Постанова № 30803127, 18.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5856/12

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судових засідань: Бернацької І.А.

представників позивача: Маланчака С.І., Якимчук В.І., Шевченка В.В.

представника відповідача (апелянта): Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Колумбіні» (ТОВ «Колумбіні») звернулось в суд з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Козятинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2012 року №0000782301.

19 лютого 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представники позивача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Козятинською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Колумбіні» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17 травня 2010 року по 30 червня 2011 року, по податку на додану вартість за період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 17 травня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт від 05 жовтня 2012 року №44/2201/37018720.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 3950812 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 3950812 грн.

На підставі акта перевірки, 17 жовтня 2012 року Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782301, яким ТОВ «Колумбіні» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 3950812 грн.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

При цьому, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу визначено, що під постачанням послуг розуміють будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачання послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 вересня 2010 року між ТОВ «Колумбіні» (Виконавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Замовник) договір №К-10/14 згідно умов якого виконавець надає замовнику послуги у вигляді користування ємностями для нафтопродуктів у різних регіонах України та здійснення їх приймання, відпуску і відвантаження.

Згідно пп. 2.2.5 п. 2 даного договору Виконавець, який одержує нафтопродукти або інші товарно-матеріальні цінності не є їх власником, а відпуск нафтопродуктів здійснюється за розпорядженням Замовника (п.п. 2.2.3 п. 2.2 Договору). Результатом надання послуг визначається підписаний обома сторонами акт наданих послуг (п. 3.4 Договору).

Згідно залізничних накладних ТОВ «Колумбіні» отримано нафтопродуктів (бензин А-95, 92, 80, дизельне паливо) в кількості 3162906 кг на суму 39738863 грн. та згідно даних бухгалтерського обліку позивачем оприбутковано лише 1781040 кг нафтопродуктів на суму 22561420 грн.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496 (Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено. На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Крім того, за результатами приймання нафти або нафтопродуктів оформлюється акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП є підставою для оприбуткування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік. Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N31-НП (додаток 34 до Інструкції), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи: під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН; під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу.

Відповідно до Інструкції рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Колумбіні» ні в ході перевірки, ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції не надано доказів наявності в них резервуарів або будь-яких придатних для зберігання нафтопродуктів ємкостей, так і не надано і документів щодо прийняття поставлених нафтопродуктів ні по кількості ні по якості (сертифікати якості, аналізи проб на якість та інше), а також не надано доказів належного приймання та обліку нафтопродуктів відповідно до Інструкції, а також позивачем не вівся рахунки класу 0 - позабалансові рахунки.

Крім того, в матеріалах справи наявні договір постачання нафтопродуктів №2793/2/2118 від 30 липня 2010 року, згідно умов якого Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта» (Постачальник) зобов'язується поставити ТОВ «Колумбіні» (Покупець) нафтопродукти, а Покупець зобов'язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та по ціні погодженої сторонами в додатках до даного договору (т. 1 а.с. 226). Згідно додаткових угод до договору постачання нафтопродуктів №2793/2/2118 від 30 липня 2010 року №5 від 31травня 2011 року та №9 від 01 червня 2011 року внесено зміни до розділу 3 «Умови передачі товару», виклавши його в наступній редакції: «Базис поставки -EXW (резервуары нефтебаз ПАО «Днеронефтепродукт» и других нефтебаз, пренадлижащих ПАО «Днепонефтепродукт» на праве собственности или используемых ним на основании гражданско-правовых договоров) согласно Инкотермс-200г.» (т. 1 а.с. 232, 236).

Аналогічні договори постачання укладені ТОВ «Колумбіні» з ТОВ «Престиж», ТОВ «Ріаліз Ойл» (т. 2 а.с. 13, 45).

Також, в матеріалах справи наявні податкові та видаткові накладні виписані ТОВ «Колумбіні» для Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укрнафта», ТОВ «Престиж», ТОВ «Ріаліз Ойл» (т. 1 а.с. 250, т.2 а.с. 1-11, а.с 25-30, а.с. 37-43, а.с. 49-87).

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно умов договору №К-10/14 від 01 вересня 2010 року не передбачено обов'язок ТОВ «Колумбіні» купувати нафтопродукти, а лише надавати ПАТ "Дніпронафтопродукт" послуги у вигляді користування ємностями для нафтопродуктів у різних регіонах України та здійснювати їх приймання, відпуск і відвантаження.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не повинен був обліковувати нафтопродукти на власному балансі, оскільки право власності на зазначені нафтопродукти, після їх надходження до нього, не переходило, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявні листи Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укрнафта», ТОВ «Престиж», ТОВ «Ріаліз Ойл» адресовані ТОВ «Колумбіні» в яких останнього повідомлено про те, що нафтопродукти придбанні ТОВ «Колумбіні», власність на які перейшла на підставі видаткових накладних, які виписані позивачем, знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" (т. 1 а.с. 237, т. 2 а.с. 19, а.с. 48).

Крім того, Транснаціональною фінансово-промисловою нафтовою компанією «Укрнафта», ТОВ «Престиж», ТОВ «Ріаліз Ойл» надіслані листи на адресу ПАТ "Дніпронафтопродукт" в яких останні повідомили про те, що нафтопродукти, які знаходяться на зберіганні ПАТ "Дніпронафтопродукт", перейшли по видатковим накладним у власність ТОВ «Колумбіні» на підставі договорів постачання (т. 1 а.с. 238, т. 2 а.с. 20).

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про те, що позивач не вів позабалансовий облік нафтопродуктів за кожним їх власником, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а відтак погоджується з твердженнями апелянта про наявність порушень Інструкції з боку позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про наявність заниження позивачем доходів від реалізації товарів, що в свою чергу є порушенням норм податкового законодавства, а відтак податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "25" квітня 2013 р. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.