Рішення № 30804756, 09.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2857/13 09.04.13

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Восток-Запад».

До Приватного підприємства «Євромаш».

про стягнення 53 154, 74 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Ващенко Л.М. - представник за довіреністю №8 від 12.03.2013.

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 09.04.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 53 154, 74 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 було порушено провадження справі №910/2857/13 та призначено її до розгляду на 21.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 розгляд справи №910/2857/1 було відкладено до 09.04.2013.

В процесі провадження у справі, позивач через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву, в якій збільшує свої позовні вимоги.

В судовому засіданні 09.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору на постачання ячменю №1524 від 14.06.2012 було поставлено ячмінь фуражний на суму 69 335, 00 грн., проте відповідач здійснив оплату поставленого товару - лише частково, в розмірі 20 000, 00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 49 335, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню - 3 183, 12 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних - 636, 62 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 09.04.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів - не виконав, письмових пояснень по суті спору, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеного у позовній заяві, що подана до суду відповідачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також, в судовому засіданні 09.04.2013 судом було розглянуто заяву позивача щодо збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу - 49 335, 00 грн., пеню - 4 891, 12 грн. та судові витрати.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 15.03.2013, суд приймає заяву позивача щодо зміни позовних вимог до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог в частині пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 між Приватним сільськогосподарським підприємством «Восток Запад» (позивач), як постачальником, та Приватним підприємством «Євромаш» (відповідач), як покупцем, було укладено договір на постачання ячменю №1524, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити ячмінь фуражний кількістю 100 (сто) тонн +/- 5% (п.1.1.).

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору ціна за одну тонну товару становить 1 750, 00 грн. (п.2.1.); Зазначений в договорі товар поставляється з 14.06.2012 по 14.07.2012 Постачальником за власний рахунок (п.3.1.); Постачання здійснюється на умовах: DDP (Інкотермс-2010) транспортом Постачальника та за його рахунок за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, що буде підтверджено видатковими накладними (п.3.2.); Поставка окремих партій в межах терміну зазначеного в п.3.1. договору Постачальник повинен погодити з Покупцем (п.3.3.); Постачальник надає слідуючі документи на товар: товаротранспортні накладні; податкові накладні; видаткові накладні; якісне посвідчення (п.3.4.); Оплата за товар здійснюється Покупцем на користь Постачальника шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом одного банківського дня з моменту поставки (передачі) Покупцю партій товару та документів згідно п.3.2. та п.3.4. договору (п.4.1.); У випадку невиконання або неналежного виконання умов Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені у зв'язку з цим збитки понад пеню зазначену в п.5.2. (п.5.1.); У випадку затримки платежу більш ніж 3 банківських днів Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.5.3.); Сплата пені та відшкодування збитків Сторонами не звільняє їх від виконання своїх обов'язків за Договором (п.5.4.); Всі суперечності, які можуть виникнути по Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У випадку, якщо Сторони не прийдуть до згоди, то справа передається до Господарського суду, відповідно до діючого в Україні законодавства (п.6.1.).

Згідно з накладною №58 від 26.06.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивачем було передано відповідачу товар (ячмінь фуражний) в об'ємі 39, 620 тонн, на загальну суму 69 335, 00 грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №0012 від 26.06.2012, типової форми N1-ТН, позивач поставив в пункт призначення товар (ячмінь фуражний) масою нетто 39, 620 тонн , а відповідач прийняв поставлений товар в повному об'ємі, без жодних зауважень та заперечень (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), на отримання цінностей від ПСП «Восток-Запад» (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), видана ПП «Євромаш» на ім'я Пазушко О.В., останній був уповноважений на отримання товару від позивача.

Відповідно до платіжного доручення №24 від 04.07.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), відповідачем, через відділення АТ «Фінанси та кредит», було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину грошових коштів за поставлений товар, в розмірі 20 000, 00 грн.

Згідно з претензією (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи), позивач звернувся до відповідача з пропозицією розрахуватися за поставлений товар врозмірі 49 335, 00 грн., та зазначає, що у випадку не виконання свого зобов'язання на протязі на протязі 10 днів буде вимушений звернутися до суду.

Згідно з описом вкладення у цінний лист від 21.03.2013 та квитанцією Укрпошти №3342 від 21.03.2013., позивач повторно направив відповідачу, пакет документів зазначених в п.3.4 договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ним було виконано свої зобов'язання за договором постачання ячменю №1524 від 14.06.2012, було поставлено ячмінь фуражний на суму 69 335, 00 грн., проте відповідач здійснив оплату поставленого товару - лише частково, в розмірі 20 000, 00 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар згідно договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012, в розмірі 49 335, 00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012, як продавцем, було передано у власність відповідача ячмінь фуражний (товар) в об'ємі 39, 620 тонн, на загальну суму 69 335, 00 грн., що підтверджується накладною №58 від 26.06.2012 а також товарно-транспортною накладною №0012 від 26.06.2012. а також передав відповідачу, пакет документів зазначених в п.3.4 вищевказаного договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.03.2013 та квитанцією Укрпошти №3342 від 21.03.2013.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару, встановлений п. 4.1. договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012 - виконав лише частково, в розмірі 20 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 від 04.07.2012, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 49 335, 00 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором постачання ячменю №1524 від 14.06.2012 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали у справі свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором постачання ячменю №1524 від 14.06.2012 в розмірі 49 335, 00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 49 335, 00 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором постачання ячменю №1524 від 14.06.2012, позивач у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 636, 62 грн. а також у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 891, 12 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині пені).

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), та встановлено, що при нарахуванні такої Позивачем було допущено помилку при визначені періодів, а також не було дотримано вимог приписів ст. 232 Господарського кодексу України, де зазначено, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання можливе лише за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом.

У зв'язку з вищевикладеним, суд врахувавши положення п.5.3. договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012 а також приписи ст. 232 Господарського кодексу України, провів власний розрахунок який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення69335,0030.06.2012 - 04.07.201257,5000 %0,041 %*142,0849335,0005.07.2012 - 29.12.20121787,5000 %0,041 %*3599,03Отже, з урахуванням п.5.3. договору постачання ячменю №1524 від 14.06.2012, приписів ст. 232 Господарського кодексу України та розрахунку суду, загальна сума пені складає 3 741, 10 грн., але враховуючи, що позивачем у заяві про збільшення позовних вимог до стягнення заявлена сума пені у розмірі 4891, 12 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 741, 10 грн., за період з 30.06.2012 по 29.12.2012.

Крім того, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних, з яким суд погоджується щодо строків, ставок, методики та сум нарахувань в розмірі 636, 62 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: основний борг - 49 335, 00 грн., 3% річних - 636, 62 грн. та пеня - 3 741, 10 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Євромаш», ЄДРПОУ 31280193 (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Восток-Запад», ЄДРПОУ 32187750 (11201, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, смт. Ємільчине, вул. Блюхера, буд. 27) основний борг - 49 335 (сорок дев'ять тисяч триста тридцять пять) грн. 00 коп., пеню - 3 741 (три тисячі сімсот сорок одна) грн. 10 коп., 3% річних - 636 (шістсот тридцять шість) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 44 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 15.04.2013