ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/85621/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2011
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011
у справі № 2а/1570/4646/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі,
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору Державна податкова адміністрація в Чернігівській області
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС» (надалі - позивач, ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС», товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), у якому просило суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.06.2011 № 0000821610 та від 06.06.2011 № 0000811610.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
У наданих до Вищого адміністративного суду України суду запереченнях на касаційну скаргу, відповідач просить у її задоволенні відмовити з підстав необґрунтованості та безпідставності.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено перевірку АЗС № 21, яка розташована за адресою: Козелецький район с. Єрків, вул. Гагаріна, 1-а, та належить ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС». Перевірка проводилась з питання дотримання товариством порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. За результатами перевірки 11.03.2011складено акт № 0045/25/08/23/30251215 (надалі акт).
Перевіркою встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів та незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків Z- звіту за 02.03.2010.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 06.06.2011 № 0000821610, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 128 767,05 грн. за порушення приписів підпункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (надалі - Положення); від 06.06.2011 № 0000811610 у розмірі 340,00 грн. за порушення приписів пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»),.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі довела правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем допущено несвоєчасне друкування фіскальних звітних чеків (Z- звітів) на реєстраторах розрахункових операцій.
Так, за 02.03.2010 позивачем фіскальний чек був роздрукований 03.03.2010 о 00 год. 06 хв. № 01081. Загальна сума виторгу за несвоєчасно роздрукованим Z-звітом становила 25 753,41 грн.
Згідно пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 № 0000811610 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340,00 грн. за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем прийняте правомірно.
Що стосується питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 № 0000821610, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Пунктами 1, 2.6 вказаного Положення визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємства, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Як зазначалось вище, судами попередніх інстанцій та наявними матеріалами справи встановлено, що позивачем несвоєчасно проведено облік готівки за 02.03.2010 (у день одержання готівкових коштів). А саме, у даній справі, несвоєчасне роздрукування Z-звіту призвело до несвоєчасного оприбуткування готівки, тобто не в день надходження коштів, а наступного дня.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Оскільки ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» несвоєчасно оприбуткувало суму у розмірі 25 753,41 грн., то податковим органом правомірно застосовано до позивача відповідну штрафну санкцію у розмірі 128 767, 05 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у судів попередніх інстанцій не було підстав для скасування податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 06.06.2011 № 0000821610 у розмірі 128 767,05 грн. та від 06.06.2011 № 0000811610 у розмірі 340,00 грн. за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС» залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 у справі № 2а/1570/4646/2011 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.
Судове рішення № 30799649, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/85621/11-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: