Ухвала суду № 30799863, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/13224/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Петрол» Малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а/1570/4558/2011 (2-а/1570/4558/11)

за позовом Дочірнього підприємства «Петрол» Малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг»

до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Петрол» Малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг» (надалі - позивач, ДП «Петрол» МПП «Петрол-Форвардинг») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (надалі - відповідач, Березівська МДПІ Одеської області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 № 0000112303.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у задоволенні адміністративного позову ДП «Петрол» МПП «Петрол-Форвардинг» до Березівської МДПІ Одеської області відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У наданих до Вищого адміністративного суду України суду запереченнях на касаційну скаргу, відповідач просить в її задоволенні відмовити за необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено перевірку господарської одиниці (АЗС) розташованої за адресою: Комінтернівський район, с. Каїри, вул. Центральна, 1, що належить ДП «Петрол» МПП «Петрол-Форвардинг» з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної перевірки 21.04.2011 складений акт (довідка) від № 755/15/17/23-22484671 про результати фактичної перевірки, у якому зафіксовано порушення позивачем приписів пунктів 12, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), зокрема, встановлено різницю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному Х-звіті, на суму 17,04 грн., а також встановлено порушення ведення порядку обліку паливно-мастильних матеріалів за місцем реалізації на суму 207 824,96 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Березівською МДПІ Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 № 0000112303, яким засновано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 415 650,92 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно, у межах визначених законом повноважень, застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів у сумі 415 649,92 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму.

Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущеного пального. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливно-роздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози. Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування паливно-роздавальними колонками.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. З метою посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП. Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями.

Відповідно до пункту 16 вказаної вище Інструкції, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи (пункт 16.1 Інструкції). Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами, перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (пункт 16.2 Інструкції).

На підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються: кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами; закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками; результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки (пункт 16.3 Інструкції).

Аналізуючи викладені норми, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що за умов дотримання АЗС вказаних вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, фактичні залишки нафтопродуктів на ній мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. Висновок про неналежний облік товарних запасів на АЗС можливий у разі якщо перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою №17-НП. При цьому, на АЗС в наявності мають бути всі необхідні для проведення перевірки облікові документи.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на АЗС, що перевірялася, змінний звіт за формою №17-НП не ведеться і він був відсутній під час проведення перевірки, а тому відомості повноти оприбуткування та залишків нафтопродуктів в ході перевірки складено шляхом співставлення залишків закодованого товару та фактичних залишків ТМЦ.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наявність первинних та інших документів, які фіксують переміщення паливно-мастильних матеріалів з підприємства на базу цього ж підприємства на зберігання, не є належним доказом обліку товару у відповідності до вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За вказаних вище обставин, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пунктів 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у загальному розмірі 415 650,92 грн. не було.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність законних підстав для його задоволення.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Петрол» Малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у справі № 2а/1570/4558/2011 (2-а/1570/4558/11) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.