Рішення № 30804625, 11.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4149/13 11.04.13

За позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в

особі Київської міської ради

До Дочірнього підприємства «Фірма «Київ-Транссервіс»

Про зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Прокурор Холявінська І.В. - посвідчення

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 11.04.2013 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Деснянського району міста Києвав порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» (відповідача) про зобов'язання повернути Київській міській раді, як органу, який здійснює повноваження у сфері представлення інтересів територіальної громади міста Києва, земельну ділянку площею 0,1796 га, вартістю 303 709,37 грн., кадастровий номер 8000000000:62:033:0047), що розташована на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 було порушено провадження у справі № 910/4149/13, розгляд справи було призначено на 26.03.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 розгляд справи відкладено до 11.04.2013.

В судовому засіданні 11.04.2013 прокурор викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обгрунтування поданого в інтересах держави позову прокурор посилається на те, що на виконання п. 86 рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" від 10.07.2003 № 638/798 (в редакції рішення Київської міської ради від 18.11.2006) між відповідачем та Київською міською радою 09.06.2005 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1796 га, вартістю 303 709,37 грн., кадастровий номер 8000000000:62:033:0047), що розташована на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі міста Києва строком на 5 років, а умовами договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає за актом приймання - передавання орендодавцеві земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання. Але відповідачем після закінчення строку дії договору, оренди земельну ділянку повернуто не було, що на думку прокурора згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі» є підставами для зобов'язання відповідача повернути наведену вище земельну ділянку Київській міській раді в судовому порядку.

Київська міська рада в судові засідання 26.03.2013 та 11.04.2013 представників не направляла, причин неявки представників суд не повідомляла. Про проведення судового засідання була повідомлена належним чином за адресою свого місцезнаходження. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавала. Також, суд зазначає про те, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах щодо надання документів через канцелярію суду, про що зазначалось в ухвалах суду від 07.03.2013 та від 26.03.2013.

Відповідач своїх представників у судові засідання 26.03.2013 та 11.04.2013 -не направив, вимоги ухвал суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах щодо надання відзиву та витребуваних документів через канцелярію суду, про що зазначалось в ухвалах суду від 07.03.2013 та від 26.03.2013.

Справа у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2003 Київською міською радою прийнято рішення "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 638/798, згідно пункту 86 якого (в редакції рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. N 779/2189), затверджено проект відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству «Фірма «Київ-Транссервіс» для будівництва, обслуговування та експлуатації тимчасових торговельних павільйонів на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі м. Києва, передано Дочірньому підприємству «Фірма «Київ-Транссервіс», за умови виконання п. 86.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,18 га, в межах червоних ліній, для будівництва, обслуговування та експлуатації тимчасових торговельних павільйонів на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

09.06.2005 між Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), зареєстрований 21.06.2005 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 62-6-00236, згідно умов якого Київська міська рада на підставі п. 86 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638/798 (в редакції рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. N 779/2189) за актом приймання-передачі передає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку, визначену цим договором, договір укладено на 5 років (п. 3.1).

Пунктом 2.1 договору оренди від 09.06.2005 сторони визначили, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Братиславська, 24 у Деснянському районі міста Києва, розмір - 1 796 кв.м. в межах червоних ліній, цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування тимчасових торговельних павільйонів, кадастровий номер - 8000000000:62:033:0047.

Відповідно до п. 6.1. договору, передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації до цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2.).

Відповідно до п. 7.1 договору, після припинення дії цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно пункту 8.4 договору, орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії цього договору.

Відповідно до п. 11.3. договору, договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

21.06.2005 на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки, Київською міською радою передано, а відповідачем прийнято у володіння і користування земельну ділянку площею 0,1796 га, вартістю 303 709,37 грн., кадастровий номер 8000000000:62:033:0047), що розташована на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі міста Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування тимчасових торговельних павільйонів.

15.02.2013 посадовою особою Департаменту земельних ресурсів КМДА ОСОБА_1 у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890, на підставі листа прокуратури Деснянського району міста Києва від 12.02.2013 та направлення на перевірку від 13.02.2013 № 173, було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Братиславська, 24 у Деснянському районі міста Києва, кадастровий номер - 62:033:0047, за результатами якого було складено Акт обстеження земельної ділянки № 87/03 від 15.02.2013, відповідно до якого за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Братиславська, 24 у Деснянському районі міста Києва, розмір - 1 796 кв.м. в межах червоних ліній, цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування тимчасових торговельних павільйонів, кадастровий номер - 8000000000:62:033:0047, яка використовувалась відповідачем згідно договору оренди від 21.06.2005 № 62-6-00236, було встановлено, що строк дії вказаного договору закінчився, вказана земельна ділянка відповідачем не використовується за цільовим призначенням, вільна від забудови.

Відповідно до довідки Департаменту земельних ресурсів КМДА від 19.02.2013 № 057023-3053, виданої на запит прокуратури Деснянського району міста Києва, договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем на підставі п. 86 рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 638/798 (в редакції рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. N 779/2189), зареєстрований 21.06.2005 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 62-6-00236. Клопотання щодо поновлення договору оренди до Департаменту не надходило, проект рішення Київської міської ради з порушеного питання Департаментом не готувався.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно визначив Київську міську раду в якості органу, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності звертається із відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є зокрема, строк дії договору оренди.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди припиняється в разі закінчення строк, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (стаття 34 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що відповідачу на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 09.06.2005, який зареєстрований 21.06.2005 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 62-6-00236, було надано у в оренду земельну ділянку строком на п'ять років за адресою: вул. Братиславська, 24 у Деснянському районі міста Києва, розмір - 1 796 кв.м. в межах червоних ліній, цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування тимчасових торговельних павільйонів, кадастровий номер - 8000000000:62:033:0047.

Але відповідач, всупереч п. 7.1 та 11.8 договору та ст.ст. 31, 34 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку дії договору (21.06.2010), орендовану земельну ділянку у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради - не повернув, доказів того, що зазначений договір було продовжено -суду станом на момент вирішення спору не надано, як не надано доказів того, що орган, уповноважений на розпорядження землями територіальної громади міста Києва -Київська міська рада в порядку ст. ст. 9, 116 Земельного кодексу України приймала рішення про продовження терміну дії зазначеного договору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув позивачу орендовану земельну ділянку за адресою: вул. Братиславська, 24 у Деснянському районі міста Києва, розмір - 1 796 кв.м. в межах червоних ліній, кадастровий номер - 8000000000:62:033:0047, обов'язок по її поверненню покладено саме на відповідача згідно п. 7.1 та п. 8.4 договору, який ним не виконано і належних доказів його виконання суду станом на момент вирішення спору не надано, а тому з урахуванням приписів ст. 34 Закону України «Про оренду землі», суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,1796 га, вартістю 303 709,37 грн., кадастровий номер 8000000000:62:033:0047, що розташована на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі міста Києва - є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Дочірнє підприємство «Фірма «Київ-Транссервіс» (код ЄДРПОУ 20027136, місцезнаходження: 02225 м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 22 , кв. 119) повернути Київській міській раді (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул. Хрещатик, 36) земельну ділянку площею 0,1796 га, вартістю 303 709,37 грн., кадастровий номер 8000000000:62:033:0047, що розташована на вул. Братиславській, 24 у Деснянському районі міста Києва.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства «Фірма «Київ-Транссервіс» (код ЄДРПОУ 20027136, місцезнаходження: 02225 м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 22 , кв. 119) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 15.04.2013