Рішення № 30806540, 15.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.13р. Справа№ 914/1155/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної автотехніки Автек», м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м.Дрогобич Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 740 486 грн. 77 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецький Ю.О.

Представники:

від позивача: Євстіфєєв - представник (довіреність б/н від 04.03.2013р., дійсна до 04.03.2014р.);

від відповідача: Костишак В.М. - начальник юридичного відділу (довіреність №563 від 01.03.2013р., дійсна до 29.02.2014р.).

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про стягнення заборгованості в сумі 740 486 грн. 77 коп. у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 25.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.04.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та невиконання ним вимоги ухвали суду від 25.03.2013р., а також з метою надання відповідачеві, як стороні по справі, можливості скористатися процесуальним правом для захисту своїх інтересів, розгляд справи відкладено на 15.04.2013р.

В судовому засіданні 15.04.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд, з урахуванням виправлень арифметичної описки, позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 740 486 грн. 77 коп. (в т.ч. 649 000 грн. 00 коп. - основого боргу, 21 070 грн. 27 коп. - пені, 64 900 грн. 00 коп. - штрафу, 1 298 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 4 218 грн. 50 коп. - 3% річних), а також судового збору в сумі 14 809 грн. 74 коп.

В судовому засіданні 15.04.2013р. представник відповідача документально позовних вимог не спростував, відзиву на позов не надав, вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне:

04.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (продавець, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (покупець, відповідач по справі) укладено договір купівлі-продажу №СФСВ-00843 (далі по тексту - договір). Цей договір укладено з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним договором (п.9.2. договору).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступний товар та послуги: автомобільне шасі МАЗ-533702-240 в кількості 2 шт. на суму 649 000 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Оплата за договором здійснюється на підставі рахунку-фактури №СФСВ-00843 від 04.12.2012р. (п.5.3. договору).

На підтвердження поставки товарів за договором, позивачем був виставлений рахунок-фактури №СФСВ-00843 від 04.12.2012р. на суму 649 000 грн. 00 коп.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що передача і приймання товару оформляється актом прийому-передачі товару. Зобов'язання продавця щодо передачі товару є виконаним з моменту підписання акта прийому-передачі товару (п.4.5. договору).

На виконання умов п.4.3. договору та відповідно до акту прийому-передачі від 07.12.2012р. продавець передав, а покупець прийняв товар: МАЗ-533702-240, шасі Y3М533702C0011759, двигун №С0502832 та МАЗ-533702-240, шасі Y3M533702C0011688, двигун №С0499791.

Відповідно до накладної №РАСВ-00219 від 07.12.2012р. відповідач отримав від позивача автомобіль МАЗ-533702-240, шасі Y3М533702C0011759, двигун №С0502832 в кількості 1 шт. на суму 324 500 грн. 00 коп. (з ПДВ) та автомобіль МАЗ-533702-240, шасі Y3M533702C0011688, двигун №С0499791 в кількості 1 шт. на суму 324 500 грн. 00 коп. (з ПДВ). Загальна вартість товарів становить 649 000 грн. 00 коп. (з ПДВ). Ці товари були отримані відповідачем, через Петрах Оксану Іванівну по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1081 від 07.12.2012р.

07.03.2013р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію-вимогу з проханням негайного погашення заборгованості. Однак відповідачем ця претензія-вимога залишена без відповіді та реагування.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 649 000 грн. 00 коп.

Ціна товару, визначена у п.1.1. договору, є дійсною за умови виконання покупцем умов п.5.1. цього договору (п.3.2. договору).

Згідно п.5.1. договору покупець зобов'язаний перерахувати вартість товару в сумі 649 000 грн. 00 коп. в термін до 29.12.2012р.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем коштів на поточний рахунок позивача в сумі 649 000 грн. 00 коп.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати товару, покупець сплачує продавцю неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів не отриманих в оплату за товар. У випадку порушення строків оплати товару більше ніж на 20 календарних днів покупець окрім пені сплачує продавцю штраф в розмірі 10 % від суми неоплачених коштів (п.6.8 договору).

Відповідно до п.6.7. договору, ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, позивач за період з 30.12.2012р. по 18.03.2013р. нарахував відповідачеві пеню в сумі 21 070 грн. 27 коп. Крім того, згідно п.6.8 договору позивачем нараховано штраф у сумі 64 900 грн. 00 коп.

Суд здійснюючи перерахунок пені за період з 30.12.2012 по 18.03.2013р., дійшов висновку що її розмір повинний становити не 21 070 грн. 27 коп., як вказує позивач, а 21 012 грн. 70 коп.

Також позивач, на підставі ст.625 ЦК України, за період з 30.12.2012р. по 18.03.2013р. нарахував відповідачеві 1 298 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 4 218 грн. 50 коп. - 3% річних.

При нарахуванні 3% річних, позивач не врахував кількість днів у 2012 році (366 днів).

Суд здійснюючи перерахунок 3% річних за період з 30.12.2012 по 18.03.2013р., дійшов висновку що їх сума повинна становити не 4 218 грн. 50 коп., як вказує позивач, а 4 213 грн. 76 коп.

Доказів повного погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день прийняття рішення, відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. №01-06/908/2012 зазначено про наступне. У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить законодавству.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо продажу автомобілів МАЗ-533702-240, шасі Y3М533702C0011759, двигун №С0502832 в кількості 1 шт. та МАЗ-533702-240, шасі Y3M533702C0011688, двигун №С0499791 в кількості 1 шт. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Викладене підтверджується актом прийому-передачі від 07.12.2012р., видатковою накладною №РАСВ-00219 від 07.12.2012р., які підписані відповідачем без жодних застережень, рахунком-фактурою №СФСВ-00843 від 04.12.2012р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №1081 від 07.12.2012р. Відповідач в порушення зобов'язання, передбаченого договором купівлі-продажу №СФСВ-00843 від 04.12.2012р. не оплатив вартості придбаного товару.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 649 000 грн. 00 коп. - основного боргу; 21 012 грн. 70 коп. - пені, 64 900 грн. 00 коп. - штрафу, 1 298 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 4 213 грн. 76 коп. - 3% річних). Решта позовних заяв до задоволення не підлягає.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), ст.193, ч.2 ст.218, ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00240158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної автотехніки Автек» (01001, м.Київ, вул.Рибальська, 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33996560) 649 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 21 012 грн. 70 коп. - пені, 64 900 грн. 00 коп. - штрафу, 1 298 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 4 213 грн. 76 коп. - 3% річних та 14 808 грн. 49 коп. - судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог, відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 19.04.2013р.

Суддя Гулик Г.С.