ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" березня 2013 р. м. Київ К/9991/49570/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Моторного О.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міського комунального підприємства «Жилкомфорт»
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011р.
у справі №2а-1855/11/1270
за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (надалі - Ленінська МДПІ у м.Луганську)
до Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» (надалі - МКП «Жилкомфорт»)
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
встановив:
У березні 2011р. позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - МКП «Жилкомфорт», що перебуває у податковій заставі.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011р., позов було задоволено. Надано Ленінській МДПІ у м.Луганську дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 339427,51грн. за рахунок майна МКП «Жилкомфорт», що перебуває у податковій заставі.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, МКП Жилкомфорт» (код ЄДРПОУ 30597192) зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.11.1999р. за реєстраційним номером №1382120 0000 001002 та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську.
Станом на 01.02.2011р. відповідач мав заборгованість перед бюджетом у розмірі 339427,51грн., який складається: з податку на додану вартість в сумі 292843,08грн., по земельному податку в сумі 3923,92грн., з податку з власників транспортних засобів у сумі 39002,21грн., з єдиного податку в сумі 1644,65грн., зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2,91грн., з податку на прибуток в сумі 2010,74грн.
Згідно п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка), в редакції на час виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному - чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Судами встановлено, що податковим органом вживались заходи для погашення податкового боргу МКП «Житлокомфорт». Так, на адресу відповідача були сформовані перша податкова вимога №1/1900 від 17.12.2005р. на суму 44908,86грн., яка була отримана особисто головним бухгалтером відповідача 15.12.2005р. та друга податкова вимога за № 2/312 від 06.02.2006р. на суму 85251,10грн., яка також була отримана особисто головним бухгалтером відповідача 10.02.2006р. Між тим, дії податкового органу, передбачені ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», не призвели до погашенні відповідачем заборгованості.
З 01.01.2011р., на час звернення податкового органу до суду, набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України обумовлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь Держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).
При цьому, відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Отже, з аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків.
Матеріали справи свідчать, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2010р. по справі №2а-3680/10/1270 з відповідача стягнуто податковий борг з податку на додану вартість в сумі 289656,20грн., з податку на прибуток в сумі 1069,00грн., з податку з власників транспортних засобів в сумі 31095,58грн., з земельного податку в сумі 2751,79 грн., з єдиного податку в сумі 1644,65грн., зі сплати збору за забруднення в сумі 2,91грн., а всього 326129,13грн.
На виконання зазначеного вище рішення суду 16.03.2011 Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №25104175 по виконанню виконавчого листа, виданого 02.11.2011р. Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а-3680/10/1270.
Крім того, майно МКП «Жилкомфорт» знаходиться в податковій заставі, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №21900741 від 03.12.2008., №12055175 від 12.04.2007р., №8381351 від 20.07.2006р., №8277809 від 12.07.2006р., №8270662 від 12.07.2006р., актами опису активів, на які поширюється право податкової застави від 03.12.2008р. №1236/23/44268/24-504, від 17.07.2006р. №316, від 12.07.2006р. №15, від 11.07.2006р. №14.
За таких обставин, податковим органом дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, і підстави для відмови у задоволенні позову відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ О.А. Моторний
Судове рішення № 30799235, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/49570/11-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: