Ухвала суду № 30799227, 02.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/35430/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Муравйов О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011р.

у справі №2а-2621/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр смачних технологій» (надалі - ТОВ «Центр смачних технологій»)

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (надалі - ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ в м.Алушті АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2010р. №0003432303 та №0003422303.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 29.05.2009р. №0016672350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1652,00грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції, та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 13.05.2009р. контролюючим органом проведено перевірку ТОВ «Центр смачних технологій» щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, про що складено акт №0523/14/00/23/33368368.

За висновками зазначеного акту перевірки позивачем допущено порушення п.п. 9, 10, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

- при розрахунках через РРО порушено порядок використання режиму попереднього програмування по найменуванню товарів, ціни товарів та їх кількості;

- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 5,42грн.;

- порушено порядок щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків в Книзі обліку розрахункових операцій;

- не забезпечено зберігання контрольної стрічки;

- порушено порядок обліку товарних запасів на загальну суму 486грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 2274,10грн.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції на час правовідносин, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Приписами ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції на час правовідносин обумовлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);

- при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п.9);

- при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п.10);

- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п.11);

- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку (п.12);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).

Відповідальність за порушення вищезазначених приписів встановлені ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 22 вказаної норми, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Позивач в судовому засіданні визнав, що використовував РРО без режиму попередньо програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, але пояснював це незручністю та недоцільністю у зв'язку з швидкою зміною цін, а також однорідністю асортименту товару за назвою та ціною.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування відповідальності за порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Факт незабезпечення позивачем відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО підтверджується актом про перерахунок готівкових коштів, які знаходяться на місці проведення, яким встановлено наявність готівки у розмірі 185,21грн., а також роздрукованим на час перевірки звітом РРО, відповідно до якого сума розрахунків мала становити 179,79грн. Таким чином встановлено невідповідність на 5,42грн.

Також згідно акту перевірки встановлено, що в книзі обліку розрахункових операцій відсутні фіскальні чеки Z-звіту №1530 від 01.12.2008р. та чек Z-звіту №1629 від 10.03.2009р.

Між тим, під час судового розгляду справи судом першої інстанції будо досліджено Книгу обліку розрахункових операцій №1403002805р/5 від 03.10.2008р., на 18 аркуші якої знаходиться фіскальний чек Z-звіт №1530 від 01.12.2008р., тобто спростовано встановлене актом перевірки порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Натомість акт невиконання позивачем щоденного друку фіскального звітного чеку №1629 від 10.03.2009р. та його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій доведено під час дослідження КОРО.

Що стосується вказаного відповідачем порушення з боку позивача порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено відсутність обліку за місцем реалізації або зберігання товару, однак на підтвердження належного ведення такого обліку суду позивачем було надано первинні бухгалтерські документи, які знаходились в бухгалтерії підприємства.

Вищезазначені документи первинного обліку підтверджують наявність у позивача належних документів, що свідчать про здійснення ним обліку товарних запасів та виключає вчинення позивачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов