Постанова № 30802885, 07.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2012 р. Справа №2а-5401/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін :

від позивача - Мельник М.О., довіреність від 29.12.2011 року;

від відповідача - Чечель Д.В., довіреність від 20.01.2011 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Кримської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 07.03.2012 року № 600000003/2012/080030/2. Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення відповідачем митної вартості товарів за ціною ідентичних товарів, на думку позивача, є безпідставним, оскільки позивачем були надані всі документи на підтвердження правильності обчислення митної вартості за ціною договору, які були у нього в наявності, для застосування першого методу визначення ціни товарів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.05.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, надав пояснення по суті спору, у тому числі звернув увагу на положення Господарського кодексу України, просив врахувати, що оскільки господарська діяльність здійснюється з метою отримання прибутку, то контрагент вправі підвищувати ціну товару для покриття своїх витрат на отримання прибутку, у той час як позивача влаштовувала запропонована та погоджена ціна в угоді, разом з тим у відповідача з урахуванням надання всіх документів, що підтверджують заявлену митну вартість, підстав для її визначення митним органом не було.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що у зв'язку з тим, що рівень заявленої митної вартості товару знизився порівнянню з попередніми поставками ідентичного товару, який надходив на адресу позивача за тим же контрактом для підтвердження митної вартості товару за визначеним позивачем методом, у нього був витребуваний ряд документів для того, щоб упевнитися в достовірності заявленої митної вартості товару, однак, позивачем не був наданий договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається, у зв'язку з чим оскаржувані рішення прийняті Кримською митницею у відповідності до вимог митного законодавства. Враховуючи наведе, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» (далі - ПАТ «Кримський ТИТАН») та Компанією «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD», м. Лондон, Великобританія (далі - Компанія) укладено договір №1356/з від 14.10.2008 року (далі - договір), відповідно до якого з урахування додаткової угоди № 17 від 01.02.2012 року ПАТ «Кримський ТИТАН» купує сірку технічну газову комову і гранульовану виробництва ТОВ «Тенгизшевройл», Республіка Казахстан за ціною 110,50 доларів США за 1 тону. Поставка Товару проводиться на умовах DAF станція погранпереходу Росія/Україна - станція Гуково/Красная Могила або станція Успенська/Квашино (відповідно до "ІНКОТЕРМС - 2000).

Таким чином, виходячи з умов вказаного контракту, в ціну Товару включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України.

Згідно даного Контракту за залізничними накладними для внутрішнього сполучення № 30901102 від 24.02.2012 року, № 30901110 від 24.02.2012 року, № 30901109 від 24.02.2012 року, № 30901108 від 24.02.2012 року, № 30901107 від 24.02.2012 року, № 30901106 від 24.02.2012 року, № 30901105 від 24.02.2012 року, № 30901104 від 24.02.2012 року, № 30901103 від 24.02.2012 року, № 30901134 від 25.02.2012 року, № 30901133 від 25.02.2012 року, № 30901132 від 25.02.2012 року на адресу ПАТ «Кримський ТИТАН» надійшла сірка сира газова технічна комова в кількості 775550 кг.

На виконання даних зобов'язань Компанією (продавцем) 24.022012 року та 25.02.2012 року було виставлено позивачу (вантажоотримувачу) рахунок - інвойс від 24.02.2012 року № 6 на суму 215585,50 доларів США за 1951,000 метричних тон сіри технічної комової, по ціні 110,5 доларів США за тону, та рахунок - інвойс від 25.02.2012 року № 7 на суму 121329,00 доларів США за 1098,000 метричних тон сіри технічної комової, по ціні 110,5 доларів США за тону.

В подальшому, для здійснення митного оформлення товару, який надійшов за вищезазначеними залізничним накладним ПАТ «Кримський ТИТАН» була підготовлена та подана до Кримської митниці вантажна митна декларація від 05.03.2012 року № 600080000/2012/020703 (далі - ВМД) на Товар вартістю, визначеною згідно умов Договору та інвойсів від 24.02.2012 року № 6 та від 25.02.2012 року № 7.

Разом із вантажної митної декларацією від 05.03.2012 року № 600080000/2012/020703 Кримській митниці був поданий пакет товаросупровідних документів, а саме: облікова картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.11.2011 року № 60008/4/08/00009, залізничні накладні для внутрішнього сполучення від 24.02.2012 року № 30901102, № 30901110 від 24.02.2012 року, № 30901109 від 24.02.2012 року, № 30901108 від 24.02.2012 року, № 30901107 від 24.02.2012 року, № 30901106 від 24.02.2012 року, № 30901105 від 24.02.2012 року, № 30901104 від 24.02.2012 року, № 30901103 від 24.02.2012 року, № 30901134 від 25.02.2012 року, № 30901133 від 25.02.2012 року, № 30901132 від 25.02.2012 року; інвойси від 24.02.2012 року та № 7 від 25.02.2012 року, договір від 14.10.2008 року № 1356/з та доповнення до нього від 30.06.2010 року № 9, від 01.02.2011 року № 12, від 21.04.2011 року № 14, від 01.02.2012 року № 17, паспорта якості від 23.02.2012 року № 900801 та від 24.02.2012 року № 901067, копії вантажних митних декларації іноземної країни від 23.02.2012 року № 50505/230212/0001760 та від 24.02.2012 року № 50505/24212/0001835.

Таким чином, судом встановлено, що задекларована позивачем ціна імпортованого товару згідно вантажної митної декларації № 600080000/2012/020703 від 05.03.2012 року становить 110,5 доларів США за 1 тону, у зв'язку з чим, декларантом митну вартість товару було визначено за основним методом, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується.

Кримською митницею, у зв'язку із наявністю у відомостей про те, що рівень заявленої митної вартості товару "сірка газова технічна комова", виробник "Тенгізшевройл" Казахстан знизився з 125,5 доларів США до 110,5 доларів США порівняно з попередніми поставками ідентичного товару, який надходив на адресу позивача за тим же контрактом № 1356/3 від 14.10.2008 року, відповідно до положень ч.2 ст. 264 Митного кодексу України, на зворотному боці декларації митної вартості зроблено відмітку "На підставі п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 необхідно подання додаткових документів:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження із законодавством;

- комерційні пропозиції, розміщені на офіційних сайгах підприємств виробників і посередників у мережі Інтернет із зазначенням адреси цих сайтів;

- бізнес-довідники і бюлетені цін товарного ринку, відомості спеціальних видань, інші інформаційні джерела.

На вимогу посадової особи Кримської Митний орган позивачем 07.03.2012 року позивачем додатково були надані: лист державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків № від 09.02.2012 року № 11/151, платіжне доручення в іноземній валюті від 06.03.2012 року № 45, рахунки-проформи від 24.02.2012 року № 1010 та від 23.02.2012 року № 0999, лист Компанії «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» від 27.01.2012 року № 06/2701-12 (пропозиція щодо зменшення вартості сірки комової у лютому 2012 року до 110,5 доларів США за одну метричну тону), лист Компанії «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» від 17.02.2012 року № 09/1702-12 (відносно цін на продукцію виробництва ТОВ "Тенгизшевройл", що постачає Компанія «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD»), лист Компанії «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» від 17.02.2012 року № 10/1702-12 (про вартість послуг, включених у вартість однієї тони сірки комової), витяг з журналу "Огляд цін".

Однак, 07.03.2012 року Кримська митниця, посилаючись на те, що декларантом не подано додаткових документів в повному обсязі, зокрема: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, прийняла Рішення про визначення митної вартості товару № 600000003/2012/080030/2 від 07.03.2012 року, відповідно до якого була скоригована митна вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За основу визначення митної вартості взята ВМД від 08.02.2012 року № 600080000/2012/020310, в результаті чого митна вартість товару була збільшена до 125,5 доларів США за метричну тону.

Не погодившись із зазначеним рішеннями про визначення митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, надалі -МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 МК України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Суд зазначає, що питання визначення митної вартості врегульовано нормами Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Згідно з ч.2 ст.266 МК України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Стаття 259 Митного кодексу України закріплює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Відповідно до ст.267 МК України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ст. 266 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 2 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Згідно ч.3 ст.268 МК України незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Зазначений метод можливо застосовувати тільки, якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що основним методом визначення митної вартості є метод товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, який визначається виходячи з ціни договору.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Кримський Титан" були надані усі наявні у нього документи, що підтверджували митну вартість товару і обраний метод визначення.

Отже, ПАТ "Кримський ТИТАН" надало відомості про визначення митної вартості товару, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача що словосполучення - "при їх наявності" означає їх наявність взагалі, ані тільки у декларанта, оскільки це є незрозумілим з точки зору "фізичної" можливості їх надання (наприклад ти документи, які знаходяться у третіх осіб - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а відтак, на думку суду, у даному випадку, мова йде про надання тих документів, які є в наявності у декларанта.

Обґрунтовуючи свої дії щодо запрошення додаткових документів, митниця зазначає, що за попередньою поставкою у межах цього контракту вартість аналогічних товарів складала 125,5 дол. США за тону, що є вищою, ніж заявлено позивачем у наступному митному оформленні цього товару, у зв'язку з чим є підстави відповідно до митного законодавства для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

На думку суду такі висновки митниці не є переконливими.

Суд зазначає, що відповідачем взагалі необґрунтовано необхідність надання додаткових документів та не зазначено чому додаткова угода від 26.12.2011 року № 16 до договору № 1356/3 від 14.10.2008 року, за якою ціна на товар становила 125,5 доларів США, та документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості, заявленій у ВМД від 08.02.2012 року № 600080000/2012/020310, є більш переконливішими для митного органу ніж додаткова угода № 17 від 01.02.2012 до цього ж договору № 1356/3 від 14.10.2008 року, за якою сторонами встановлена нижча ціна (110,5 доларів США за тону).

