Постанова № 30797946, 16.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5006/23/141/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачаЛяшка Д.В., представник за дов. від 01.04.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця"на постановувід 05.02.2013 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5006/23/141/2012 господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до доДержавного підприємства "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" простягнення 1 617,58 грн. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 1 617,58 грн. збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу.

Господарський суд першої інстанції ухвалою про порушення провадження у справі від 17.10.2012 року, з власної ініціативи, залучив до участі у справі в якості відповідача - 2 Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод".

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року (суддя Забарющий М.І.) присуджено до стягнення за рахунок Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" на користь позивача 1 617,58 грн. збитків та відповідні судові витрати.

За апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року (головуючий суддя Шевкова Т.А., судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) скасоване.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 1 617,58 грн. задоволено за рахунок Державного підприємства "Донецька залізниця".

У задоволенні позову за рахунок Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" відмовлено.

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року, а рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваної постанови було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 33, 34, 107, 108, 109, 110, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, статті 917, 925 Цивільного кодексу України, статтю 31 Статуту залізниць України.

На думку скаржника недостача вантажу виникла внаслідок неякісної підготовки вагона вантажовідправником під час завантаження, що призвело до не збереження вантажу під час перевезення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено договір поставки № ДУК-03/12-2-м (а.с. 10-15), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця коксовий дріб'язок (товар) від коксохімічних підприємств, які є виробниками товару, а покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

23.04.2012 року, на виконання умов укладеного між сторонами договору, Публічним акціонерним товариством "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" за залізничною накладною № 45478351 (а.с. 9) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зі станції Правда Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний у напіввагоні № 65690000 відвантажив дріб'язок коксовий.

Напіввагон № 65690000 на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний прибув 24.04.2012 року, де був складений акт загальної форми № 1-054 від 24.04.2012 року (а.с. 40) у зв'язку з виявленими під час огляду вагону воронок, слідів просипання вантажу та виявлення конструктивних зазорів. Встановлено, що по прибуттю вагону, навантаження у вагоні на рівні бортів, маркований вантаж вапном, з правого боку по ходу потягу наявна воронка 200см х 80см х 70см над 5,6 люками. На хребтових балках сліди просипання вантажу, конструктивні зазори до 10мм.

Станцією Маріуполь-Сортувальний складено акт від 24.04.2012 року № 18 про технічний стан вагону, в якому відображено, що вагон збудований 16.04.1980 року, капітальний ремонт здійснений 18.05.2004 року, деповський 11.02.2011 року.

За результатами проведеної перевірки залізницею складений комерційний акт БН 699617/90 від 25.04.2012 року (а.с. 8), згідно якого: навантаження на рівні бортів; поверхня вантажу маркована вапном; над 5-6 люками з правої сторони вагону по ходу поїзда наявне поглиблення розміром 2 000мм х 800мм х 700мм; течі вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний немає; на хребтових балках видно сліди просипання вантажу; над 5-6 люками наявні конструктивні зазори до 10мм, які не усунені відправником; вагон прибув в технічному відношенні справний; при переважуванні виявилось: брутто - 70 350кг, тара з бруса - 20 700кг, нетто - 49 650кг, що менше документу на 2 750кг.

Вищевказаний комерційний акт підписаний начальником станції, комерційним агентом, вантажоодержувачем.

За розрахунком № 738 від 23.04.2012 року (а.с. 17) ціна 1т дрібняку коксового становить 792,00 грн.(без врахування ПДВ).

Задовольняючи позовні вимоги за рахунок другого відповідача суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до статті 23 Закону "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в частині 1 статті 314 Господарського кодексу України.

Статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від них причин.

При цьому, згідно зі статтею 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу у комерційному відношенні визначає відправник, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Частиною 3 статті 308 Господарського кодексу України, статтею 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, екологічну безпеку та захист навколишнього середовища.

Перед навантаженням вантажів відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

Правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року № 542 встановлено, що у разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення.

Місцевий суд встановив, що відправник при завантаженні вантажу у вагон не пересвідчився, що перевезення в даному вагоні не призведе до втрати вантажу, не вжив додаткових заходів щодо ущільнення конструктивних зазорів. Тобто, відправник не виконав вимог, викладених у пункті 5 вказаних Правил. Факт просипання вантажу під час перевезення через конструктивні зазори зафіксований в комерційному акті - "на хребтових балках видно просипання вантажу". Таким чином, суд дійшов висновку, що нестача вантажу виникла з вини вантажовідправника.

Суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням місцевого господарського суду, а з відомостей, які зазначені в комерційному акті, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що виявлені несправності вагону, воронкоподібні заглиблення свідчать про виникнення недостачі під час перевезення вантажу з вини залізниці.

При цьому суд апеляційної інстанції помилково послався на Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, які передбачають вимоги до технічного стану рухомого складу.

Що стосується посилання апеляційного суду на Правила комерційного огляду поїздів та вагонів, то вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, враховуючи, що частиною 3 статті 308 Господарського кодексу України, статтею 32 Статуту залізниць України та пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, а судами, як першої так і апеляційної інстанції встановлено, що нестача виникла в зв'язку з комерційними недоліками вагону, висновок суду апеляційної інстанції про наявність вини залізниці є помилковим та не узгоджується з навединими нормами права.

В зв'язку з викладеним касаційна інстанція дійшла висновку, що постанова від 05.02.2013 року Донецького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, рішення від 27.11.2012 року господарського суду Донецької області залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5006/23/141/2012 господарського суду Донецької області скасувати.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року у справі № 5006/23/141/2012 залишити в силі.

Касаційну скаргу Держаного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", (м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська,1, р/р 26005020004528 у філії ПАТ "УніКредитБанк" м. Київ, МФО 300744, ЄДРПОУ 05393085 ) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", (м. Донецьк, вул. Артема,68, р/р 2600101511508 Укрексимбанк м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 860,25 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач