Постанова № 30804101, 13.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11:14

13.12.2011 р. Справа № 2а-6346/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", вул. Заводська площа, 1, м.Миколаїв,54050

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м.Миколаїв,54017

проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000983600,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод Океан» звернувся з адміністративним позовом про скасувати податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 0000983600 згідно з яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114 005 538 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що висновки відповідача про допущені позивачем порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.6.1 та 5.6.2 п.5.6 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п.11.2, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не підтверджені належними доказами, тому зменшення заявленої позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114 005 538 грн. є безпідставним.

Відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав визначених в письмових запереченнях, вважає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.6.1 та 5.6.2 п.5.6 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п.11.2, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» є правомірними, а прийняте на їх підставі рішення № 0000983600-законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Суд заслухав думку представників сторін, всебічно і повно з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

04.08.2011 року на підставі направлень від 29.06.2011 р. № 241, від 29.06.2011 р. № 242, від 29.06.2011 р. № 240, від 18.07.2011 р. № 263/40 фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (код ЄДРПОУ 14307653) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 р. по 31.05.11 р., валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 31.05.11 років. За наслідками якої складено акт № 855/36/14307653.

Згідно висновків перевірки позивач допустив порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.6.1 та 5.6.2 п.5.6 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п.11.2, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

17 серпня 2011 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві винесла податкове повідомлення-рішення № 0000983600 згідно з яким Публічному акціонерному товариству «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114 005 538 грн.

Суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000983600 з огляду таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод Океан» входить до переліку підприємств суднобудування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1256 "Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості". Зазначена постанова була прийнята відповідно до Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»№1242-XIV від 18.11.1999р. Постанова КМУ від 21.12.2005р. № 1256 "Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості" є чинним нормативно-правовим актом.

Той факт, що позивач є суднобудівним підприємством підтверджується також тим, що згідно статті 4.2 статуту позивача, зареєстрованого Виконкомом Миколаївської міської ради 25 березня 2011 p., предметом діяльності Товариства є: будівництво нових пасажирських, вантажних, річкових, морських, океанських та інших типів суден, як загального так і спеціального призначення, будівництво військових кораблів; виробництво різної продукції суднобудування, ремонт, обслуговування та переобладнання будь-яких видів суден та військових кораблів; довідкою серії АА №483545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у якій основним видом діяльності ПАТ «МСЗ «Океан» зазначено КВЕД 35.11.0 «Будування та ремонт суден». Крім того, підприємство фактично здійснює суднобудівну та судноремонтну діяльність, що підтверджується відповідними первинними документами (актами прийому-передачі, вантажними митними деклараціями з відмітками митного органу, сертифікаційними свідоцтвами на збудовані судна ), а також фактом існування збудованих суден, які є незаперечними, зважаючи на фізичні характеристики такого роду продукції.

Згідно статті 1 закону №1242-XIV від 18.11.1999р. на період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2012 року було впроваджено такі заходи державної підтримки суднобудівної промисловості:

- суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, визначених згідно із частиною другою цієї статті, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, а також кошти у вигляді кредитів, які отримують ці підприємства з метою спрямування кредитних коштів на фінансування будівництва морських, річкових суден та інших плавучих засобів за контрактами, зараховуються на окремі рахунки цих підприємств.

Ці суми не підлягають безспірному (примусовому) списанню та використовуються лише за цільовим призначенням відповідно до контрактних зобов'язань зазначених підприємств.

Суми авансових платежів та попередньої оплати з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", включаються до складу валових доходів таких підприємств у тому податковому періоді, в якому здійснюється здача морських, річкових суден та інших плавучих засобів замовнику, а витрати зазначених підприємств суднобудівної промисловості, здійснені ними за рахунок авансових платежів та попередньої оплати відповідно до їх цільового призначення, включаються до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму зазначених платежів.

