Ухвала суду № 30799686, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/71454/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року

у справі № 2270/4916/12

за позовом Державного підприємства «Довжоцький спиртовий завод»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Довжоцький спиртовий завод» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0000302343 (форма «В4») та № 0000252343 (форма «Р»).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області форми «В4» № 0000302343 та форми «Р» № 0000252343 від 24 травня 2012 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області провела позапланову виїзну перевірку ДП «Довжоцький спиртовий завод» з питань правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань у сумою податкового кредиту за лютий 2012 року, за результатами якої був складений акт № 744/255/23841854 від 08 травня 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, підпункту «а» пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 532280,00 грн., занижено суму податку, що підлягала сплаті в бюджет за наслідками звітного періоду, в розмірі 537427,00 грн., завищено значення рядка 2.1 декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року на суму 4760575,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що ДП «Довжоцький спиртовий завод» було завищено задекларовані показники у рядку 2.1 декларації «Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою - експортні операції» на суму 4760575,00 грн., оскільки позивач не являвся власником етилацетату, придбаного у ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат», який в подальшому був реалізований ним на експорт, з огляду на те, що ДП «Довжоцький спиртовий завод» не отримувало (придбавало) у лютому 2012 року послуг (робіт) по навантаженню етилацетату для відправки на експорт, а власними силами виконати даного роду роботи по навантаженню етилацетату за адресою: м. Перечин Закарпатської області не могло.

24 травня 2012 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000302343 (форма «В4»), яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України зменшила ДП «Довжоцький спиртовий завод» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року на 532280,00 грн.

24 травня 2012 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000252343 (форма «Р»), яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ДП «Довжоцький спиртовий завод» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 671783,75 грн., з яких: 537427,00 грн. - за основним платежем, 134356,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з придбання у ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» етилацетату за договорами купівлі-продажу № 00-01-FH12 від 03 січня 2012 року та № 000-86- FH12 від від 20 лютого 2012 року, оскільки питання про перехід права власності на товар у межах вказаних договорів було врегульовано сторонами шляхом включення в договірну ціну етилацетату вартості робіт з навантаження товару, які були виконані ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат», з урахуванням того, що реальність господарських операцій з придбання, оплати та вивезення за межі митної території України підтверджена належними первинними бухгалтерськими та платіжними документами та не оспорювалась податковим органом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» (продавець) та ДП «Довжоцький спиртовий завод» (покупець) були укладені договори купівлі-продажу етилацетату № 00-01-FH12 від 03 січня 2012 року та № 000-86- FH12 від 20 лютого 2012 року, відповідно до умов яких продавець продає, а покупець купує етилацетат марки «А» вищого сорту відповідно до ГОСТу 8981-78 (далі - товар) (пункти 1.1 статей 1 договорів); поставка товару здійснюється на умовах EXW - Перечин (Інкотермс-2000) (пункти 2.1 статей 2 договорів); датою відвантаження товару являється дата видачі товарно-транспортної накладної на даний товар, датою переходу права власності на товар є дата відвантаження (пункти 2.2 статей 2 договорів) (т.1 арк. справи 48-51).

05 січня 2012 року ДП «Довжоцький спиртовий завод» звернулось до ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» із листом, в якому просило погодити, що перехід права власності на етилацетат від продавця до покупця під час виконання вказаних вище договорів відбувається при підписанні товарної (видаткової) накладної, або іншого, подібного за змістом документу уповноваженими представниками сторін, оскільки покупець планує здійснити експортну поставку придбаної у ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» продукції шляхом передачі етилацетату уповноваженому перевізнику безпосередньо на складі постачальника (т.1 арк. справи 52).

Листом від 11 січня 2012 року за вих. № 27/05/1 ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат», розглянувши звернення ДП «Довжоцький спиртовий завод», погодило, що перехід права власності на етилацетат до покупця відбувається при підписанні товарної (видаткової) накладної, або іншого, подібного за змістом документу уповноваженими представниками сторін, оскільки у ціну етилацетату включено вартість завантаження цього товару на транспортний засіб, з огляду на що ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» гарантує виконання власними силами навантаження етилацетату у транспортний засіб покупця або перевізника, відповідно до вказівок ДП «Довжоцький спиртовий завод» (т.1 арк. справи 53).

19 січня 2012 року між Фірмою «AGROTREND LLP» (Великобританія» (покупець) та ДП «Довжоцький спиртовий завод» (продавець) був укладений контракт № 135-026-РВ12, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити етилацетат (ГОСТ 8981-78) (пункт 1.1 статті 1 контракту); поставка продукції здійснюється на умовах, які зазначаються у додаткових угодах до цього контракту, правилами, які регулюють умови постави, є Інкотермс-2000 (пункт 3.1 статті 3 контракту); вантажоотримувачі продукції та інші умови, які не обумовлюються цим договором, уточнюються додаткового у вигляді додаткових угод, які являються невід'ємною частиною цього контракту (пункт 3.2 статті 3 договору) (т.1 арк. справи 118-120).

Також 19 січня 2012 року між Фірмою «AGROTREND LLP» (Великобританія» (покупець) та ДП «Довжоцький спиртовий завод» (продавець) була укладена додаткова угода № 1 до контракту № 135-026-РВ12 від 19 січня 2012 року, у які сторони узгодили умови поставки згідно Інкотермс-2000 (зокрема, FCA - Перечин, Україна) та визначили вантажоотримувачів (т.1 арк. справи 121-128).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, факт передачі етилацетату від ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» до ДП «Довжоцький спиртовий завод» підтверджений видатковими та податковими накладними (т.1 арк. справи 55-114), оплата позивачем вартості етилацетату (з урахуванням податку на додану вартість) підтверджена платіжними дорученнями (т.1 арк. справи 115-116). Завантаження ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» товару на транспорті засоби вантажоотримувачів, визначених ДП «Довжоцький спиртовий завод» в додатковій угоді № 1 від 19 січня 2012 року до контракту № 135-026-РВ12 від 19 січня 2012 року, а також вивезення етилацетату за межі митної території України підтверджено вантажними митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними, оплата вартості Фірмою «AGROTREND LLP» за експортований позивачем товар підтверджується меморіальними валютними ордерами та інвойсами (т.1 арк. справи 129-230).

Вказані обставини податковим органом не заперечувались та знайшли своє відображення в акті перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно положень пунктів 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 532280,00 грн., заниження суми податку, що підлягала сплаті в бюджет за наслідками звітного періоду, в розмірі 537427,00 грн., а також завищення значення рядка 2.1 декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року на суму 4760575,00 грн., та, як наслідок, наявність підстав для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна