Ухвала суду № 30799842, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/77874/12

17 квітня 2013 року м.Київ К/9991/77874/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого суддів:Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Заяця В.С. при секретарі - Романишин О.Р.

за участю:

представника позивача - Мазуренко Т.В.

представника відповідача - Дубініна В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Житомирської митниці

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року

у справі № 2а-0670/6030/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарський Торговий Дім»

до: Житомирської митниці

про: визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2012 року ТОВ «Господарський Торговий Дім» (надалі - позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці (надалі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № 101000004/2012/200360/1 від 3 серпня 2012 року, а також картки відмови в митному оформленні №101060000/2/00486 від 6 серпня 2012 року та №101060000/2/00566 від 28 серпня 2012 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 липня 2011 року між ТОВ «Господарський Торговий Дім» (Покупець) та GUANGXI BEILIU GUIXIN INDUSTRY&TRADE CO.LTD (Продавець) укладено контракт №20/07/2011, за яким продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах ФОП - YANTIAN посуд та інші предмети домашнього вжитку. Асортимент, кількість та ціна товару вказуються у додатку до даного контракту. Порт відправки вказується в комерційному інвойсі, який додається до даного контракту .

26 липня 2012 року ТОВ «Господарський Торговий Дім» подана ВМД №101060000/2012/012423 на митне оформлення партії товару в режимі «Імпорт-40», а саме: фарфорового кухонного посуду. До декларації також додані наступні документи: контракт від 20 липня 2011 р., рахунок-фактуру, банківські платіжні документи на оплату товару, транспортні документи, однак Житомирською митницею винесено рішення №101060000/2012/200360/1 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за резервним методом її визначення, на підставі чого позивачеві видана картка відмови в митному оформленні №101060000/2/00486 від 6 серпня 2012 року. Житомирською митницею зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку з неподанням на письмову вимогу митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості, відповідно до п. 3 ст.53 Митного кодексу України, а саме: каталогу фірми виробника та невідповідністю даних графи 12 і 45 ВМД даним рішення про визначення митної вартості товару №101060000/2012/200360/1 від 3 серпня 2012 року.

20 серпня 2012 року ТОВ «Господарський Торговий Дім» подана ВМД №101060000/2012/014128 на митне оформлення партії товару в режимі «Імпорт-40», а саме: фарфорового кухонного посуду. До декларації, крім інших документів, додано каталог товарів виробника. Житомирською митницею видано картку відмови в митному оформленні №101060000/2/00566 від 28 серпня 2012 р. та зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку з тим, що декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товару, відповідно до рішення про коригування митної вартості №101060000/2012/200360/1 від 3 серпня 2012 року.

Частинами 5, 6 статті 52, Митного кодексу України, визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до приписів 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Виходячи зі змісту норм вищезазначеного закону вбачається, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, щодо відсутності обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у відповідача щодо вартості імпортованого товару виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки DAMCO від 28 вересня 2012 року вартість навантажувально-розвантажувальних робіт контейнерів SEAU2310380, SEAU2248068 в порту Клайпеда включено в рахунок KF20262601 від 9 липня 2012 р., вказаний рахунок надавався до ВМД 101060000/2012/012423. відповідно до декларації GUANGXI BEILIU GUIXIN INDUSTRY&TRADE CO.LTD, яка надавалася і була досліджена митним органом, усі міжнародні угоди мають бути перевірені та підписані Генеральним директором ОСОБА_6, усі вантажні документи мають бути перевірені та підписані Комерційним директором, від 1 грудня 2006 року.

В листі GUANGXI BEILIU GUIXIN INDUSTRY&TRADE CO.LTD зазначено, що експортна декларація датована 1 червня 2012 р., являється датою завантаження товару в контейнер. Згідно з митними правилами Китаю, надається 7 днів для завантаження та відправки контейнерів на борт судна. Оскільки коносамент датований 6 червня 2012 р., інвойс також датований цією ж датою - 06 червня 2012 р. Відповідно до пояснень GUANGXI BEILIU GUIXIN INDUSTRY&TRADE CO.LTD, в експортній декларації, кількість представлена для стандартних тарілок та салатниць, які експортуються, може відрізнятися від рахунку-фактури в більшому чи меншому ступені, і це є допустимим для Китайської митниці.

Окрім цього, як встановлено судами попередніх інстанцій, на вимогу митного органу були подані калькуляції, видаткова накладна №ТД-0000018 від 8 червня 2012 року, прайс-листи, каталоги виробника товарів.

Згідно інформації державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних знаків» від 13 липня 2012 року ціни на посуд порцеляновий в асортименті відповідають цінам, вказаним в інвойсі.

Позивачем при визначенні митної вартості товару за ВМД № 101060000/2012/012423 правомірно було застосовано основний метод та визначено митну вартість за ціною договору.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з'ясувавши обставини справи та проаналізувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, встановила, що позивач при подачі вантажно-митних декларацій вірно визначив митну вартість товару, а тому Житомирською митницею неправомірно видано ТОВ «Господарський Торговий Дім» картки відмови в митному оформленні товарів через митний кордон України, оскільки встановлено, що одночасно з поданням митному органу вантажно-митних декларацій, декларантом подано всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару зазначену у декларації.

Частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційної скарги Житомирської митниці.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі № 2а-0670/6030/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-240 Кодексу адміністративного судочинства України.