Рішення № 30801803, 16.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2013р. Справа № 905/925/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Поповій С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Донецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Рівненської районної ради Донецької області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області

до відповідача публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м. Димитрів

про відшкодування збитків, спричинених внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів

Представники сторін:

Прокурор: Тендітний А.П. за посв. № 007664

від позивача1: Бессонов О.О. за довір.

від позивача2: не з'явився

від відповідача: Алексютенко О.О. за довір., Шевчук В.І. за довір.

Донецький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Рівненської районної ради Донецької області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м. Димитрів про відшкодування збитків, спричинених внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на перевірку публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» щодо дотримання вимог водного законодавства, виявлення порушень вказаним підприємством в період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., які полягають в здійсненні скиду забруднюючих речовин у балку Водяна, р. Казений Торець, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 13593,73 грн., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За фактом виявленого порушення законодавства складено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №48 від 24.02-14.03.2011р., видано припис №21 від 18.03.2011р.. складено протокол про адміністративне правопорушення №003365 від 14.03.2011р., видана постанова про накладення адміністративного стягнення №33 від 18.03.2011р.

Позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, який склав 13593,73 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/925/13-г, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, вважає вимоги прокурора безпідставними та необґрунтованими, оскільки розрахунок Державної екологічної інспекції в Донецькій області не відповідає змісту „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року. Також, відповідач зазначає, що фактично джерело забруднення розташовано частково на землях Рівненської сільської ради Красноармійського району Донецької області, а частково - на землях Новоекономічної селищної ради Красноармійського району Донецької області.

У відзиві на позов відповідач просить припинити провадження у справі, оскільки вважає, що відсутній предмет спору.

Від позивача 1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2013р. для з'ясування всіх обставин по справі, в порядкуст.30 ГПК України суд викликав в судове засідання посадових осіб Державної екологічної інспекції в Донецькій області Шинкарьова В.І., Ващаного А.А., Хацько А.П.

Заявою від 02.04.2013р. прокурор уточнив позовні вимоги та просив стягнути з публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» до фонду охорони навколишнього природного середовища Рівненської сільської ради р/р33119331700276 Красноармійське УК (с.Рівне) МФО 834016, ЄДРПОУ 37803022, код 24062100 шкоду, внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів, в сумі 13593,73 коп. Зазначені вимоги прийняті судом як остаточні.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. процесуальний термін розгляду справи подовжено на 15 днів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 16.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

За матеріалами справи, в період з 24.02.2011р. по 14.03.2011р. старшими державними інспекторами охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області та державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області у присутності директора публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» проведено перевірку дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства від 24.02-14.03.2011р.

Зокрема, в акті перевірки відображено, що відповідач здійснює скид недостатньо очищених стічних вод в природний водний об'єкт. Згідно даних відомчого контролю має місце перевищення по хлоридам, сульфатам, що призводить до забруднення природного водного об'єкту і є порушенням ст.44 Водного кодексу України та порушенням ч.1 ст..59 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, головним спеціалістом відділу ЕКПР Торецького регіону на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства у результаті наднормативного скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами у балку Водяна, р.Казений Торець. За зазначеним розрахунком загальний розмір збитків, заподіяних державі в результаті самовільного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» складає 13593,73грн.

В зв'язку із вищенаведеним, Державною екологічною інспекцією в Донецької області відповідачу видано припис від 18.03.2011р. №21 про усунення вищевказаних порушень.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони водних ресурсів визначені Водним кодексом України.

Згідно статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах.

Відповідно до здійсненого розрахунку позивачем 2 згідно положень „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., зареєстрований в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783, який становить 13593,73 грн. застосовано формулу, встановлену у пункті 7.1. Методики, якою визначено порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Пунктом 1.7. Методики визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.

Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Тобто, граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді та граничнодопустимий скид (ГДС) є зовсім різними величинами. Граничнодопустимий скид є швидкістю скидання забруднюючих речовин у воду, який вимірюється у грамах за годину, граничнодопустима концентрація речовин у воді, у свою чергу, вимірюється міліграмами забруднюючих речовин на кубічні метри. Тобто, такі величини визначаються різними одиницями виміру, які неможливо ототожнювати, та, як наслідок, будь-яким чином перераховувати одну величину в іншу.

Актом перевірки №48 не визначено показників фактичного скиду забруднюючих речовин, який вимірюється в одиницях маси на одиницю часу, що, в свою чергу, робить неможливим встановлення факту перевищення ГДС.

Таким чином, лише встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики та формули 12. В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12.

Так, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем- 2 не встановлено факту перевищення нормативу гранично-допустимого скиду, невизначені показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу, а лише встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольний період в мг/дм3, - в одиницях виміру маси на одиницю об'єму, що свідчить про відсутність необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики і як наслідок -визначення збитків за формулою №12.

Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. Як вбачається з наведених положень методики вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду.

За умовами п. 2.3. Методики, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

При цьому, документів у підтвердження проведення атестації лабораторії, що здійснювала інструментально-лабораторні вимірювання в даній справі, позивачем надано не було.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Методики визначено, що вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

Згідно п. 2.4. Методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

За приписами п. 2.5. Методики, якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

Тобто, з наведених положень методики вбачається, що вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду. Навпаки, методика визначає забрудненість водних об'єктів виключно через наднормативні скиди забруднюючих речовин, що підтверджується взагалі розділом II Методики, який регламентує саме забруднення наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами і, зокрема, п. 2.1., який визначає, які скиди вважаються саме наднормативними з перевищенням ГДС.

Оскільки, факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично -допустимого скидання забруднюючих речовин є таким, що не встановлений, у суду відсутні підстави вважати наявним факт порушення з боку відповідача статті 44 Водного кодексу України.

Разом із тим, господарський суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень вказаних норм правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними юрмами права.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

А відтак, особа, звертаючись до суду, повинна довести наявність суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто довести, що особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі є належним позивачем. Лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утримуватись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного заява або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

До матеріалів справи відповідачем долучено договір оренди земельних ділянок від 12.02.2002р. укладений з Красноармійською районною державною адміністрацією, з якого вбачається, що відповідачем на умовах оренди отримано земельні ділянки Ровненської сільської ради та Новоекономічної селищної ради. Земельна ділянка площею 59,8808га під ставком мулонакопичувачем знаходиться на території Новоекономічної селищної ради.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи до господарського суду Донецької області з відповідним позовом звернувся Донецький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах тільки Рівненської сільської ради Донецької області, як органу місцевого самоврядування права та інтереси якого порушені.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким чином, при звернені до господарського суду з відповідним позовом, прокурор невірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у правовідносинах, які виникли між сторонами.

З урахуванням вищевикладених обставин в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір не стягується, оскільки прокурор звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Донецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Рівненської районної ради Донецької області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м. Димитрів про відшкодування збитку, спричиненого внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2013р.