Окрім того, під час розгляду справи відповідачем не було доведено, що в ЄАІС ДМСУ була відсутня інша інформація щодо митної вартості ідентичних товарів в більш наближений до 5 березня 2012 року по контрактам, укладеним іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, ніж декларація позивача від 08.02.2012 року, тобто на протязі майже місячного строку.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не було враховано, що ціна на товар, що поставляється за даним договором, змінилась шляхом підписання сторонами додаткової угоди № 17 від 01.02.2012 року із 125,5 доларів США на 110,5 доларів США

Суд погоджується з доводами позивача, що ціна на сірку не є сталою та залежить від різних процесів на ринку цього товару та на протязі останнього часу суттєво змінювалася як в сторону збільшення та і зменшення.

Крім того, можливість коригування ціни товару передбачена самими умовами договору, що визначено у п. 2.2. та 2.3., які передбачають закріплення ціни 1 тони товару у додаткових угодах та умови зміни ціни товару, якщо він не згружений.

Таким чином, згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД № 600080000/2012/020703 від 05.03.2012 року, у відповідача не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.

Суд також враховує, що згідно листу Компанії «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» від 27 січня 2012 року № 06/2701-12 остання висловила пропозицію щодо зменшення вартості сірки комової у лютому 2012 року до 110,5 доларів США за одну метричну тону.

Саме у зв'язку зі зменшенням ціни сторони уклали додаткову угоду № 17 від 01.02.2012 до Договору № 1356/з від 14.10.2008 року, у якій зазначено, що з 01.02.2012 року ціна на товар складає 110,50 доларів США.

Окрім того, на підтвердження домовленості за додатковою угодою № 17 від 01.02.2012 року Компанії «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» надіслала листа від 17.02.2012 року № 09/1702-12 відносно цін на продукцію виробництва ТОВ "Тенгизшевройл", що постачає Компанія «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD», а також листом від 17.02.2012 року № 10/1702-12 Компанія «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» повідомила про вартість послуг, включених у вартість однієї тони сірки комової.

Зазначені обставини відповідають приписам як Господарського кодексу України, так і Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що позивач вчиняв дії спрямовані на отримання документів, які витребувані митницею, у зв'язку з чим зміг надати додаткові документи, що були отримані від Компанії «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD», при цьому отримати контракт з третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких встановлюється позивач не зміг, оскільки Компанія «NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD» листом від 17.02.2012 року за № 08/1702-12 послалось на те, що вказана інформація є комерційною таємницею та її отримання не передбачено умовами контракту.

Суд вважає безпідставними аргументи представника відповідача, що документи, які надані позивачем не підтверджують складові митної вартості товару, оскільки вказаний висновок спростовується переліком тих документів, який був наданий декларантом при оформленні ВМД.

Крім того, згідно із висновками ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 09.02.2012 року за вих. № 11/151, контрактна ціна 110,50 доларів США/т для поставки 6000,00 тонн технічної газової комової сірки, виробництва ТОВ "Тенгизшевройл" (Республіка Казахстан), насипом у напіввігонах, на умовах поставки DAF - кордон Росії/України, ст. Гуково/ Красная Могила або ст. Успенська/Квашино відповідно до "Інкотермс-2000"), не суперечить кон'юнктурі ринку при поставках продукції в Україну.

Суд враховує, що даний висновок має консультативний характер, водночас зазначені висновки кореспондуються з обставинами, встановленими судом та не суперечать матеріалам справи.

Окрім того, суд вважає необхідним звернути увагу, що згідно ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959 суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва полягає у т.ч. у :

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

У відповідності зі ст.ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

У відповідності з статтею 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. №507 вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно ст.11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Згідно ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно п.5 ст.19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю забороняється.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються вільні контрактні ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Кримською митницею не обґрунтовано правомірність застосування методу № 2 для визначення митної вартості товару.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД від 05.03.2012 року № 600080000/2012/020703, у Кримської митниці не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.

Однак, не зважаючи на це, відповідач у своєму рішенні про визначенні митної вартості товарів від 07.03.2012 року № 600000003/2012/080030/2 посилається на те, що підставою для неприйняття митної вартості за ціною договору, є ненадання декларантом додаткових документів.

На підставі викладеного, відповідач не надав обґрунтованих доказів, які підтверджують неможливість застосування першого методу "за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)" та необхідності застосування другорядного методу, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, в даному випадку застосування відповідачем методу "за ціною договору щодо подібних (аналогічних)" для визначення митної вартості товарів прийнято з порушенням основних принців адміністративної процедури, встановленої ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів № 600000003/2012/080030/2 від 07.03.2012 року не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.08.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160, 163 КАСУ повний текст постанови складено 13.08.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року № 600000003/2012/080030/2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (ЄДРПОУ 32785994) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.