Постанова № 30800555, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

15 квітня 2013 року 09:00 № 826/2765/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ І КО" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2, зобов'язання вчинити певні дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ І КО" (далі - позивач, ТОВ "АВГУСТ І КО") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач, КРМ) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2 та зобов'язання здійснити митне оформлення за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товару № 1 (чай чорний, байховий першого сорту, нефасований, в п/п мішках), який імпортовано позивачу на підставі поданих декларацій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2765/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2013 закінчено підготовче провадження у справі № 826/2765/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 04.04.2013 прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 04.04.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 04.04.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "АВГУСТ І КО" (покупець) та ПП "Звіаді Панчулідзе" (Грузія) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2012 № 7 (далі - Контракт), згідно з яким продавець продавав, а покупець купував продукти харчування для власного споживання, або інші товари народного споживання згідно специфікацій або інвойсу до Контракту, які є його невід'ємною частиною на умовах, зазначених в даному Контракті (пп. 1.1).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Контракту ціни на товари вказані у доларах США згідно інвойсу з урахуванням умов поставки п. 7.1 даного Контракту. Асортимент, кількість та ціна на товар зазначена в додатковій специфікації або інвойсі, які є невід'ємною частиною даного Контракту. Загальна сума Контракту склала 1 000 000,00 доларів США.

Пунктами 4.1, 4.2 Контракту передбачено, що товар за даним Контрактом повинен відповідати вимогам державних стандартів, технічним, санітарним умовам та супроводжуватися документами, які підтверджують якість, а саме: сертифікатом походження та фітосанітарним сертифікатом (за необхідності).

Згідно п. 5.1 Контракту на товарі повинна міститися інформація англійською мовою щодо пакування та маркування (найменування товару, маса товару, країна походження товару).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Контракту оплата товару здійснюється покупцем на підставі інвойсу шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця. Продавець передає товар покупцеві на умовах оплати протягом 5 банківських днів після реалізації товару.

Пунктом 7.1 Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ (м. Київ) в термінах Інкотермс 2010.

На виконання умов зазначеного Контракту до КРМ декларантом позивача подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) № 100190000/2012/413456 від 05.11.2012 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення 3 найменувань товарів:

- чай чорний, байховий, першого сорту, нефасований, в п/п мішках, ГОСТ 1936-85, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки, кількість мішків - 485. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення);

- прянощі, насіння для кулінарії, "Уцхо Сунелі" (пажитнік голубий) цілий, нефасований в п/п мішках, ГОСТ 28875-90, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки, кількість мішків - 35. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення);

- плоди Фейхоа їстівні (врожай 2012 року) в пластмасових ящиках. РСТ Гр. 373-82, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки. Кількість ящиків - 584. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення).

На підтвердження заявленої митної вартості вказаних товарів декларантом було надано відповідачу копії наступних документів:

- облікової картки № 10000/26/12/6346 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 03.03.2012;

- прайс-листа б/н від 10.10.2012 від продавця;

- контракту № 7 від 25.05.2012;

- специфікації № 2 від 15.10.2012 до контракту № 7 від 25.05.2012;

- інвойсу № 2 від 22.10.2012;

- сертифікату про походження товару № 12631201207 від 22.10.2012;

- декларації відправника С6584 від 22.10.2012.

Митна вартість товарів була визначена позивачем за першим методом, тобто за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції).

У зв'язку з тим, що у наданих декларантом документах містилися розбіжності, відповідачем відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України здійснено коригування митної вартості товару та самостійно визначено митну вартість 3 найменувань товарів за шостим (резервним) методом, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2.

Під час консультацій декларанта відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, зокрема:

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару.

Декларанта ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним переліком, проведено процедуру консультації, що підтверджується його особистим підписом на рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2.

Згідно з вказаним рішенням було скориговано митну вартість:

- товару № 1 "чай чорний, байховий, першого сорту, нефасований, в п/п мішках, ГОСТ 1936-85, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки, кількість мішків - 485. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення)" - з 0,80 доларів США до 4,13 доларів США;

- товару № 2 "прянощі, насіння для кулінарії, "Уцхо Сунелі" (пажитнік голубий) цілий, нефасований в п/п мішках, ГОСТ 28875-90, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки, кількість мішків - 35. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення)" - з 1,40 доларів США до 4,3 доларів США;

- товару № 3 "плоди Фейхоа їстівні (врожай 2012 року) в пластмасових ящиках. РСТ Гр. 373-82, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки. Кількість ящиків - 584. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення)" - з 0,50 доларів США до 1,58 доларів США.

Товари було випущено у вільний обіг за ВМД № 100190000/2012/413456 від 05.11.2012 під гарантійне зобов'язання при їх ввезенні на митну територію України зі сплатою до державного бюджету сум податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею.

Листом від 04.12.2012 № 30 позивач звернувся до КРМ з метою анулювання рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2 по товару № 1: "чай чорний, байховий, першого сорту, нефасований, в п/п мішках, ГОСТ 1936-85, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки, кількість мішків - 485. Виробник: ЧП "Звиади Панчулидзе". Торгова марка: L&G (графічне зображення)", та визнання митної вартості даного товару на рівні 0,8 доларів США за кілограм замість вказаних в рішенні 4,13 доларів США за кілограм. З визначеною рішенням відповідача митною вартістю товарів № 2 та № 3 позивач погодився. При цьому, позивач надав копії наступних додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості:

- експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-811 від 31.10.2012;

- прайс-листа б/н від 10.10.2012 від виробника;

- декларації виробника С6584 від 22.10.2012.

За результатом розгляду додатково наданих документів відповідачем листом від 18.12.2012 № 14/2-11/27920 повідомлено позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2 у зв'язку з виявленням неточностей та розбіжностей у поданих документах.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Системний аналіз вказаних статей, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", від 20.12.2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" свідчать про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності заявленої митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Відтак, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи, при цьому обов'язок доведення митної ціни під час декларування товарів лежить на декларантові.

З матеріалів справи вбачається, що, здійснюючи контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів за ВМД № 100190000/2012/413456 від 05.11.2012, митним органом було проаналізовано інформацію, що містилась у наданих для митного оформлення товаро-супровідних документах, та здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами аналізу було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містили наступні розбіжності:

- відповідно до розділу 6 Контракту "Умови оплати" оплата товару здійснювалась покупцем на підставі інвойсу шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця. Продавець передавав товар покупцеві на умовах оплати протягом 5 банківських днів після реалізації товару;

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем, всупереч законним вимогам відповідача, не було надано Київській регіональній митниці банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів та виписку з бухгалтерської документації на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК України. Суду вказані документи позивач також не надав.

- відповідно до розділу 7 Контракту "Умови та терміни поставки" поставка товару здійснювалась на умовах СРТ (м. Київ) в термінах Інкотермс 2010;

Суд звертає увагу, що умови СРТ (м. Київ) в термінах Інкотермс 2010 не передбачають витрати на страхування вантажу, однак такі витрати могли мати місце або могли відбутися. Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не було надано відповідачу страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, або інформацію про те, що страхування товару, який поставлявся згідно умов Контракту, не здійснювалося.

- відповідно до п. 5 Контракту "Пакування та маркування" на товарі повинна міститися інформація англійською мовою щодо пакування та маркування (найменування товару, маса товару, країна походження товару);

Разом з тим, судом встановлено, що в ході митного огляду, за результатом якого було складено акт митного огляду від 29.10.2012 № 100190000/2012/45560, відповідачем було виявлено, що інформація на товарі щодо пакування та маркування викладена російською та українською мовами, що не заперечувалось позивачем.

Позивачем було зазначено, що на виконання усної домовленості між сторонами інформація щодо пакування та маркування здійснювалась російською мовою, однак суд критично ставиться до даного твердження позивача, оскільки в п. 5 Контракту чітко вказано, що на товарі повинна міститися інформація англійською мовою щодо пакування та маркування (найменування товару, маса товару, країна походження товару).

Стосовно наданих позивачем копій додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, а саме експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-811 від 31.10.2012, прайс-листа б/н від 10.10.2012 від виробника та декларації виробника С6584 від 22.10.2012 суд зазначає наступне.

Експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 31.10.2012 № Ц-811 (Т. 1, арк. 20 - 21 матеріалів справи), виданий на товар № 1, визначає можливу вартість товару у розмірі 1,50 доларів США за кілограм, яка значно перевищує заявлену позивачем вартість товару у розмірі 0,80 доларів США за кілограм.

Крім того, експерт не надає висновків щодо якісних характеристик товару, хоча митним органом витребовувалися висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно з експертним висновком державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ") від 26.11.2012 № 11/1625 (Т. 1, арк. 47 матеріалів справи) у ході аналізу експертом розглядалися копії документів, що надавались до митного оформлення: копія контракту від 25.05.2012 № 7 між ПП "Звіаді Панчулідзе" (Грузія) та ТОВ "АВГУСТ І КО", копія інвойсу до нього від 22.10.2012 № 2, лист-відповідь від 23.11.2012 № б/н від ПП "Звіаді Панчулідзе" (Грузія) на запит ДП "Держзовнішінформ" від 22.11.2012 № б/н. Тобто, експерт, здійснюючи вартісний аналіз, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо на ТОВ "АВГУСТ І КО", а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, так як зазначені конкретні джерела інформації (сайти мережі інтернет) не містять цінової інформації.

Калькуляція, надана декларантом за власним бажанням, адресована безпосередньо ТОВ "АВГУСТ І КО" для експорту в Україну, в якій оговорено комерційні умови поставки товару (СРТ). Калькуляція має посилання на поточний контракт, інвойс, специфікацію та не містить всіх статей витрат. Надана за власним бажанням декларанта, калькуляція містить інформацію виключно на ті артикули, що заявляються у митній декларації, а також визначає загальну вартість імпортованих товарів згідно інвойсу від 22.10.2012 № 2. У калькуляції акцентовано увагу на взаємовигідне цінове рішення між імпортером та одержувачем.

Відтак, матеріали справи не містять даних щодо вжиття позивачем заходів щодо отримання від спеціалізованих організацій, продавця та/або виробника товарів документів, необхідних для підтвердження заявленої ціни.

Враховуючи надане законодавством право на доведення заявленої митної вартості товарів після їх випуску у вільний обіг, беручи до уваги встановлений пунктом 8 статті 55 МК України для цього строк, позивач не був позбавлений можливості отримати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також надати виписку з бухгалтерської документації та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (попередньо отримавши відповідні роз'яснення щодо виду та обсягу такої інформації під час проведення процедури консультації), вже після випуску товарів у вільний обіг.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за першим методом за результатами судового розгляду залишаються не спростованими.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2 та наявних у матеріалах справи доказів, визначаючи митну вартість товарів за шостим методом, відповідач обґрунтував неможливість застосування кожного з попередніх методів (від першого до п'ятого).

Зокрема, у застосуванні методу визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, було відмовлено у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджено документально.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не використовувався у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не використовувався у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не використовувався у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний через відсутність даних, необхідних для проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На підставі викладеного, відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом визначення митної вартості.

У зв'язку з цим, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2 та зобов'язання здійснити митне оформлення за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товару № 1 (чай чорний, байховий першого сорту, нефасований, в п/п мішках), який імпортовано позивачу на підставі поданих декларацій, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи викладене, відповідач, на думку суду, довів суду правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ І КО" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова