Рішення № 30805201, 17.04.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/4225/12 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді: Стрюк Л.І.

за участю секретаря: Недавній Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів за позовом ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.10.2008 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11403958000 відповідно до умов якого позивач отримала кредит у розмірі 485 000,00 грн. під 21,80 % річних з кінцевим терміном погашення до 17.10.2018 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань 17.10.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки.

Позивач зазначає, що договір укладений нею під впливом оману, оскільки банк не надав чіткої, правдивої інформації про істотні умови кредиту, що мало для неї велике значення при вирішенні питання про укладення кредиту; крім того під час укладання договору порушені її права як споживача кредитної послуги, оскільки договір суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та іншим нормам чинного законодавства.

Договір поруки теж не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений з ОСОБА_2, з яким позивач на момент укладення споживчого кредиту перебувала у шлюбі. Таким чином, в силу положень сімейного кодексу останній теж вважається позичальником, що унеможливлює укладення з ним договору поруки.

Просила визнати недійсними кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11403958000 від 17.10.2008 року , укладений між нею та АКІБ «УкрСиббанк» та договір поруки № 278806 від 17.10.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2; застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути з відповідача на її користь усі платежі, сплачені у рамках обслуговування кредиту у сумі 103 901,78 грн.

Під час судового розгляду третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2 звернувся з позовом до АКІБ «УкрСиббанк про визнання недійсним договору поруки та зобов'язання вчинити певні дії. Позов обґрунтовується тим, що договір поруки від 17.10.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент укладення зазначеного договору та договору споживчого кредиту ОСОБА_3 вони перебували у шлюбі. Таким чином, в силу положень Сімейного кодексу ОСОБА_2 теж вважається позичальником, що унеможливлює укладення з ним договору поруки.

Крім того, зазначав, що рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 27.08.2010 року з нього та ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь АКІБ «УкрСиббанк заборгованість за спірним кредитним договором у сумі 648 065,20 грн. У добровільному порядку позичальники сплатили частину зазначеної суми - 587 685,00 грн., проте не дивлячись на це банком звернуто до примусового виконання виконавчий лист на суму 648 065,20 грн. та на даний час державними виконавцями неправомірно проводяться стягнення на зазначену суму.

Просив визнати недійсними договір поруки № 278806 від 17.10.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, зобов'язати АКІБ «Укрсиббанк» встановити фактичну суму його нинішнього боргу та зупинити виконання ВДВС Полтавського РУЮ рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 27.08.2010 року про стягнення з нього на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за спірним кредитним договором.

Ухвалою суду від 06.02.2013 року дану справу об'єднано з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів.

У судове засідання позивач ОСОБА_1, її представник та третя особа на стороні позивача із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності не надали

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, пред'явлені вимоги не визнали повністю, проти їх задоволення заперечували, посилаючись на те, що при укладенні спірних договорів дотримані всі вимоги закону і підстав для визнання їх недійсними немає, відповідно, відсутні підстави для стягнення збитків. Зазначали, що позивачем пропущений строк звернення до суду з зазначеним позовом і просили застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів та позов ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що 17.10.2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11403958000, відповідно до умов якого позивач отримала кредит у розмірі 485 000,00 грн. під 21,80 % річних з кінцевим терміном погашення до 17.10.2018 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань 17.10.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки (а.с. 5-6). Вказаний договір підписано сторонами, дійсність підписів в судовому розгляді не оспорювалась.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вказані частини ст. 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Надані суду документи свідчать про те, що при укладенні кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11403958000 від 17.10.2008 року ОСОБА_1 проінформовано про всі його істотні умови, спосіб та терміни погашення кредиту, розмір та терміни сплати процентів та інших платежів тощо, що підтверджується підписом позивача на договорі; шляхом укладення і підписання даного договору ОСОБА_1 засвідчила, що письмово ознайомлена про всі збори, відсотки, тарифи, комісії та інші елементи вартості кредиту, визначені ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», про що засвідчила своїм підписом. Зазначене підтверджує додаткова угода №1 від 17.10.2008 року до кредитного договору (а.с. 35-40).

При таких обставинах власні дії позивача, що виразилися у підписанні кредитного договору та здійсненні напису щодо ознайомлення з його умовами і відсутністю претензій, є підтвердженням ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом укладеної нею угоди та бажанням щодо настання правових наслідків, обумовлених цим договором.

Тому обставин, які б свідчили про недійсність зазначеного правочину, відсутні.

Стосовно визнання договору недійсним на підставі ст. 230 ЦК України як такого, що укладений під впливом обману судом встановлено наступне.

За змістом ст. 230 ЦК України правочин визначається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Тому посилання позивача на те, що банк, під час укладання кредитного договору ввів її в оману, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження того, що банком вчинялися такі дії.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсними кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11403958000 від 17.10.2008 року є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З цих підстав не підлягають і задоволенню вимога про стягнення платежів, сплачених у рамках обслуговування кредиту у розмірі 103 901,78 грн.

Щодо вимоги про визнати недійсним договору поруки, то вона теж не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дала письмову згоду чоловіку на укладання договору поруки (а.с. 41). Також не заслуговують на увагу посилання позивача та третьої особи на недійсність договору поруки з підстав, визначених у ч. 4 ст. 65 СК України , оскільки з вказаної норми не вбачається підстав вважати, що у випадку, якщо поручителем по кредитному договору є чоловік позичальника, то вважається, що кредитний договір укладено і з ним.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 про зобов»язаня ПАТ «Укрсиббанк» встановити фактичну суму його боргу за кредитним договором та зупинити виконання ВДВС Полтавського РУЮ рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 27.08.2010 року про стягнення з нього на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за спірним кредитним договором, оскільки цивільним процесуальним законодавством визначений спеціальний порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаний з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів та позов ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, безпідставними тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 215,261,262,267, 638, ЦК України, ст.. 65 СК України, (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»), ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів та позову ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк