Ухвала суду № 30810304, 11.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" квітня 2013 р. Справа № 817/274/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз А" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз А" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз А" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 року №0248691541, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" у сумі 13357,50 грн., з яких: 10686,00 грн. - за основним платежем; 2671,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з"явились, про день, час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що у жовтні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз А" у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт №634/15-200/37382330 від 04.10.2012 року.

На підставі акту перевірки органом державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 року №0248691541, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 10686,00 грн. - за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2671,50 грн.

Як вбачається з акту перевірки, в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення покладено висновки відповідача про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI внаслідок включення до податкового кредиту серпня 2012 року податкової накладної №1 від 03.08.2012 року на суму 664116,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 10686,00 грн., отриманої від підприємця ОСОБА_4, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи стверджується, що у серпні 2012 року позивач уклав з підприємцем ОСОБА_4 (продавець) договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції українського походження урожаю 2012 року на суму 64800,00 грн. (в тому числі ПДВ 10800,00 грн.) +/-5%. За даним договором позивач придбав ячмінь у кількості 35,62 тонн на загальну суму 64116,00 грн. та здійснив оплату в повному обсязі.

Контрагент виписав позивачу податкову накладну від 03.08.2012 року №1 на суму 64116,00 грн. (у тому числі ПДВ 10686,00 грн.), яку позивач вніс до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, а податок на додану вартість у сумі 10686,00 грн. включив до складу податкового кредиту за серпень 2012 року, що відобразив у податковій декларації за відповідний період.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при формуванні податкового кредиту серпня 2012 року допущено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

В силу положень, закріплених у абз.1, 2, 7 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. А в разі відмови надати податкову накладну або в разі порушення порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_4 03.08.2012 року була виписана одна податкова накладна на адресу позивача №1 від 03.08.2012 року на суму ПДВ 10686 грн. за двома поставками за договором.

ФОП ОСОБА_4 03.08.2012 року, через помилковість вказаної податкової накладної, вдруге направив податкові накладні за №1 та №2 від 03.08.2012 року по кожній поставці окремо на суму ПДВ 5343грн. кожна та просив замінити невірно виписану податкову накладну №1 від 03.08.2012 року та прийняти до обліку вказані дві податкових накладних.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість зазначив в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних помилково виписану контрагентом податкову накладну за №1 від 03.08.2012 року на суму ПДВ 10686 грн. та подав звіт в електронному вигляді до податкового органу 20.09.2012 року, яку не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних. Намагання позивача виправити помилку шляхом направлення контролюючому органу в той же день повторно зазначений реєстр з виправленими помилками не мали позитивних наслідків, оскільки програма електронної звітності не передбачає можливості подачі таких документів повторно.

Слід зазначити, що відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України №969 від 21.12.2010 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення» визначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Проте, в даному випадку відсутній факт відмови ФОП ОСОБА_4 у наданні податкової накладної, крім того звернення покупця із скаргою є його правом, а не обов'язком.

Отже дії ФОП ОСОБА_4 щодо не реєстрації в Єдиному державному реєстрі помилково виписаної податкової накладної не можуть слугувати підставою для позбавлення ТОВ "Союз А" права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в наданому до ДПІ реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивачем за серпень 2012 року була відображена невірна податкова накладна №1 від 03.08.2012 року на суму ПДВ 10686,00 грн. та в ньому не було відображено зроблені в податковому обліку виправлення, тобто отримання вірних податкових накладних.

Згідно листа ДПА України №16847/7/16-1517-26 від 18.08.2010 року "Про податкові накладні, отримані у періодах, відмінних від періодів їх виписування" виправлення помилки в реєстрі здійснюється за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок коректурним методом або методом "сторно". Застосування коректурного методу виправлення помилки допускається лише до того реквізиту, виправлення якого не призводить до змін показників у реєстрі. Коригування помилкових записів у реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Наказом №1002 ДПА України від 24.12.2010 року «Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» закріплено, що коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 198 ПК України позивачем правомірно було віднесено до податкового кредиту за серпень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10686,00 грн. по операціях з ФОП ОСОБА_4, що підтверджена податковими накладними за №1 та №2 від 03.08.2012 року, які виписані належним чином та своєчасно. А відтак, позов є богрунованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року по справі №817/274/13-а прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз А" задовольнити. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2013 р. скасувати.

Адміністративний позов Товариства обмеженою відповідальністю "Союз А" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби №0248691541 від 19.10.2012 року

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз А" вул.Кавказька,2,м.Рівне,33028

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023