Так, відповідачем було збільшено валові доходи позивача тільки за рахунок зміни курсових різниць. За рахунок такого штучного перерахунку відповідач безпідставно збільшив суми валового доходу позивача, та, як внаслідок цього, було зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток та, за окремі періоди, виникло податкове зобов'язання.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають нормам діючого законодавства, а саме п.п.7.3.1 п.7.3.ст.7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"

Згідно наказу генерального директора позивача №725/0 від 29.12.00р. "Про облікову політику підприємства", зі змінами та доповненням, внесеними наказом генерального директора №205/0 від 06.02.09р. про "Перехід на новий порядок ведення податкового обліку ведення валових витрат, пов'язаних з виконанням суднобудівних замовлень", позивач веде облік валових доходів відповідно до п.п.11.3.7.п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94 ВР, згідно якого суми авансових платежів та попередньої оплати отримані підприємствами суднобудівної промисловості від замовників морських, річкових суден включаються до складу валових доходів таких підприємств за датою підписання акта про передачу морських, річкових суден замовнику, за умови цільового використання вказаних коштів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Тобто, отримані авансові платежі, підприємством включаються до складу валових доходів за датою підписання акта про передачу суден замовнику.

У зв'язку з отриманням авансових платежів в іноземній валюті, позивач перед використанням авансів повинен встановити балансову вартість цих авансів в національної валюті України і тільки після цього використовувати грошові кошти на придбання матеріалів та оплату робіт та послуг.

Під час перевірки відповідачем безпідставно було підмінене поняття "включення авансового платежу до складу валових доходів" на "визначення розміру авансового платежу, який отримано в іноземній валюті", що, на думку суду, призвело до невірного тлумачення та зміну економічного сенсу Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»№1242-XIV від 18.11.1999р.

Так, позивач, при визначенні вартості авансів в іноземний валюті керувався нормою закону "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме п.п.7.3.1, п.7.3 ст.7, де зазначено, що "Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду".

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього підпункту".

Таким чином, визначається балансова вартість авансів отриманих в іноземній валюті, а віднесення авансів до складу валових доходів є зовсім іншої бухгалтерською операцією і здійснюється в період підписання акту про передачу судна замовнику.

Відповідач дійшов помилкового висновку, що позивачем не вірно визначено балансову вартість авансів, які були отримані в іноземної валюті та необхідно було (на думку відповідача) визначати вартість авансів у національної валюті під час віднесення сум авансів до складу валових доходів за курсом НБУ на дату віднесення цих сум до складу валових витрат. Такий підхід та трактування не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Таким чином, позивачем не було допущено порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 та п.п. 11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства», оскільки авансові платежі у сумі 29099317,86 грн. (без ПДВ), отримані за суднобудівними контрактами правомірно не були включені до складу валових доходів у 1 кварталі 2011 року згідно п.п.11.3.7. п.11.3 ст.П Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств ", а також не було допущено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.6.1 та 5.6.2 п.5.6 ст.5 та п.п. 11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» , оскільки витрати на придбання товарів (робіт, послуг), за контрактами по суднобудуванню у сумі 6916561 грн., витрати на оплату праці за контрактами по суднобудуванню у сумі 7047536 грн., витрати на соціальне страхування за контрактами по суднобудуванню на суму 2687123,02 грн., правомірно не включалися до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 року на підставі п.п.11.3.7. п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того позивач не допустив порушення п.6.1 ст.6 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР), із змінами та доповненнями, пп. 1.6 п.1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання».

Так, за 1 квартал 2011 року не було завищення валових витрат за рядком 04.9 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» на суму 101557440 грн., оскільки висновок відповідача ґрунтується виключно на результатах, викладених у актах попередніх планових виїзних перевірок, зокрема № 405/36/14307653 від 19.04.2010 та № 755/36/14307653 від 01.07.2011, які посилаються на акт про результати документальної невиїзної перевірки платника податку на прибуток № 530/36/14307653 від 31.05.2010р., якою було зменшено за рядком 04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 101557440 грн., оскільки висновки Акту перевірки від 19.04.11 спростовані у судовому порядку по адміністративній справі №2а-3912/10/1470 за позовом ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» до СДПІ по ВПП постановою Миколаївського окружного суду від 01.10.10. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.11 зазначена постанова залишена в силі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд вважає, що відповідач позбавлений можливості вимагати від підприємства зниження відємного значення на цю суму.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті 855/36/14307653 та податковому повідомленні -рішенні № 0000983600 згідно з яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114 005 538 грн., порушення ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод Океан» положень п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.6.1 та 5.6.2 п.5.6 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п.11.2, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідає дійсним обставинам, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві № 0000983600 суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000983600 від 17.08.2011 року.

3. Відшкодувати з Державного бюджету на користь ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник