 2) п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., (зі змінами та доповненнями), п.198.2, п. 198.3, п.198.6 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.10.2010 року, п.п. 2.8 п.2, п.п.3.5 п.3 Постанови № 637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року в редакції від 29.06.2009 року, якими позивачу за податковим повідомленням-рішенням № 0006972200 від 07.09.2012 року збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 112239 грн. 00 коп. із них: 112238 грн. - основний платіж та 1 грн. - штрафна (фінансова) санкція, за податковим повідомленням-рішенням № 0006962200 від 07.09.2012 року збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 89793 грн. 00 коп. із них: 89790 грн. - основний платіж та 3 грн. - штрафна (фінансова) санкція та за податковим повідомленням-рішенням № 0000222205 від 27.04.2012 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 143623 грн. 08 коп.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби прийняті правомірно та не підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що між ТОВ «Бєлтранс» та ПП «Інвест Пром» укладено договір поставки № 1503 від 15.03.2011 року (а.с.82-85), згідно умов даного договору Постачальник (ПП «Інвест Пром») зобов'язується поставити Покупцеві (ТОВ «Бєлтранс») автомобільні товари. Позивачем на підтвердження виконання умов договору поставки надано суду видаткову накладну № 54 (а.с.90), податкову накладну № 1119 (а.с.92) та видатковий ордер.

Крім того, між ТОВ «Бєлтранс» та ПП «Ново-Ком» укладено договір поставки № 1602 від 16.02.2011 року (а.с.86-89), згідно умов даного договору Постачальник (ПП «Ново-Ком») зобов'язується поставити Покупцеві (ТОВ «Бєлтранс») автомобільні товари. Позивачем на підтвердження виконання умов договору поставки надано суду видаткову накладну № 154 (а.с.91), податкову накладну № 1130 (а.с.93) та видатковий ордер.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме - лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Разом з тим, як вказано вище, обов'язковою умовою формування податкового кредиту з податку на додану вартість є не лише наявність податкових накладних та відповідних первинних документів, а і фактичність безпосередньої поставки товарів. При цьому будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а у разі її відсутності не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Обов'язок складання товарно-транспортних накладних під час перевезення вантажів передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованими на відміну від вищезгаданого акта у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568.

Так, згідно з п. 11.1 зазначених Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з положеннями п. 1 зазначених Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, згідно з встановленими правилами один екземпляр товарно-транспортної накладної повинен залишатися у вантажоотримувача.

Отже, судом встановлено, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Інвест Пром», а також ПП «Ново-ком».

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Суд погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту належними первинними документами.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що господарські операції позивача з контрагентом суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби № 0006972200 та № 0006962200 від 07.09.2012 року., № 0000222205 від 27.04.2012 року, прийняті без порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим не підлягають скасуванню.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 12 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006972200, № 0006962200 від 07.09.2012 року та № 0000222205 від 27.04.2012 року - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 17 квітня 2013р.

Суддя Л.М. Токмілова

Повний текст постанови складено 17 квітня 2013 року.