Постанова № 30797860, 18.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 5023/4808/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.02.13у справі№5023/4808/12господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доІзюмського комунального підприємства теплових мережпростягнення сумиза участю представників від:позивачаХаліна А. О. (дов. від 16.03.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на свою користь втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 17641,98 грн., пеню у розмірі 74311,84 грн., 3% річних у розмірі 14377,87 грн., 7% штрафу у розмірі 131059,81 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.12 (суддя

Пономаренко Т.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Фоміної В.О., суддів: Кравець Т.В., Крестьянінова О.О.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17641,98 грн. - суму інфляційних втрат; 14377,87 грн. - 3% річних; 131059,81 грн. - 7% штрафу; 37155,92 грн. - суму пені; 4004,71 грн. - суму судового збору. В частині стягнення пені в розмірі 37155,92 грн. відмовлено. При цьому розмір пені зменшено на 50% на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати судові акти в частині зменшення пені та відмови з задоволенні пені в сумі 37155,92 грн., позов у цій частині задовольнити. Свої доводи скаржник обгрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК, ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.4-2, 43, 83, 84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір № 34/П купівлі-продажу природного газу. На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня - грудня 2011 року, січня 2012 року, а відповідач - прийняв природний газ на загальну суму 7567635,50 грн.

Відповідач, в порушення умов Договору здійснив оплату за спожитий природний газ несвоєчасно. Тому, відповідно до умов Договору позивачем нараховано: втрати від інфляційних процесів в сумі 17641,98 грн., пеню у розмірі 74311,84 грн., три відсотки річних у розмірі 14377,87 грн. та 7% штрафу у розмірі 131059,81 грн., що загалом становить 237391,50 грн.

Суди визнали обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 17641,98 грн.; 3% річних - 14377,87 грн.; 7% штрафу - 131059,81 грн. Окрім того, суд першої інстанції частково задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір пені на 50%, стягнувши 37155,92 грн. Апеляційний суд погодився з таким висновком місцевого господарського суду.

Судові акти оскаржуються виключно в частині зменшення пені на 50%. В іншій частині судові акти не оскаржуються, а тому, не перевіряються судом касаційної інстанції.

Частково задовольняючи клопотання про зменшення пені та зменшуючи пеню на 50%, суд Харківської області (з яким погодився апеляційний суд), виходив з наступного. зменшення пені на 50%. Газ, який поставлено за цим договором, використовувався відповідачем виключно для надання населенню послуг з постачання теплової енергії. Станом на 01.10.12 збитки від реалізації послуг по теплопостачанню складають 8223500,00 грн. Чинним законодавством розмір пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг не встановлено, тому підприємство позбавлене можливості нараховувати пеню громадянам, які своєчасно не оплачують послуги з теплопостачання. Підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Враховуючи ступінь виконання основного зобов'язання (який складає 100%), причини неналежного виконання, майновий стан сторін та інші обставини, суди зменшили пеню на 50%.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

Судами вірно застосовані положення вищевказаних правових норм, правомірно враховано, що заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок того, що газ, який поставлено за договором, використовувався відповідачем для вироблення теплової енергії для населення. Позивач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання. Ці обставини цілком обґрунтовано оцінено судами як виключні, що одночасно є підставою і для зменшення суми пені і 7%-го штрафу.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних і фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність використання такого права суду. Суд касаційної інстанції вважає такий висновок правомірним, тому касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.13 у справі №5023/4808/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій